Постанова

від 27.02.2018 по справі 908/2002/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 справа № 908/2002/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5, адвокат, за довіреністю, ОСОБА_6 за наказом, ОСОБА_7 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017, ухваленого в приміщенні господарського суду Запорізької області, зал судового засідання №205 о 12:30,(повний текст складено 11.12.2017) у справі№ 908/2002/17 (суддя Ярешко О.В.) за позовом доФермерського господарства "МАРІЯ", с. Берестове Запорізької області Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя пропоновлення договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 р. Фермерське господарство «МАРІЯ» звернулося господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. по справі №908/2002/17 позовні вимоги Фермерського господарства «МАРІЯ» задоволено.

Поновлено термін дії договору оренди землі від 19.05.2006 р., зареєстрованого 19.06.2006 р. у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельним ресурсам України» за № 040626500002 на десять років.

Поновлено термін дії договору оренди землі від 19.05.2006 р., зареєстрованого 19.06.2006 р. у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельним ресурсам України» за № 040626500002 на десять років у наступній редакції додаткової угоди:

«Додаткова угода

про поновлення терміну дії договору оренди землі від 19.05.2006 р. (зареєстрованого 19.06.2006 р. за № 040626500002)

м. Запоріжжя « ____»

---

2017 р.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вулиця Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689, в особі

---

, який (а) діє на підставі

---

, іменований в подальшому Орендодавець, з одного боку, та

Фермерське господарство «МАРІЯ» , код ЄДРПОУ 31080793, юридична адреса: 71130, Запорізька обл., Бердянський район, село Берестове, в особі тимчасово виконуючого обов'язки голови господарства ОСОБА_6, що діє на підставі статуту, іменований в подальшому Орендар, з другого боку, уклали дану Додаткову угоду про наступне:

1.Поновити термін дії договору оренди землі від 19.05.2006 р., зареєстрованого 19.06.2006 р. у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельним ресурсам України» за № 040626500002 на десять років.

2.Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3.Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 19.05.2006 р., зареєстрованого 19.06.2006 р. у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельним ресурсам України» за № 040626500002, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.11.2011 року, зареєстрованої 01.02.2012 р. у відділі Держкомзему у Бердянському районі Запорізької області за № 232068104000858» .

Здійснено розподіл судових витрат.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017 у справі № 908/2002/17 скасувати, прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області направило позивачу лист-повідомлення від 06.06.2016 р., яким відмовлено в поновленні договору оренди землі на тій підставі, що проект додаткової угоди, наданий позивачем, був без підпису та печатки юридичної особи, тому не може вважатися офіційним документом.

На думку скаржника, лист-повідомлення позивача спрямований на намір поновлення договору оренди землі, а в тексті проекту додаткової угоди мова йде про внесення змін до договору оренди землі.

Лист-повідомлення від 13.05.2016 р. та документи, які надані до Головного управління, не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків. Також не надано документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило, що не має правових підстав для поновлення (продовження) договору оренди землі та укладання додаткової угоди.

Крім того, апелянт вважає, що при прийнятті рішення по справі, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки матеріали справи не містять жодних відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, тобто, орендар у своєму зверненні навіть не зазначив(не задекларував) про належне виконання обов'язків за умовами договору.

Також, жодних доказів з цього приводу орендар не надав орендодавцю.

Неналежне виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору за приписами ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі свідчить про відсутність у позивача переважного права на поновлення договорів оренди землі.

Вважає, що норма ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , на підставі якої позивач звернувся з листом-повідомленням від 11.08.2017 р., не може бути застосована у правовідносинах, оскільки не відбулося автоматичне поновлення дії договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, а лист відповідача свідчить про відмову орендодавця в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки.

Крім того, лист-повідомлення та проект додаткової угоди підписано тимчасово виконуючим обов'язки ОСОБА_6, а до листа не надано документів, на підставі яких відбулася зміна керівника.

Додаткова угода до договору оренди про його поновлення не була укладена сторонами в місячний строк, відтак договір оренди землі між сторонами не є поновленим.

На думку відповідача, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання поновленим договору оренди землі, суд першої інстанції взяв на себе невластиві йому функції суб'єкта владних повноважень, чим порушив нормами матеріального права, а саме ч.4 ст.122 Земельного кодексу України та п.7 постанови пленуму Верховного суду України від 16.04.204 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ .

