Постанова

від 01.03.2018 по справі 825/1498/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1498/17 Суддя (судді) першої інстанції: Д'яков В.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 18 травня 2017 року № 0001661400.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому позивач вважає його протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Крім того, строк позовної давності щодо кредиторської заборгованості по взаємовідносинах ТОВ Агровет Атлантик з ТОВ Кронер не минув у зв'язку з тим, що сторонами було досягнуто згоди про те, що строк позовної давності по даному договору становить 10 (десять) років.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не правильно застосовано статтю 609 ЦК України та статтю 257 Цивільного кодексу України. Так, при винесенні постанови суд виходив з припущення того, що навіть якщо б договір поставки існував, то все рівно внаслідок припинення шляхом ліквідації кредитора зобов'язання припинилось згідно статті 609 ЦК України, однак у такому випадку зобов'язання по договору поставки від 03.02.2001 не припинилось. Крім того, закінчення трирічного строку позовної давності не є безумовною підставою вважати таку заборгованість безнадійною і відповідно включати її до складу оподатковуваного доходу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що позивачем не проведено розрахунки за кредиторською заборгованістю перед ТОВ Кронер , у зв'язку з ліквідацією підприємства та закінченням строку позовної давності, не включено суми безнадійної кредиторської заборгованості до складу доходу за 2015 рік у розмірі 2272583 грн 11 коп., що свідчить про порушення вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України.

28 лютого 2018 року позивачем через канцелярію Київського апеляційного адміністративного суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні, оскільки неможливо забезпечити явку представника, який має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, однак доказів поважності причин неприбуття до суду не надав.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів відповідно до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у належним чином порядку, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 20.03.2017 по 31.03.2017 відповідачем на підставі направлень від 20.03.2017 № 443, № 444, № 445 та № 446, згідно із пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, ст.13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 20.03.2017 № 355 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агровет Атлантик (код за ЄДРПОУ 34323885) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2016 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до довідки перевірки, за результатами якої складено Акт перевірки від 07.04.2017 № 148/14/34323885 (а.с. 6- 23).

Згідно висновків, зафіксованих в Акті перевірки від 07.04.2017 № 148/14/34323885, встановлено наступні порушення позивачем: п. 5, п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, Податкового кодексу України, що призвело до заниження об'єкта оподаткування за 2015 рік на суму 2272583 грн в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 409065 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 07.04.2017 № 148/14/34323885, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2017 № 0001661400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 409065 грн (а.с. 24).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням ТОВ Агровет Атлантик в порядку адміністративного оскарження подало скаргу до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України рішенням від 17.08.2017 № 18215/6/99-99-11-01-01-25 Про результати розгляду скарги залишило без змін податкове повідомлення-рішення від 18.05.2017 № 0001661400, а скаргу Агровет Атлантик - без задоволення (а.с. 25-28).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачається не включення позивачем суми безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі 2272583 грн 11 коп. до складу доходу за 2015 рік, заниження позивачем об'єкта оподаткування за 2015 рік на суму 2272583 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 409065 грн, тому податкове повідомлення рішення є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Украйні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно, законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно законодавством.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платниками податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі; безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до акту перевірки згідно оборотно - сальдових відомостей по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними виробниками у позивача за 2015 рік рахується кредиторська заборгованість, якій більше 3-х років, тобто минув строк позовної давності, перед постачальником ТОВ Кронер (код 37787163) у сумі 2272583 грн. 11 коп. (а.с. 14).

Так, статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною п'ятою ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно доводів позивача строк позовної давності щодо кредиторської заборгованості по взаємовідносинах ТОВ Агровет Атлантик з ТОВ Кронер не минув у зв'язку з тим, що нібито договір поруки між ними був укладений 03.02.2011, та сторонами було досягнуто згоди про те, що строк позовної давності по даному договору становить 10 (десять) років.

У відповідності до акту перевірки згідно ІС Податковий блок ТОВ Корнер знято з обліку у податковому органі та згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15.04.2013 внесено запис № 13541170007002952 про припинення ТОВ Корнер як юридичної особи (а.с. 13-14).

За правилами статті 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, договір поруки від 03.02.2011, укладений між ТОВ Агровет Атлантик та ТОВ Кронер був припинений як зобов'язання, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців даних про припинення юридичної особи - ТОВ Корнер , а саме з 15.04.2013.

Отже, за позивачем за 2015 рік правомірно обліковується кредиторська заборгованість перед постачальником ТОВ Кронер у сумі 2272583 грн 11 коп., розрахована згідно оборотно- сальдових відомостей по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними виробниками .

Доказів щодо укладення позивачем з вказаним контрагентом додаткової угоди про те, що строк позовної давності по договору поруки від 03.02.2011, становить 10 (десять) років, позивачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем, до складу доходу за 2015 рік протиправно не включено суму безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі 2272583 грн 11 коп., чим порушено вимоги п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 5, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153), із змінами і доповненнями, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість . Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Вказане свідчить про те, що відповідачем в ході проведення перевірки правомірно встановлено порушення ТОВ Агровет Атлантик п. 5, п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ Агровет Атлантик податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 409065 грн.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем протиправно не включено суми безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі 2272583 грн. 11 коп. до складу доходу за 2015 рік, у зв'язку з чим занижено об'єкт оподаткування за 2015 рік на суму 2272583 грн, тому податкове повідомлення рішення є обґрунтованими та таким, що не підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 06 березня 2018 року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.