Постанова

від 27.02.2018 по справі 922/2261/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/2261/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Краснова Є.В., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - Гнатенко І.О. - за довіреністю,

відповідача - не з'явилися,

третьої особи на стороні позивача - не з'явилися,

третіх осіб на стороні відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2017 у справі

за позовом Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів"

до Харківської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Садівничого товариства "Олексіївське",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42,

про часткове скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про скасування рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17 (згідно з додатком № 1 до рішення) та в частині передачі в постійне користування земельних ділянок НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27 (згідно з додатком № 2 до рішення) по АДРЕСА_1, для ведення садівництва (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26.06.2017 вх. № 20886, яка прийнята судом).

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 № 257 в оскаржуваній частині порушує права та інтереси позивача на реалізацію своїх правомочностей як користувача, що передбачені главою 15 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), вказуючи також на невизначеність статусу земель, оскільки моменту набуття приватної власності та права постійного користування ще не виникло та і не може виникнути, з огляду на те, що громадяни не є членами Садівничого товариства "Олексіївська долина", а отже не належать до цієї категорї осіб.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти її задоволення, посилаючись, зокрема на те, що позивач не є правонаступником товариства садоводів "Дружба колективів", а тому не є користувачем земельної ділянки по пр. Науки, 65 у м. Харкові, а тому не є тією особою, що може звертатися до суду з даним позовом. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати позовну давність.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.09.2016 (суддя Погорелова О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 (головуючий суддя Хачатрян В.С., судді Ільїн О.В., Россолов В.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2017 у справі № 922/2261/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду Харківської області від 18.07.2017 (суддя Чистяков І.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд установив, що позивач на час виникнення спірних правовідносин не був власником або користувачем спірних земельних ділянок, а також не є тією ж самою особою або правонаступником Товариства садоводів "Дружба колективів", якому згідно з рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 19.01.1960 № 15-4 було дозволено оформлення відводів земельних ділянок за списком товариства.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 (Білецька А.М. - головуючий, Гребнюк Н.В., Істоміна О.А.) рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2017 залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" просить рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, вказуючи на безпідставне залишення судами поза увагою рішення Господарського суду Харківської області від 29.08.2016 у справі № 922/2240/16, у мотивувальній частині якого встановлено, що позивач є постійним землекористувачем спірних земель, а в рішенні від 17.07.2017 у справі № 922/1753/16 зазначено, що Товариство садоводів "Дружба колективів", Рада масиву садівничих товариств "Дружба колективів", Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" є однією юридичною особою, як і встановлено у цьому рішенні обставини щодо прийняття виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів рішення від 28.03.1996 "Про передачу громадянам у приватну власність та надання земельних ділянок для ведення садівництва" в порушення Земельного кодексу у редакції від 1993 року поза процедурою вилучення земельних ділянок у постійного користувача.

Скаржник зазначає, що висновки судів про те, що позивача як юридичну особу було створено лише 11.12.2000 зроблені за помилкового ототожнення понять "створення юридичної особи" і "державна реєстрація юридичної особи" та залишено поза увагою надані на підтвердження того, що Товариство садоводів "Дружба колективів" і Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" є однією юридичною особою. Проте, судами жодної оцінки цим доводам надано не було, як і не було надано належної оцінки доводам позивача і не розглянуто справу відповідно до заявлених вимог і визначених позивачем підстав позову щодо відповідності оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування вимогам закону .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом спору у цій справі є вимога Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" про скасування рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 в частині передачі у приватну власність та у постійне користування земельних ділянок, визначених у додатках № 1 і № 2 до цього рішення, посилаючись на порушення свої прав щодо реалізації правомочностей як користувача цих земельних ділянок, що передбачені главою 15 ЗК України.

Судами попередніх інстанцій установлено, що як убачається із матеріалів справи рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 19.01.1960 № 15-4 було вирішено: 1) Задовольнити клопотання Товариства садоводів "Дружба колективів" та дозволити йому оформити відвід ділянки землі за списком товариства, погодженим виконкомом Дзержинської Райради депутатів трудящих 18.12.1959; 2) Головному архітектору міста відвести ділянки в натурі, а начальнику Міськжитлоуправління оформити відводи, укласти договір з Товариством садоводів "Дружба колективів" на весь масив садів. Всі попередні рішення Міськвиконкому про відвід ділянок окремим підприємствам скасувати та закріпити увесь масив садів за правлінням Товариства садоводів "Дружба колективів".

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1961 № 68 було вирішено: 1) Затвердити поданий Управлінням головного архітектора міста проект червоних ліній земельної ділянки колективних фруктових садів на пос. Олексіївка; 2) Головному архітектору міста винести червоні лінії в натурі та закріпити їх геодезичними знаками та скласти план.

За договором від 15.03.1961, укладеним між Міськжитлоуправлінням та Товариством садоводів "Дружба колективів" Дзержинського р-ну м. Харкова, Товариству садоводів "Дружба колективів" було надано у безстрокове (постійне) користування земельну ділянку в м. Харкові, пос. Олексіївка.

18.12.1990 Верховною Радою Української РСР прийнято постанову № 562-XII "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" якою передбачено Земельний кодекс Української РСР, крім глави 5, ввести в дію з 15.03.1991, а главу 5 - з 01.07.1992 та встановлено, що громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування (пункт 5 цієї постанови).

Земельним кодексом УРСР 1990 року (у редакції, чинній на момент прийняття Виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів оспорюваного рішення від 28.03.1996) було закріплено право колективної і приватної власності громадян на землю, зокрема право кооперативів громадян Української РСР на отримання земельних ділянок для ведення колективного садівництва. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (стаття 5 ЗК УРСР).

За змістом статті 57 ЗК УРСР для ведення колективного садівництва кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 0,12 гектара на одного члена кооперативу. Земельні ділянки для колективного садівництва складаються із земель загального користування, що перебувають у колективній власності кооперативу, та із земель, що перебувають у приватній власності членів кооперативу. На землі загального користування сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів садівницькому кооперативу видається державний акт на право власності на землю. На ділянки, що передаються у власність кожному членові садівницького кооперативу, сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів за поданням відповідних кооперативів видається державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. Громадянам можуть передаватися у власність земельні ділянки для індивідуального садівництва. Розмір цих ділянок не повинен перевищувати 0,12 гектара.

Судами першої та апеляційної інстанцій було установлено, що договір про надання земельної ділянки в безстрокове користування від 15.03.1961 було укладено з Товариством садоводів "Дружба колективів", яке було зареєстроване у 1958 році.

Разом з цим, як було установлено судами та убачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" - позивач у цій справі, було зареєстровано 11.12.2000 та 20.11.2006 за № 14801200000030775 і внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу.

Таким чином, судами установлено, що у відомостях про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована особа - Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", Товариство садоводів "Дружба колективів", якому за договором про надання земельної ділянки в безстрокове користування від 15.03.1961 було передано земельні ділянки, не значиться. Така інформація, що Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" є правонаступником Товариства садоводів "Дружба колективів" не міститься і у статуті позивача - Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів".

Ураховуючи викладене, зважаючи на приписи частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якою передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, судами попередніх інстанцій було установлено, що Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" не є правонаступником Товариства садоводів "Дружба колективів" та не є тією ж самою юридичною особою.

При цьому, як убачається зі змісту наявного у матеріалах справи статуту Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", затвердженого рішенням виконавчого комітету ради депутатів трудящих Дзержинського району м. Харкова від 16.04.1965 № 94, колективи садоводів робочих і службовців, працюючих на різних підприємствах, установах і організаціях м. Харкова, добровільно вступають до об'єднаного товариства садоводів під назвою "Дружба колективів" з метою організації колективного садівництва на земельних ділянках, відведених цим підприємствам, установам і організаціям рішенням виконавчого комітету Ради депутатів трудящих м. Харкова у 1952 році та наступних роках в Олексіївському Яру (том 10, а.с. 73-87).

У статуті Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", зареєстрованому у 2000 році також міститься посилання на відведення земельних ділянок у 1952-1968 роках у Олексіївському Яру.

Водночас, статути Об'єднаного товариства садоводів "Дружба колективів" 1968 та 2000 років не містять вказівка, що це товариство є перейменованим з Товариства садоводів "Дружба колективів" або є його правонаступником.

При цьому, як було встановлено судами, рішенням Харківської міської ради депутатів трудящих від 19.01.1960 №15-4 було надано дозвіл Товариству садоводів "Дружба колективів" на оформлення відводу земельної ділянки за списком товариства, погодженим виконкомом Дзержинської Райради депутатів трудящих 18.12.1959, доручено відвести ці земельні ділянки в натурі, оформити відводи, укласти відповідні договори на весь масив садів, а всі попередні рішення Міськвиконкому про відвід ділянок окремим підприємствам скасовано та закріплено увесь масив садів за правлінням Товариства садоводів "Дружба колективів" у м. Харкові, пос. Олексіївка.

Главою 15 розділу ІІІ ЗК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), на яку посилався позивач, урегульовано питання права користування землею, зокрема право остійного користування та оренди земельної ділянки (статті 92, 93 ЗУ України).

За змістом статті 152 ЗК України (у редакцій, чинній на момент звернення до суду) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 14, 19 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Доводи Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" щодо порушення його прав, визначених главою 15 ЗК України не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а посилання на обставини, встановлені судами під час розгляду інших справ не спростовують обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи та не свідчать про доведеність позивачем наявності у нього порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду з відповідним позовом.

Згідно зі статтею 300 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017 на час здійснення касаційного провадження) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування немає.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2017 у справі № 922/2261/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді Є.В. Краснов

Ю.Я. Чумак