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2017 відкрито апеляційне провадження у справі № 908/2002/17.

15.01.2018 на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких факторів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

На думку позивача, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази того, що ФГ МАРІЯ належним чином виконувало та продовжує виконувати умови договору оренди землі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2018 р. призначено справу № 908/2002/17 до розгляду на 20.02.2018 о 10:00.

07.02.2018р. на електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Заявник просить доручити проведення відеоконференції господарському суду Запорізької області (вул. Гетманська, 4, м. Запоріжжя, 69001).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2018 р. по справі №908/2002/17 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, у зв'язку із зайнятістю залу відеоконференції в господарському суду Запорізької області.

У судовому засіданні оголошено перерву до 27.02.2018р.

Представниками сторін у судовому засіданні було заявлено усні клопотання стосовно проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції у Господарському суді Запорізької області (вул. Гетманська, 4, м. Запоріжжя, 69001).

Після закінчення судового засідання колегією суддів з'ясовано, що відповідно до даних Web-програми "Бронювання систем відеоконференцзв'язку" на визначену судом дату в господарському суді Запорізької області зал облаштований для проведення судового засідання в режимі відеоконференції вільний з 14:00.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у судовому засіданні оголошено перерву на 27.02.2018 о 14:15. Копію ухвали надіслано сторонам.

Судове засідання 27.02.2018 проводилося у режимі відеоконференції, відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача у судовому засіданні вважали рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Представник відповідача підтримав вимоги, викладенні в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги.

Розглянувши матеріали скарги в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судовою колегією встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області від 31.03.2006 р. № 179: 1. Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 123,0379 га, у тому числі ріллі - 123,0379 га, Фермерському господарству «Марія» зі складу земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Берестівської сільської ради. 2. Ухвалено передати в оренду, терміном до 31.11.2010 р., земельну ділянку загальною площею 123,0379 га, у тому числі ріллі - 123,0379 га, Фермерському господарству «Марія» , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення, на території Берестівської сільської ради.(т.1, а.с.27)

У подальшому, 19.05.2006 р. між Бердянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством «Марія» (орендар) укладений договір оренди землі.(т.1,а.с.24)

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку: землі сільськогосподарського призначення - рілля, яка знаходиться на території Берестівської с/ради Бердянського району Запорізької області.

Згідно з пунктом 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 123,0379 га, у тому числі рілля - 123,0379 га, розташована на землях резерву державної власності в північній частині Берестівської с/ради (район автодороги Бердянськ - Куйбишев).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1376896,32 грн.(п.4 договору)

Положеннями пункту 8 договору(в редакції додаткової угоди від 01.11.2011р.) договір укладено на 10 (десять) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п. 15 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.(п.20 договору)

Положеннями пункту 36 договору передбачено, що зміна його умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.( п. 37 договору)

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди з боку орендаря підписаний повноважною особою - головою господарства ОСОБА_8.

Договір зареєстровано в Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельним ресурсам України» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040626500002 від 19.06.2006 р.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 08.04.2006 р. орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянка загальною площею 123,0379 га, у тому числі рілля - 123,0379 га. (т.1, а.с.31)

У матеріалах справи мається копія акту від 08.04.2006 р. про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).(т.1, а.с 30)

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012 року, відповідно до якого до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» згідно з переліком (додаток 2) Головне управління Держземагенства у Запорізькій області було реорганізоване шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі як юридична особа 10.06.2015 р.

Згідно з наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 135 від 18.06.2015 р. останнє погодилось із пропозицією ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо можливості забезпечення здійснення покладених на ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області функцій і повноважень ГУ Держземагенства Запорізькій області, що припиняється.

Враховуючи наведене, після укладення між Бердянською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та позивачем (орендарем) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві. І, як наслідок, через таку зміну змінився й орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі, яким на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням від 13.05.2016 р. вих. № 7, відповідно до якого повідомив про свій намір поновити договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, укладений на 10 років між ФГ «Марія» та Бердянською районною державною адміністрацією. До листа-повідомлення було додано: копію договору оренди, проект додаткової угоди до договору оренди, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (т.1, а.с.34)

Лист-повідомлення підписано тимчасово виконуючим обов'язки голови ФГ «Марія» ОСОБА_6, який, як зазначено в листі, діяв на підставі протоколу зборів членів фермерського господарства.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2016 р. помер голова ФГ «Марія» ОСОБА_8. Відповідно до рішення загальних зборів ФГ «Марія» від 12.06.2016 р. № 7, тимчасово виконуючим обов'язки голови господарства обрано ОСОБА_6. (т.1, а.с.20)

Відповідно до ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Фермерського господарства «Марія» , підписантом визначено ОСОБА_6, який є тимчасово виконуючим обов'язки голови господарства.

Листом-повідомленням від 06.06.2016 р. вих. № 27-8-0.41-4647/2-16 (на лист-повідомлення позивача від 13.05.2016 р. № 7) Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області відмовлено орендарю у поновленні договору оренди землі на тій підставі, що орендар, звернувшись із листом-повідомленням № 7 від 13.05.2016 р. про намір поновлення договору оренди землі, у тексті додаткової угоди, яка без підпису та печатки юридичної особи, заявив про внесення змін до договору. Зазначив, що лист-повідомлення № 7 від 13.05.2016 р. та документи, надані до Головного управління, не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, не надано документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки. Зазначає, що в зв'язку з вищевказаним, переважне право на поновлення (продовження) договору вважається втраченим, у зв'язку з чим договір буде вважатися припиненим 20.06.2016 р.

Під час розгляду справи у місцевому господарському суді, відповідач долучив копію проекту додаткової угоди № 2, яка надійшла йому від позивача разом із листом-повідомленням № 7 від 13.05.2016 р. Відповідно до тексту даної угоди, позивач просив, зокрема, зазначити в договорі кадастровий номер земельної ділянки - 2320681000:03:007:0001 після слів «рілля - 123,0379» , викласти пункт 8 договору оренди землі б/н від 19.05.2006 р. в редакції, зазначивши, що договір укладено до 19 травня 2023 року, тобто на 7 років з дати укладання цієї додаткової угоди.(т.1,а.с. 69)

У судовому засіданні сторони надали пояснення, що кадастровий номер земельної ділянки - 2320681000:03:007:0001 стосується іншої земельної ділянки з іншою площею, але у відповідача не виникло з цього приводу питань при отриманні додаткової угоди, оскільки він розумів, що мова йде саме про земельну ділянку за договором № 040626500002.

Позивачем до матеріалів справи додано копію проекту додаткової угоди № 2, в якій зазначено кадастровий номер земельної ділянки - 2320681000:01:005:0005.(т.2, а.с.28)

Із матеріалів справи вбачається, що відмовляючи у поновленні договору № 040626500002, про що позивачу направлений лист-повідомлення № 27-8-0.41-4647/2-16 від 06.06.2016 р., відповідач не вказав жодного порушення орендарем приписів діючого законодавства або умов договору. А лише зазначив, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в листі-повідомленні та проекті додаткової угоди.

Представник позивача в судовому засіданні у суді першої інстанції пояснив, що строк договору в додатковій угоді - 7 років, був зазначений у зв'язку зі зміною законодавства, відповідно до якого строк оренди земель сільськогосподарського призначення має становити сім років.

Фермерське господарство «Марія» після закінчення строку дії договору оренди № 040626500002 продовжило користуватися (і користується на даний час) спірною земельною ділянкою.

Листом-повідомленням від 11.08.2017 р. вих. № б/н, який зареєстрований відповідачем 11.08.2017 р. за № 27-7053/0/1-17, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, повідомивши, що на даний час ФГ «Марія» продовжує користуватися земельною ділянкою площею 123,0379 га. Керуючись п. 8 договору та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» просив укласти (підписати) додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 19.05.2006 р. (зареєстрованого 19.06.2006 р. за № 040626500002) на той же строк на тих же умовах. До листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 19.05.2006 р. (зареєстрованого 19.06.2006 р. за № 040626500002) - 3 оригінальних примірника. (т.1, а.с.36)

У відповідь на даний лист-повідомлення, відповідач листом від 13.09.2017 р. вих. № 27-8-0.6-4999/2-17 зазначив, що норма ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у даному випадку не може бути застосована, оскільки згідно з положеннями Закону України «Про оренду землі» не відбулось автоматичне поновлення дії договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, а лист Головного управління свідчить про відмову орендодавця в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки. Зазначає, що 20.06.2016 р. договір оренди землі припинився в силу ст. 31 Закону України «Про оренду землі» . Також зазначено, що лист-повідомлення та проект додаткової угоди підписано тимчасово виконуючим обов'язки ОСОБА_6, а до листа не надано документів, на підставі яких відбулися зміни керівника.(т.1,а.с.38)

У зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено повністю.

