Ухвала

від 09.02.2015 по справі 308/1281/15-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1281/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2015 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Леміш О.М ., розглянувши заяву ОСОБА_1В та ОСОБА_2І про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до КС "Закарпатський оберіг" про захист прав споживачів та витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом повернення дипозитного вкладу , -

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до КС "Закарпатський оберіг" про захист прав споживачів та витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом повернення дипозитного вкладу .

Ухвалою суду від 09.02.2015 року відкрито провадження у даній справі.

При цьому, позивачами до суду разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на готівкові кошти, які знаходяться на рахунках та на майно КС "Закарпатський оберіг" в межах суми 78106,11 грн . В обгрунтування заяви вони вказують на те, що відсутність заходів забезпечення позову вкрай утруднить виконання рішення суду або унеможливить його виконання.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з повернення депозитного вкладу, відносини між сторонами виникли на підставі договору .

Згідно ч.1, ч.5 ст.153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа і про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

При цьому згідно до п. 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; зважаючи , що позивачем в обгрунтування вимог заяви не надано доводів та не зазначено мотивів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, з врахуванням вимог ЦПК України , постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року суд вважає , що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною і не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

У задоволені заяви ОСОБА_1В та ОСОБА_2І про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до КС "Закарпатський оберіг" про захист прав споживачів та витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом повернення дипозитного вкладу- відмовити.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення . У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.М Леміш