Рішення

від 28.02.2018 по справі 912/3747/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 рокуСправа № 912/3747/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б при секретарі судового засідання Костючок О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/3747/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Атлантик", 25006, м.Кропивницький, вул. Карла Маркса (В. Перспективна), буд. 11/11, корпус 6

про стягнення 189407,69 грн

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Атлантик" про стягнення заборгованості за договором оперативного лізингу №00009690 від 01.04.2014, яка станом на 29.11.2017 становить 189407,69 грн, з яких 53049,82 грн - сума плати за користування об'єктом лізингу згідно розрахунків за лізинговими платежами, 1861,30 грн - 3% річних за час прострочення оплати орендних платежів, 8631,04 грн - сума інфляційних втрат оплати орендних платежів, 53722,36 грн - заборгованість по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 1335,76 грн - 3% річних за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 5126,92 грн - сума інфляційних втрат за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 2678,76 - сума пені у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 142,74 грн - сума пені у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки заборгованості та штрафів за направлення нагадувань, 62858,99 грн - сума інших витрат за договором оперативного лізингу, з покладанням на відповідача судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оперативного лізингу від 01.04.2014 № 00009690 в частині своєчасного здійснення лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2017 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/3747/17; підготовче засідання призначено на 24.01.2018 о 14:30 год.

Ухвалою від 24.01.2018 розгляд справи відкладався до 08.02.2018 на 12:00 год.

Ухвалою від 08.02.2018 господарський суд закрив підготовче провадження у справі №912/3747/17, справу призначив до судового розгляду по суті на 28.02.2018 о 14:30 год.

Представники сторін участь повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили.

Позивач належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

27.02.2018 на адресу господарського суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, у якому позивач просить позовні вимоги про стягнення заборгованості у справі №912/3747/17 задовольнити у повному обсязі та розглядати справу без участі представника позивача.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 08.02.2018 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті, направлений на адресу відповідача, повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв'язку "Через не запит".

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами пунктів 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 25006, м. Кропивницький, вул.. Велика Перспективна (ОСОБА_2), будинок 11/11, корпус 6 (а.с. 121-123). Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

За таких обставин господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

06.08.2012 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (надалі - позивач, наймодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Атлантик" (надалі - відповідач, наймач) укладено договір оперативного лізингу №243210 (надалі - контракт, договір лізингу) (а.с. 20-29).

В розділі І Преамбула Договору лізингу визначено, що цей контракт із усіма додатками та додатковими угодами до нього являють собою угоду між сторонами щодо передачі наймодавцем об'єкту оренди/предмету найму (Автомобіль) наймачеві (у відповідності до визначених у контракті значень вищезгаданих термінів) у користування на строк та умовах згідно з положенням контракту, параграфу 5 глави 58 Цивільного кодексу України, а також інших відповідних положень українського законодавства. За домовленістю сторін відносини за контрактом мають статус оперативного лізингу відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

У відповідності з пунктами 3.1. та 3.2. договору лізингу об'єктом найму за контрактом є транспортний засіб, визначений у контракті та належний на праві власності наймодавцю. Автомобіль був обраний наймачем та в повній мірі відповідає вимогам наймача. Автомобіль міг бути придбаний наймодавцем у Дилера відповідно до специфікації, узгодженої наймачем, за домовленістю сторін, якої було досягнуто до укладення контракту. Наймодавець передає автомобіль у користування наймачеві, а наймач зобов'язується прийняти та користуватися автомобілем, сплачувати наймодавцю встановлені контрактом орендні платежі та повернути автомобіль наймодавцю відповідно до умов контракту.

01.04.2014 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Атлантик" укладено Додаток №0009690 (а.с. 30) до договору оперативного лізингу №24310 від 06.08.2012, відповідно до якого об'єктом (предметом) оперативного лізингу є транспортний засіб - автомобіль марки VW Golf VII 2.0 TDI, рік виробництва - 2014, шасі №WVWZZZAUZEP063123, двигун №CRV 016261.

Відповідно до пункту 4.1. контракту наймодавець зберігає за собою право власності на автомобіль, в той час як наймач матиме право на користування автомобілем впродовж усього строку дії Контракту (окрім випадків, коли наймодавець матиме право розірвати контракт та вимагати повернення автомобіля, як зазначено в контракті).

Відповідно до пункту 5.1. контракту сторони оформляють передачу автомобіля наймачеві та повернення автомобіля наймодавцю шляхом підписання Акта приймання-передачі. Будь-які дефекти автомобіля фіксують в Акті приймання-передачі, автомобіль вважається таким, що був, відповідно, переданий або повернутий в належному стані та у відповідності до вимог контракту.