Судова колегія, повторно переглядаючи справу відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України зазначає наступне.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму(оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (частина 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» )

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як встановлено частиною 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (частина 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» )

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена частиною 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , можлива лише за умови дотримання встановлених законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Так, для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Разом із цим, частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Отже, стаття 33 Закону України Про оренду землі визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об'єднує два випадки поновлення такого договору, обов'язковим в яких є укладання додаткової угоди.

У справі, що розглядається встановлено, що матеріально - правовою підставою позову є саме частина 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , яка передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належно виконував та продовжує виконувати умови договору оренди землі № 040626500002. Відповідно до листа Берестівської сільської ради Бердянського району Запорізької області від 02.11.2017 р. ФГ «Марія» використовує землю за цільовим призначенням; додержується вимог чинного законодавства України про охорону довкілля; своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату відповідно до змін, внесених до ПК України; жодного разу не було порушено прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; постійно здійснює заходи для підвищення родючості грунтів та збереження інших корисних властивостей землі; своєчасно надає відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законодавством; сумлінного дотримується правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігає геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних та осушувальних систем; використовує земельну ділянку після державної реєстрації договору оренди; додержується режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; на даний час земельна ділянка частково оброблена, але жодними сільськогосподарськими культурами не засіяна.

Позивачем до матеріалів справи долучені копії платіжних доручень щодо сплати орендних платежів за серпень 2017 р. включно.

Письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди землі, яке було б здійснено протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі відсутнє. Лист-повідомлення відповідача від 06.06.2016 р. № 27-8-0.41-4647/2-16 не може вважатися рішенням орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі. За необхідності, відповідно до приписів ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» сторони мали право змінити умови договору оренди. Позивач, помиляючись, заявив про намір продовження строку договору оренди землі на 7 років, що є меншим строком, ніж встановлено договором (10 років). При цьому, відповідач, як орендодавець, не заявив незгоди з таким строком, не запропонував укласти договір на той же строк (10 років), не висунув інших вимог щодо зміни умов договору.

Ненадання орендарем відповідачу відомостей щодо належного виконання ним своїх обов'язків за умовами договору, не може бути підставою для відмови в поновленні договору оренди, оскільки не підтверджує неналежного виконання орендарем обов'язків за умовами договору оренди землі.

Зазначені обставини не спростовані під час апеляційного провадження.

Відносно посилання відповідача на недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, місцевий господарський суд вірно зазначив, що жодних спорів сторін стосовно внесення змін до договору оренди землі щодо орендної плати та інших істотних умов матеріали справи не містять. Крім того, питання щодо внесення змін до договору підпадає під дію та регулювання ст.ст. 181, 188 ГК України і повинно вирішуватися сторонами окремо від питання поновлення дії договору оренди.

Судова колегія також враховує правову позицію, яка викладена у постанові Верховного суду України від 23.11.2016р.

Так Верховним судом викладено наступний правовий висновок: у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі» , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Враховуючи зазначене, судам слід встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав визнання договору оренди з новим орендарем недійсним, а договір оренди землі з носієм переважного права поновленим.

У постанови Верховного суду України від 18.10.2017 по справі №904/8337/16. надана така ж правова позиція щодо застосування вказаних норм права, що враховується колегією суддів у відповідності до приписів статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України, в редакції яка діяла до 15.12.2017р.

Посилання відповідача на відсутність у суду повноважень вирішення питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у користування суб'єктам господарської діяльності є необґрунтованими, оскільки предметом позову у даній справі є визнання договору оренди земельної ділянки від 19.05.2006 року поновленим (в редакції додаткової угоди). Зазначені позовні вимоги підлягають розгляду саме у господарських судах, так як безпосередньо виникають з договору оренди та передбачені чинним законодавством.

З огляду на наведене, доводи заявника апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Згідно ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення по справі залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. по справі №908/2002/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. по справі №908/2002/17 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного Суду у касаційному порядку з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2018.

Головуючий О.І. Склярук

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3