Постанова

від 27.02.2018 по справі 911/1475/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2018 р. Справа№ 911/1475/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від ДВС: не прибув;

від позивача: не прибув;

від відповідача 1: не прибув,

від відповідача 2: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.01.2018 року

у справі № 911/1475/16 (суддя: Саванчук С.О.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"

на дії та бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі № 911/1475/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"

до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП"

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ-НОВА"

про стягнення 22 292,03 грн

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ-НОВА (далі - відповідач 2) про стягнення з відповідачів солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс 761,84 грн 3% річних, 13 647,39 грн пені, 7882,80 грн інфляційних втрат згідно договору купівлі-продажу №ТАТ/7 від 16.04.2010 року, угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 16.01.2014 року та договору поруки № 14-04-2014-30 від 14.04.2014 року'. Стягнення солідарно з відповідачів 3000,00 грн витрат на послу,ти адвоката та 1378,00 грн судового збору.

Господарський суд Київської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС задовольнив частково своїм рішенням від 10.10.2017 року. Стягнуто солідарно з відповідачів 13344,31 грн пені, 761,84 грн процентів річних, 7882,80 грн інфляційних втрат. В іншій частині вимог відмовлено.

Постановою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 12.07.2016 року відкрито виконавче провадження № 51621883 з виконання наказу господарського суду' Київської області від 30.06.2016 року у справі № 911/1475/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ-НОВА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС 1479,61 грн витрат на адвоката та 679,63 грн судового збору.

Постановою Орджонікідзевського від ділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 12.07.2016 року відкрито виконавче провадження № 51621883 з виконання наказу господарського суду Київської області від 30.06. 2016 року у справі № 911/1475/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ-НОВА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС 13344,31 грн пені, 761,84 грн 3% річних, 7882,80 грн інфляційних втрат.

22.12.2017 року вищевказані виконавчі документи повернуто стягувану - Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на підставі 7 ч. І ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

09.01.2018 року до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС надійшла скарга про визнання дій Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчих провадженнях №51621883 та №51621824 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 року по спразі №911/1475/16, котрі виразились у винесенні постанов від 22.12.2017 року, якими повернуто накази господарського суду Київської області від 30.06.2016 року по справі №911/1475/16 стягувачеві без виконання на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , неправомірними; визнати неправомірною бездіяльність вказаного відділу державної виконавчої служби у зазначених виконавчих провадженнях, що виразилось у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53366240 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 13.04.2016 року по справі №911/5221/15 із врахуванням статей 10, 18, 26, 47 Закону України Про виконавче провадження та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання.

Крім того, було заявлено про стягнення з Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь скаржника 700,00 грн витрат на правничу допомогу, а також заявлено про стягнення з відділу державної виконавчої служби на користь скаржника витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій (поштових витрат), необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду (без зазначення переліку дій та сум).

Скарга була мотивована тим, що скаржник неодноразово, протягом липня 2016 року - жовтня 2017 року, направляв на адресу Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 51621883 та № 51621824 з примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 року у справі № 911/1475/16, котрі залишені без задоволення, що являється нехтуванням вимог (пропозицій) скаржника щодо вжиття належних та допустимих виконавчих дій.

Так, скаржником стверджується, що Лівобережний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не повністю реалізував надані йому права, застосував не усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного результату.

Крім того, постановою Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 14.06.2017 року у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 30.06.2016 року у справі №911/1475/16 оголошено в розшук нововиявлене рухоме майно боржника, тобто, річний строк розшуку майна боржника ще не сплинув.

Господарський суд Київської області відмовив у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс на дії та бездіяльність Лівобережного ВДВС міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області у виконавчому провадженні №51621883 та №51621824 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 року по справі №911/1475/16 вих. №05- 1/01 від 05.01.2018 року своєю ухвалою від 18.01.2018 року.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 18.01.2018 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та права.

Так, вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком, оскільки в контексті вимог ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець саме зобов'язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Також, скаржник вказав, що Лівобережним ВДВС міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області не були виконані вимоги передбачені законом України Про виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчих документів - наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 року по справі №911/1475/16.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018 року справу № 911/1475/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий судця - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 05.02,2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному з 05.02.2018 року, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №911/1475/16 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В судців: Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М.

Київським апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.02.2008 року своєю ухвалою від 08.02.2018 роду.

