Рішення

від 06.03.2018 по справі п/811/399/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м.Кропивницький Справа № П/811/399/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що полягає у зволінанні в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 6,2463 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 6,2463 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач листом від 07.122017 року повідомив про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 6,2463 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. Позивач наголошує, що зазначені дії відповідача є протиправними, оскільки суперечать нормам Земельного кодексу України, а тому просив суд зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 6,2463 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

28.05.2014р. відповідачем видано наказ №11-269/14-14-СГ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачеві земельної ділянки, розташованої на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області площею 6,2463 га. (а.с.20).

За замовленням позивача, було виготовлено проект землеустрою, який був погоджений, а також пройшов позитивну державну експертизу землевпорядної документації (а.с.16-19, 23).

ОСОБА_2 21.08.2014 року звернулась до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,2463 га, яка розташована на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

До вказаної заяви позивачем додані: Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та обмінний файл (витяг щодо державної реєстрації земельної ділянки та речового права на земельну ділянку).

Головне управління Держземагенства України у Кіровоградській області листом №31-11-0.21-6838/2-14 від 15.09.2014р. відмовило у наданні дозволу з підстав, що в описі меж земельної ділянки відсутні відомості про кадастрові номера суміжних земельних ділянок (а.с.11).

Позивач виконавши приписи відповідача повторно подав виправлений проект землеустрою на затвердження.

Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області листом №К-5975/0-4593/0/6-17 від 14.04.2017р. відмовило у наданні дозволу з підстав, що право постійного користування на вказану земельну ділянку у встановленому порядку не припинено (а.с.10).

Позивач виконавши приписи втретє звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,2463 га, яка розташована на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області листом №К-22645/0-16138/0/6-17 від 07.12.2017р. відмовило у наданні дозволу з підстав, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів (а.с.8).

Позивач не погоджуючись з відмовою в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного листа відповідача, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою та суттю він фактично є рішенням Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення та перечі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,2463 га.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст.22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, п. "а" ч.3 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом "в" ч. 3 ст.116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністрества регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14, таким органом є відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Держгеокадастр України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч.4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

З огляду на викладене відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладена у листах №31-11-0.21-6838/2-14 від 15.09.2014р., №К-5975/0-4593/0/6-17 від 14.04.2017р., №К-22645/0-16138/0/6-17 від 07.12.2017р.є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В абз.10 п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Позивач правомірно очікував на розгляд його заяви про затвердження проекту землеустрою в порядку черговості, та отримання позитивного рішення за своєю заявою.

Судовому захисту підлягає не лише порушене право, а й порушений інтерес, при цьому інтересом особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти не будь-який інтерес, а правовий, тобто такий, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності ті іншим загальноправовим засадам.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р., поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Поняття "охоронюваний законом інтерес", означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У зв'язку з викладеним, враховуючи встановлення порушення прав позивача під час розгляду його заяви, суд вважає за необхідне зобов'язати затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 6,2463 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Положення ст. 6 КАС України передбачає, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача всі здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код 39767636, вул. Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030) - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що полягає у зволінанні в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 6,2463 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області;

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 6,2463 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Присудити на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код - 39767636, вул. Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25030).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник