Рішення

від 01.03.2018 по справі 922/4/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р.Справа № 922/4/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (Львівська обл., с. Ставчани) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_1" (Харківська обл., с. Подвірки) простягнення 22570,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (надалі - позивач) подало до господарського суду Харківської області позовну заяву без номеру від 27.12.2017 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_1" (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 19200,00 грн., 3% річних у розмірі 265,12 грн., пеню, розмір якої складає 2288,22 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 817,34 грн., що складає загальну суму заборгованості у розмірі 22570,68 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті послуг за договором транспортного перевезення №091214-12МС від 09.12.2014 р.

Також, у поданій позовній заяві, ТОВ "Транс-Сервіс-1" просить розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2018 р. було залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" та надано ТОВ "Транс-Сервіс-1" строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме на подання до господарського суду Харківської області: доказів на підтвердження того, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; оригіналу довіреності, що підтверджує повноваження представника позивача ОСОБА_1, який підписав позовну заяву; письмового обґрунтування клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні; письмового уточнення редакції позовних вимог з наведенням періоду нарахованих санкцій; доказів відправки відповідачу вказаного вище уточнення.

Вищевказану ухвалу вручено позивачу 10.01.2018 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач надав до господарського суду Харківської області документи на виконання ухвали суду від 04.01.2018 р., зокрема, уточнення позовних вимог, в якому вказав період нарахування штрафних санкцій з 13.07.2017 р. по 27.12.2017 р.

Розглянувши надане уточнення та докази його відправки відповідачу, суд вважає за можливе прийняти його до розгляду.

Ухвалою від 24.01.2018 р. було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить в частині стягнення суми основного боргу закрити провадження у справі у зв'язку із погашенням заборгованості платіжним дорученням №33 від 23.01.2018 р. в сумі 19200,00 грн., а в частині стягнення пені відмовити в позові у зв'язку зі спливом терміну дії договору. Позовні вимоги в частині стягнення річних та інфляційних відповідач у відзиві на позовну заяву вважає безпідставними, посилаючись на те, що вони не передбачені спірним договором.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач просить розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши це клопотання відповідача, суд вважає за можливе задовольнити його.

Позивач надав письмові пояснення по справі щодо періоду нарахування інфляційних, строку дії договору та доказів здійснення перевезення, а також зазначив, що не заперечує проти закриття провадження у справі у частині стягнення з відповідача боргу в сумі 19200,00 грн. у зв'язку з його оплатою відповідачем 23.01.2018 р.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.12.2014 р. сторонами був укладений договір №091214-12МС транспортного перевезення (надалі - договір), за яким перевізник (позивач) зобов'язується надати замовнику (відповідачу) послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених у договору (додатках до нього), автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню.

Згідно з п. 1.2 договору кількість вантажу визначається у товаротранспортних накладних.

Пунктами 1.3 та 3.1 договору визначено, що пункт завантаження та кінцевий пункт призначення, а також вартість послуг по перевезенню вантажу зазначається у додатках до договору.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору оплата наданих перевізником за цим договором послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника протягом трьох банківських днів з моменту виконання послуг з перевезення. Дата виконання послуг є дата зазначена у акті виконаних робіт.

Пунктами 7.1, 7.2 договору визначено строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2015 р. та пролонгацію його на кожен наступний календарний рік на тих же самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору, шляхом укладання додаткової угоди, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору.

Сторони не надали доказів припинення строку дії договору.

Відтак договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же самих умовах і відповідно діючим у 2017 році.

06.07.2017 р. сторони уклали додаток №4 до договору, у якому зазначили пункт завантаження - Львівську обл., м. Струтин, а кінцевий пункт призначення - Харківську обл., м. Подвірки, а також вартість послуг з перевезення вантажу (спирту) в сумі 19200,00 грн.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується копіями ТТН №2607002 на перевезення спирту етилового від 07.07.2017 р. та акту виконаних робіт №16977 від 08.07.2017 р. на суму 19200,00 грн., підписаним сторонами без зауважень.

Відповідач свої зобов'язання з оплати наданих йому позивачем послуг з перевезення вантажу не виконав у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений договором строк не оплатив надані позивачем послуги з перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що за порушення замовником термінів оплати послуг перевізника, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми за кожен день прострочення, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати послуг з перевезення вантажу за договором за період з 13.07.2017 р. по 27.12.2017 р. в сумі 2288,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 13.07.2017 р. по 27.12.2017 р. в сумі 265,12 грн. та інфляційні за період з 13.07.2017 р. по 27.12.2017 р. в сумі 817,34 грн.

23.01.2018 р., після подання позивачем позову (28.12.2017 р.), відповідач сплатив позивачу заборгованість за договором в сумі 19200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №33 від 23.01.2018 р.

Оскільки спір врегульовано самими сторонами після звернення позивача з позовом, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 19200,00 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Заперечення відповідача на те, що позивачем безпідставно нарахована пеня у зв'язку зі спливом терміну дії договору, суд вважає надуманими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме, пунктом 7.2 договору.

Посилання відповідача на те, що позовні вимоги в частині стягнення річних та інфляційних є безпідставними, так як вони не передбачені спірним договором, є також безпідставними, оскільки підставою стягнення 3% річних та інфляційних є стаття 625 ЦК України, а відтак зазначення про їх нарахування у договорі не є обов'язковим.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання чітко визначені у статті 617 ЦК України.

Так особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати пені, інфляційних та 3% річних чи того, що порушення ним зобов'язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 909 ЦК України, ст. 74, 86, 129, п. 2 ст. 231 ст.ст. 236 - 238, 247 - 252 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором №091214-12МС транспортного перевезення №091214-12МС від 09.12.2014 р. в сумі 19200,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. Решту позову задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод ОСОБА_1" (62371, Харківська обл., с. Подвірки, вул. Сумських шлях, 43. Код ЄДРПОУ 21198294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ставчани. Код ЄДРПОУ 32602104) пеню за період з 13.07.2017 р. по 27.12.2017 р. в сумі 2288,22 грн., 3% річних за період з 13.07.2017 р. по 27.12.2017 р. в сумі 265,12 грн., інфляційні за період з 13.07.2017 р. по 27.12.2017 р. в сумі 817,34 грн. та судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 01.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_2