Рішення

від 20.02.2018 по справі 905/2857/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.02.2018 Справа № 905/2857/17

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання (помічник судді) Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Др. Рьодгер Сервіс Менеджмент (03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 143/2 А, кабінет 17; код ЄДРПОУ - 35534488)

до приватного акціонерного товариства АВК (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Луніна, будинок 42; код ЄДРПОУ - 30482582)

про стягнення 501 073,67 гривень

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Др. Рьодгер Сервіс Менеджмент звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до приватного акціонерного товариства АВК про стягнення 501 073,67 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору на виконання робіт №472 від 01.07.2014 відповідач за виконані роботи не розрахувався, тому за ним налічується заборгованість, яка підлягає стягненню.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.12.2017 порушено провадження у справі №905/2857/17, розгляд якої призначено на 19.12.2017 об 11:45год.

У зв'язку з набранням чинності Закону України від 03.10.2017 №2147 - VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2017 справу № 905/2857/17 було призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкладено підготовче судове засідання на 23.01.2018.

На електронну адресу суду 22.01.2018 надійшла заява відповідача про залишення позову без задоволення. Заява мотивована тим, що стосовно відповідача 24.10.2016 оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство, а тому вимоги позивача мають бути розглянуті як кредиторські в межах справи про банкрутство.

Ухвалою суду від 23.01.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 20.02.2018

На адресу суду надійшли письмові пояснення позивача на заперечення відповідача. За змістом пояснень позивач зазначає, що виконані за договором №472 від 01.07.2014 роботи відповідачем прийняті та не оплачені, відповідачем не заперечуються, що свідчить про визнання ним боргу. Щодо перебування відповідача в процесі банкрутства, вважає на необхідне розглянути справу в порядку позовного провадження на підставі положень ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Представники сторін у судове засідання не з'явились, позивач просив розглянути справи без участі його уповноваженого представника.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

01 липня 2014 року між сторонами укладено договір на виконання робіт № 472, за умовами якого виконавець (далі - позивач) зобов'язався протягом дії цього договору виконувати роботи з комплексного прибирання внутрішніх приміщень і зовнішньої території замовника (далі - відповідача) витратними матеріалами, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати виконані роботи.

Відповідно до п. 2.2. договору місцем виконання робіт за цим договором є ОСОБА_1 АВК , що знаходиться за адресою: 83062, місто Донецьк, вулиця 1-ша Олександрівка, будинок № 9, а також орендовані ним приміщення і зовнішні території.

Обсяг, вартість і строки виконання робіт, а також інші необхідні характеристики зазначені в Додатках №1-7, які є невід'ємною частиною договору (п.2.3. договору).

Згідно з п. 3.4 договору замовник оплачує виконавцю виконані роботи в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 100% вартості відповідних робіт не пізніше 40 календарних днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за відповідний період часу (місяць).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

На виконання вказаного договору позивачем виконано робіт у грудні 2014 року на загальну суму 501 073,67 гривень, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- Акт №1517 від 30.12.2014 на суму 93 058,93 гривень;

- Акт №1518 від 30.12.2014 на суму 146 998,80 гривень;

- Акт №1519 від 30.12.2014 на суму 125 873,58 гривень;

- Акт №1520 від 30.12.2014 на суму 89 870,35 гривень;

- Акт №1521 від 30.12.2014 на суму 21 775,27 гривень;

- Акт №1522 від 30.12.2014 на суму 23 496,74 гривень.

Вказані акти підписані відповідачем без заперечень, а тому роботи вважаються прийнятими.

Позивач зазначає, що виконані роботи не оплачені, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 501 073,67 гривень, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідач доказів оплати виконаних робіт не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За правовою природою укладений договір є договором підряду і підпадає під правове регулювання глави 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено, оплата виконаних робіт здійснюється не пізніше 40 календарних днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Всі спірні акти підписані відповідачем 30.12.2014 року, а тому строк оплати виконаних робіт за умовами договору - до 08.02.2015.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області від 20.10.2016 (суддя Тарапата С.С.) порушено провадження у справі № 905/2852/16 про банкрутство приватного акціонерного товариства АВК . Вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2, свідоцтво №672 від 05.04.2013.