Згідно з пунктом 5.4. контракту автомобіль передається наймачеві і повертається наймодавцю за адресою, визначеною наймодавцем у контракті. Наймач зобов'язується повернути автомобіль у стані, в якому наймач отримав автомобіль з урахуванням його природного зносу. У випадку, якщо стан автомобіля не відповідає такому, наймач компенсує наймодавцю вартість його відновлення.

Пунктом 6.1. передбачено, що за користування автомобілем наймач зобов'язується щомісяця виплачувати наймодавцю орендні платежі, розмір яких визначено у контракті. Наймач також сплатить наймодавцю адміністративний платіж, та всі інші платежі як це передбачено контрактом, не пізніше ніж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту відправлення наймодавцем відповідного рахунка, якщо інше не зазначено в контракті.

Розмір орендних платежів за контрактом підлягає розрахунку наймодавцем щомісяця. Орендний платіж встановлюється в українських гривнях шляхом множення розміру орендного платежу для відповідного місяця на курс обміну дол./США/євро до гривні, встановленого українським комерційним банком, визначеним наймодавцем, як це зазначено у наступному пункту 6.3. контракту. Протягом строку дії контракту обчислення розміру орендних платежів здійснюється без урахування індексації. Перегляд розміру орендних платежів може бути узгоджений в додатках до договору (п. 6.2. контракту).

Відповідно до пункту 6.3. контракту сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті за цим контрактом на користь наймодавця, відображають справедливу вартість користування автомобілем та забезпечують отримання наймодавцем очікуваної станом на дату виконання контракту суми на основі діючого курсу обміну Євро/долара США (як обумовлено сторонами в контракті) до гривні, встановленого українським комерційним банком, який буде обрано за рішенням наймодавця, або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ "КІБ Креді Агріколь" або іншого банку) з купівлі та продажу дол. США/євро до української гривні (надалі - обмінний курс), як буде обрано за рішенням наймодавця, станом на дату виставлення рахунку.

Умови цього пункту застосовуються також до розрахунку розміру штрафів та інших платежів, які підлягають сплаті наймачем за контрактом.

Так, відповідно до розділу 2 Додатку №0009690 від 01.04.2014 "Умови оперативного лізингу" вартість автомобіля: 32050,00 дол. США, 367293,00 грн, строк найму 60 місяців.

Орендні платежі: за перший період найму - еквівалент 5391,04 дол. США, строк сплати до 30.04.2014.

За кожний наступний повний місяць найму (крім першого періоду найму) 504,15 дол. США, строк сплати до 15 числа місяця.

Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку: за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквівалентів в дол. США відповідно до пункту 6.3. контракту. Зобов'язання наймача будуть виражені у гривнях у рахунках наймодавця. Строки сплати та інші платежі, якщо передбачено, визначаються у відповідності до умов контракту та рахунків наймодавця.

Відповідно до пункту 6.5. контракту наймач зобов'язується щомісячно сплачувати орендні платежі на рахунок, зазначений наймодавцем у контракті, не пізніше 15-го календарного дня поточного місяця. У разі неотримання рахунку до 15 числа поточного місяця, за який повинен бути сплачений орендний платіж, наймач зобов'язаний сплатити відповідний платіж у розмірі, встановленому у контракті, до 15 числа цього місяця, а після отримання рахунку - доплатити відповідну різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною у рахунку.

Якщо наймач здійснює платежі, що не покривають усі його зобов'язання перед наймодавцем та/або затримує платежі, сторони погоджуються, що суми, виплачені наймодавцю, будуть розподілятися у наступній черговості: штрафні санкції за прострочення; орендні платежі; компенсації інших витрат наймодавця (п.6.11 контракту).

Контракт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання умов контракту позивачем придбано об'єкт лізингу - автомобіль Volkswagen Golf VII2/0TDI, 2014 року випуску (договір №01/04-14 від 01.04.2014) (а.с. 31-32).

08.04.2014 за актом прийому-передачі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" передано, а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Атлантик" прийнято на підставі додатку №00009690 від 01.04.2014 об'єкт лізингу - транспортний засіб марки VW, модель: Golf VII, номер кузова (шасі) WVWZZZАUZEP063126, рік виробництва 2014, державний номер НОМЕР_1, колір білий (а.с. 36).

Позивачем, відповідно до умов контракту, виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) орендних платежів, що охоплюють періоди з липня 2016 по листопад 2016 на загальну суму 64064,12 грн, а саме рахунок-фактура №59200-00065332 від 05.07.2016 на суму 12510,64 грн, рахунок-фактура №59200-00068233 від 02.08.2016 на суму 12511,13 грн, рахунок-фактуру №59200-00068868 від 01.09.2016 на суму 13108,06 грн, рахунок-фактуру №59200-00070615 від 03.10.2016 на суму 13072,26 грн, рахунок фактуру №59200-00072374 від 01.11.2016 на суму 12862,03 грн. (а.с. 38-42).

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 17) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Атлантик" частково оплатило рахунок №59200-00065332 від 05.07.2016 у сумі 11014,30 грн.

Інші, зазначенні рахунки, залишились несплаченими відповідачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по сплаті орендних платежів в розмірі 53049,82 грн.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 2 статті 806 цього ж кодексу до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статі 292 Господарського кодексу України передбачено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем у виключне користування другій стороні лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Приписами частини 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

В порушення наведених положень закону та умов договору лізингу відповідач свої зобов'язання, щодо своєчасної та повної оплати за договором, належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість по сплаті орендних платежів за період з липня по листопад 2016 у розмірі 53049,82 грн.

На час прийняття рішення у справі відповідачем не надано доказів оплати зазначеної заборгованості, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи неодноразове прострочення з оплати орендних платежів з боку лізингоодержувача та у зв'язку з тим, що такі прострочення тривають більше 10 днів, позивачем 17.11.2016 здійснено доставку на адресу відповідача ОСОБА_3 про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору (а.с. 57-58).

У вищезазначеній вимозі позивач повідомив ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Атлантик" про сплату заборгованості, повернення об'єкту лізингу, а також повідомив про відмову від Договору оперативного лізингу та вимагав від останнього повернути транспортний засіб автомобіль марки VW Golf VII 2.0 TDI, рік виробництва - 2014, шасі №WVWZZZAUZEP063123, двигун №CRV 016261, на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" за наступною адресою: м.Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, офіс "В", впродовж 10 робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу місцезнаходження відповідача.

Відповіді на вимогу відповідач не надав.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Згідно з частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

Відповідно до п.п.12.4., 12.5., 12.6, 12.8. контракту наймодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору/припинити дію договору/розірвати договір зокрема у випадку несплати наймачем наступного платежу у повному обсязі або частково, і строк виконання зобов'язання зі сплати перевищує 10 робочих днів. День, що вважатиметься датою припинення дії договору/розірвання договору, визначається у відповідному повідомленні/вимозі. У разі припинення дії договору/розірвання договору наймодавець надсилає наймачу письмове повідомлення про припинення дії/розірвання договору. Негайно після припинення договору наймодавець має право скористатися всіма отриманими гарантіями для одержання повної суми всіх непогашених платежів незалежно від дати їхньої сплати. У будь-якому випадку припинення дії договору/розірвання договору, наймач зобов'язаний компенсувати наймодавцю понесені витрати або витрати, які наймодавець повинен буде здійснити в тому числі, але не виключно, страхові франшизи, штрафи, витрати на правову допомогу, а також відшкодувати у повному обсязі збитки, завдані наймодавцю в результаті невиконання або неналежного виконання договору наймачем.

Пунктом 4 частиною 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернувся до нотаріуса для отримання виконавчого напису про примусове повернення предмету оперативного лізингу (а.с. 59).

На підставі виконавчого напису нотаріуса старшим державним виконавцем Фортечного відділу виконавчої служби м. Кропивницького відкрито виконавче провадження щодо повернення предмету лізингу - транспортного засобу - автомобіля VW Golf VII 2.0 TDI, рік виробництва - 2014, шасі №WVWZZZAUZEP063123, двигун №CRV 016261 (а.с.60-61).

Згідно постанови державного виконавця від 04.04.2017 про опис та арешт майна транспортний засіб - автомобіль марки VW Golf VII 2.0 TDI, рік виробництва - 2014, шасі №WVWZZZAUZEP063123, двигун №CRV 016261 вилучено у відповідача (а.с. 62-63).

Враховуючи фактичне користування відповідачем транспортного засобу в період з грудня 2016 по березень 2017 позивач, відповідно до умов укладеного договору лізингу, виставив відповідачу відповідні рахунки - фактури, а саме: рахунок -фактура №59200-00075155 від 01.12.2016 на суму 12885,72 грн, рахунок-фактуру №59200-00075835 від 05.01.2017 на суму 13486,18 грн, рахунок-фактуру №59200-00078591 від 01.02.2017 на суму 13652,53 грн, рахунок - фактуру № 59200-00079240 від 01.03.2017 на суму 13697,93 грн (а.с. 43-46).

Внаслідок чого, за наймачем виникла заборгованість по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу в сумі 53722,36 грн.

Враховуючи, що договір лізингу розірваний з ініціатив позивача відповідно до п.12 договору лізингу та відповідач не повернув об'єкт лізингу позивачу, суд вважає, що зазначений об'єкт продовжує перебувати в користуванні відповідача, а отже вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за час фактичного користування відповідачем об'єктом лізингу, за період з грудня 2016 року по березень 2017 року, в розмірі 53722,36 грн також підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2678,76 грн від вчасно невиплаченої суми за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу за період 16.12.2016 по 29.11.2017, а також 142,74 грн від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки заборгованості та штрафів за направлення нагадувань.

Правовідносини сторін, що пов'язані з простроченням платежів, наслідки таких прострочень врегульовані розділом 8 контракту.

Відповідно до пункту 8.2. контракту у випадку прострочення сплати орендного платежу та/або будь-якого іншого платежу за договором до Наймача застосовуються наступні санкції:

8.2.1. пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати орендного платежу та/або будь-якого іншого платежу;

8.2.2. штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані наймодавцем: еквівалент 15 дол. США за першу вимогу, еквівалент 20 дол. США за другу вимогу, еквівалент 25 дол. США за третю вимогу.

Вищезазначені санкції підлягають виплаті наймачем впродовж 10 робочих днів після надіслання відповідної вимоги наймодавцем, не зважаючи на можливе розірвання договору з наймодавцем.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд перевірив розрахунок пені наданий позивачем та дійшов висновку, що останнім правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 2678,76 грн від вчасно невиплаченої суми за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу за період 16.07.2016 по 29.11.2017 та 142,74 грн від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки заборгованості та штрафів за направлення нагадувань (детальний розрахунок а.с.17-19).

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Антлантик" 1861,30 грн - 3% річних за час прострочення оплати орендних платежів за період з 16.07.2016 по 29.11.2017, 1335,76 грн - 3% річних за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу за період з 16.12.2016 по 29.11.2017 та 8631,04 грн - інфляційних втрат оплати орендних платежів за період з 16.07.2016 по 29.11.2017, 5126,92 грн - інфляційних втрат за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу за період з 16.12.2016 по 29.11.2017.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником, зокрема, процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.

Врахувавши наведені правові норми, перевіривши правильність розрахунків заявлених до стягнення сум, суд встановив правильність розрахунків здійснених позивачем, а тому до стягнення з відповідач на користь позивача, за період з 16.07.2016 по 29.11.2017, підлягає 8631,04 грн інфляційних втрат та 1861,30 грн 3% річних та за період 16.12.2016 по 29.11.2017, підлягає 5126,92 грн інфляційних втрат та 1335,76 грн 3% річних.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 62858,99 грн інших витрат за договором оперативного лізингу, кваліфіковані позивачем як збитки, заподіяні неналежним виконанням відповідачем договору оперативного лізингу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За умовами статті 224 Господарського кодексу України та з врахуванням статті 623 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 8.2.3 Контракту, у випадку прострочення сплати лізингових платежів до відповідача застосовуються санкції, зокрема, компенсація будь-яких витрат, понесених позивачем та/або винагороди, включаючи, гонорари юристам, судові та позасудові витрати.

В п. 8.6 договору встановлено, що будь-які збитки заподіяні невиконанням або не належним виконанням стороною своїх зобов'язань за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі додатково до штрафних санкцій, передбачених контрактом.

Пунктом 12.10 Контракту визначено, що у будь-якому випадку дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту позивач зберігає за собою право вимагати додаткових компенсацій, зокрема витрат на правову допомогу.

Позивач в обґрунтування понесення збитків зазначає, що враховуючи протиправну поведінку відповідача він звернувся до спеціалізованої організації, а саме, ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" з метою надання послуг з повернення об'єкта лізингу, оскільки відповідач в добровільному порядку відмовився повертати зазначений об'єкт. Позивач вказує, що за надані послуги він сплатив ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" 62858,99 грн.

Зазначені витрати позивач вважає своїми збитками, які в межах даної справи просить стягнути з відповідача.

Разом з тим, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад цивільного правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статей 623, 1166 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, обов'язковим є наявність: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Отже, при зверненні до суду з вимогою про стягнення з відповідача на свою користь збитків, позивач має довести їх наявність з дотриманням вимог ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вище викладене суд констатує, що витрати на оплату послуг з повернення об'єкта лізингу не є збитками у розумінні вказаних положень закону, оскільки, вони не мають обов'язкового характеру та обов'язкових ознак збитків, які містить діюче законодавство, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.