Представники сторін у судове засідання 27.02.2008 року не з'явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема надсиланням ухвали від 08,02.2018 року на відповідні адреси.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду Київської області в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 18.01.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ''Компанія НОТАПС - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, визначено строки для звернення із скаргою до суду, а саме: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Зоря - Нова (боржник), що зареєстрований за адресою: 86252, Донецька обл., Шахтарський р-н, с. Золотарівка, вул. Ломоносова, 2 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що здійснений за запитом суду, №1003490064 станом на 17.01.2018 року), знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року, яким визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

Згідно з відповідями Головного управління статистики у Донецькій області Товариство з обмеженою відповідальністю Зоря - Нова не надавало фінансову та статистичну звітність у 2016-2017 роках, місцезнаходження товариством не перереєстроване, зв'язку з підприємством немає.

Так, фізично перевірити майновий стан боржника неможливо, згідно з додатком № 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085 (в редакції від 02.12.2015 року № 1276-р) с. Золотарівка знаходиться в переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, тобто, в активній зоні проведення АТО.

12.07.2016 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та оголошено заборону його відчуження.

Згідно з відповіддю Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області за боржником зареєстровано 14 транспортних засобів.

Згідно з відповідями Держсільгоспінспекції України та ГУ Дєржпродспоживслужби в Донецькій області за боржником зареєстровано 15 одиниць сільськогосподарської та іншої техніки.

Інших адрес місцезнаходження боржника або майна на підконтрольній українській владі території не виявлено, кошти на рахунках відсутні.

25.07.2016 року постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника у банківських установах.

24.11.2016 року винесено постанову державного виконавця про розшук майна боржника.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувану, якщо: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку,

Бездіяльність відділу державної виконавчої служби, на думку скаржника, полягає у невиконанні вимог Закону України Про виконавче провадження з вчинення певних виконавчих дій (за переліком скаржника, що зазначений у тексті скарги), проте, вказане спростовується матеріалами спірних виконавчих проваджень, що надані самим боржником, у тому числі, змістом постанов про повернення виконавчих документів стягувану, що містять перелік виконавчих дій. що у сукупності з відомостями Головного управління статистики у Донецькій області про відсутність фінансової та статистичної звітності у 2016-2017 роках Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря - Нова та перереєстрації товариства на території, що підконтрольна українській владі, а також того, що вказані постанови державного виконавця не оскаржені у порядку та строки, визначені Законом України Про виконавче провадження , свідчить про належність і достатність виконавчих дій.

Так, враховуючи, що 24.11.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника, боржник знаходиться на непідконтрольній українській владі території, де, на даний час, проводиться антитерористична операція, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що фізично перевірити наявність майна за місцезнаходженням та встановити, де знаходяться транспортні засоби немає можливості, накладено арешт на рухоме, нерухоме майно та грошові кошти боржника, відтак, Лівобережним відділом державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, виконано всі можливі дії для реалізації примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 30.06.2016 року у справі № 911/1475/16.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що проведення органами внутрішніх справ дій з розшуку транспортних засобів боржника на території проведення АТО неможливе та не входить до сфери регулювання Закону України Про виконавче провадження .

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що Лівобережним ВДВС міста Маріуполь ГТУТО у Донецькій області не були виконані вимоги передбачені законом України Про виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчих документів - наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 року по справі 911/1475/16.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами: звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що майнові права стягувана не порушені, так, згідно з постановами Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ВП № 51621883 від 22.12.2017 року та ВП № 51621824 від 22.12.2017 року встановлено строк для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання до 22.12.2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Натомість, як правильно встановлено судом першої інстанції, скаржником не було заявлено вимог про визнання недійсними постанов Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчих документів стягувану від 22.12.2017 року ВП № 51621883 та у ВП№ 51621824.

З огляду на викладене , Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга не направлена на відновлення порушеного права заявника, а згідно з вимогами ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги, у разі встановлення її обґрунтованості, суд постановляє ухвалу, якою, в разі визнання оскаржуваних дій чи бездіяльності неправомірними, зобов'язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що розшук транспортних засобів боржника в зоні проведення АТО не являється повноваженнями державної виконавчої служби, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року , оскільки боржник знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, відтак, відсутність таких дій не може бути визнана судом бездіяльністю державного виконавця, виконавчі дії, що вчинені державним виконавцем на території, що підконтрольна українській владі, за змістом постанов Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22.12.2017 року про повернення наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 року у справі № 911/1475/16 стягувану та Інформації про виконавче провадження, що надана скаржником, відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження .

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на дії та бездіяльність Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Так, скаржник, не надав суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

При цьому, колегія судців зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no 4241/03 від 28.10.2010 року).

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни ухвали, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Київської області від 18.01.2018 року у справі №911/1475/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС - задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 18.01.2018 року у справі №911/1475/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/1475/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту - 05.03.2018 року