24.10.2016 господарським судом Донецької області було здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство приватного акціонерного товариства АВК .

Відповідно до оголошення про порушення справи про банкрутство граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника було визначено протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Положеннями ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (надалі - Закон) про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Зі ст. 1 Закону випливає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частиною 1 ст. 23 Закону визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає .

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представником позивача, останній просить стягнути з відповідача основну заборгованість за актами приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2014 року.

Приймаючи до уваги, що предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за зобов'язаннями 2014 року, строк оплати яких закінчився 09.02.2015, тобто ще до звернення позивача з даним позовом до суд, тому вимоги позивача є конкурсними та повинні були бути заявлені у межах справи № 905/2852/16 протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства АВК .

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство .

Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

У п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. за № 01-06/606/2013 зазначено, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення і може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Статтею 17 Закону передбачено порядок розгляду позовних вимог конкурсних кредиторів до боржника. За цим порядком до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство суди мають приймати та розглядати заяви конкурсних кредиторів на загальних підставах, а у разі офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство настають наслідки, передбачені частинами другою - п'ятою цієї статті Закону . При цьому стаття 17 Закону застосовується з урахуванням положень частини четвертої статті 83 Закону.

Відповідно до п. 54 постанови пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 Про судову практику в справах про банкрутство Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом і Господарський процесуальний кодекс України не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті.

Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент порушення провадження у справі) до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому Господарського процесуального кодексу України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство .

Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент порушення провадження у справі) ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

При цьому, господарський суд зазначає, що справу про банкрутство ОСОБА_1 АВК порушено 20.10.2016, встановлений ч.1 ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом місячний строк на заявлення грошових вимог конкурсних кредиторів до боржника сплив 23.11.2016 .

Оскільки позивач звернувся до господарського суду Донецької області 01.12.2017 , тобто вже після закінчення місячного строку на заявлення грошових вимог конкурсних кредиторів до боржника, у господарського суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини третьої статті 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

За положеннями статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Крім того, судом проаналізовано процесуальні документи, зокрема ухвали господарського суду Донецької області, які були винесені у межах справи № 905/2852/16 та встановлено відсутність вимог товариства з обмеженою відповідальністю Др. Рьодгер Сервіс Менеджмент серед заявлених та включених до реєстру вимог кредиторів приватного акціонерного товариства АВК .

За таких обставин, беручи до уваги наведені законодавчі положення, враховуючи суб'єктний склад та характер правовідносин, а також те, що позивач не звернувся у передбачений законом строк із заявою про визнання його грошових вимог до приватного акціонерного товариства АВК у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі ч. 3 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач, з огляду на положення ч. 4 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , не позбавлений можливості звернутися із заявою про визнання його грошових вимог до приватного акціонерного товариства АВК у справі про банкрутство до винесення господарським судом ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства АВК .

Посилання позивача на те, що спір підлягає вирішенню у господарському суді у позовному проваджені на підставі абз.4 ч.8 ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , судом не приймаються виходячи з наступного.

За приписами абз.4 ч.8 ст.23 Закону поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Отже зазначена норма стосується вимог поточних кредиторів.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).

Як встановлено господарським судом, вимоги позивача ОСОБА_1 АВК виникли в січні 2015 року, тобто до порушення справи про банкрутство відповідача, а тому позивач в розумінні Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є конкурсним кредитором.

Судовий збір відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , господарський суд,-

В И Р I Ш И В

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Др. Рьодгер Сервіс Менеджмент до приватного акціонерного товариства АВК про стягнення 501 073,67 гривень - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляцізйного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 20.02.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2018.

Головуючий суддя С.М. Фурсова