У даному випадку позивачем не доведено того, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, отримання позивачем послуг за договором про надання послуг з повернення майна не є обов'язковими витратами, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права, а вибір осіб які надають послуги з повернення об'єкта лізингу є його правом, а не обов'язком.

Поряд з тим, господарський суд звертає увагу, що позивачем взагалі не надано доказів понесення вказаних витрат, як і не зазначено які саме дії було вчинено ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" з метою повернення обєкту лізингу.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення збитків пов'язаних з укладанням договору з надання послуг щодо повернення майна у сумі 62858,99 грн не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 53049,82 грн - суми плати за користування об'єктом лізингу згідно розрахунків за лізинговими платежами, 1861,30 грн - 3% річних за час прострочення оплати орендних платежів, 8631,04 грн - суми інфляційних втрат оплати орендних платежів, 53722,36 грн - заборгованість по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 1335,76 грн - 3% річних за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 5126,92 грн - суми інфляційних втрат за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 2678,76 грн - сума пені у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 142,74 грн -сума пені у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки заборгованості та штрафів за направлення нагадувань.

В решті позову господарський суд відмовляє.

Крім того, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" просить відшкодувати судові витрати в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2015 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КПД Консалтинг" (виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг .

Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання юридичних послуг сторони укладають наступний договір про надання юридичних послуг виконавцем стосовно питань, пов'язаних із поточною господарською діяльністю замовника. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних послуг погоджується сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання додаткових угод (заявок), які становлять невід'ємну частину цього договору.

За надання послуг замовник сплачує виконавцеві винагороду, сума якої визначається у відповідній додатковій угоді (заявці), яка підписується сторонами (пункт 2.1. договору).

27.11.2017 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КПД Консалтинг" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" підписали Заявку на надання юридичних послуг №119 до договору про надання юридичних послуг від 26.05.2015.

Відповідно до п.1а заявки сторони погодили, що виконавець зобов'язується надати замовнику наступні послуги: забезпечити належне представництво інтересів замовника у відповідних судах, в тому числі апеляційної та касаційної інстанцій по справі за позовом ТОВ "Порше лізинг Україна" (позивач) до ТОВ "Атлантик" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оперативного лізингу (найму) №00009690 від 01.04.2014.

Згідно з п.3 заявки виконавець надасть замовнику: проекти позовних заяв та розрахунків заборгованості, які додаються до позову.

Замовник зобов'язаний оплатити послуги виконавця відповідно до зазначених нижче тарифів, а саме за роботу згідно п.1а заявки - 5000,00 грн, крім того ПДВ 1000,00 грн - за представництво інтересів замовника в суді першої інстанції.

За дорученням позивача, підготовку проекту позовної заяви про стягнення 189407,69 грн до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Атлантик" для подання її до Господарського суду Кіровоградської області здійснював адвокат ОСОБА_4, якій діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5776/10.

Отже, на підтвердження надання позивачу адвокатських послуг надано до суду договір про надання юридичних послуг б/н від 26.05.2015, заявку на надання юридичних послуг №119 від 27.11.2017 до договору про надання юридичних послуг від 26.05.2015, акт №1 про наданні послуги до заявки №119 від 27.11.2017, рахунок на оплату №150526_119_1 від 01.12.2017, платіжне доручення №6370 від 15.12.2017 на суму 6000,00 грн (а.с. 72-75, 110 - 112).

Враховуючи надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1898,23 грн.

Керуючись ст. ст.11, 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Атлантик" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна (ОСОБА_2), будинок 11/11, корпус 6, ідентифікаційний код 32892542) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м.Київ, проспект Павла Тичини, 1-В, ідентифікаційний код 35571472) заборгованість за договором оперативного лізингу №00009690 від 01.04.2014, яка станом на 29.11.2017 становить 126548,70 грн, з яких 53049,82 грн - сума плати за користування об'єктом лізингу згідно розрахунків за лізинговими платежами, 1861,30 грн - 3% річних за час прострочення оплати орендних платежів, 8631,04 грн - сума інфляційних втрат оплати орендних платежів, 53722,36 грн - заборгованість по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 1335,76 грн - 3% річних за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 5126,92 грн - сума інфляційних втрат за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 2678,76 - сума пені у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за час прострочення заборгованості по сплаті орендних платежів за фактичне користування предметом лізингу, 142,74 грн - сума пені у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки заборгованості та штрафів за направлення нагадувань, а також 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 1898,23 грн судового збору.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту судового рішення 06.03.2018.

Суддя Г.Б. Поліщук