Рішення

від 01.03.2018 по справі 904/255/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018м. ДніпроСправа № 904/255/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудовська І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В.

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс", м. Мирноград, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д", м. Дніпро

про розірвання додаткової угоди № 1 від 21.08.2017 р. до договору купівлі-продажу № 313 дпт від 21.08.2017 р., стягнення 771 000,00 грн. та зобов'язання виконати певні дії.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №79 від 05.02.2018 року

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- розірвати Додаткову угоду № 1 від 21.08.2017 р. до Договору купівлі-продажу № 313дпт від 21.08.2017 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс" (код ЄДРПОУ 00179192) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д" (код ЄДРПОУ 00179192).

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д" за свій рахунок забрати неякісний товар зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс" 642 500,10 грн. - оплати за поставлений товар неналежної якості, 128 500,02 грн. - штрафних санкцій та судових витрат у сумі 41 126,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язання, в частині поставлення неякісної продукції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2018 р. по справі № 904/255/18 визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.02.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018 р. в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 р. розгляд справи відкладено на 01.03.2018 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засіданні не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (49100, Дніпро, вул. Проспект Героїв, буд. 3; код ЄДРПОУ 33611675) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу відповідача повернуто до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.03.2018 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

21.08.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д" (продавець) укладений Договір № 313дпт купівлі-продажу (далі - Договір).

21.08.2017 р. сторони уклади Додаткову угоду № 1 до Договору № 313дпт купівлі-продажу.

Відповідно до Договору та додаткової угоди №1 від 21.08.2017р. (далі за текстом - Додаткова угода) продавець взяв на себе зобов'язання продати товар: Рейка РП65 "Рейки залізничні диференційовано укріплені" категорії ДТ350, ст. 76Ф L = 12,5 м з отвором 3/2 СТ ТОО 130240016247-003-2015 (далі по тексту - товар). Таке ж найменування товару зазначено і в рахунку-фактурі №СФ-0000076 від 21.08.2017 р., і у видатковій накладній №РН-0000068 від 11 вересня 2017 року, згідно з якою товар був отриманий позивачем - покупцем ТОВ "Вуглепромтранс".

Товар був доставлений перевізником ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-1", що підтверджується товарно-транспортною накладною № 68 від 11 вересня 2017 р.

Пункт 6 "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", що затверджена постановою Держарбітражу при ОСОБА_2 СРСР від 25 квітня 1966 р. N П-7, встановлює, що приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача в такі строки: при міжміських поставках - не пізніше 20 днів.

Відповідно до пункту 3.3 Договору приймання товару за якістю проводиться згідно з даними вхідного контролю комісією покупця - ТОВ "Вуглепромтранс", виклик представника продавця - ТОВ "Діксі-Д" не обов'язковий.

Відповідно до п. 2.1 Договору якість товару має відповідати стандартам, технічним умовам, що встановлює вимоги до якості даного виду товару, і підтверджуватися сертифікатом якості виробника, а при обов'язковій сертифікації - також сертифікатом відповідності.

На товар відповідач надав сертифікат відповідності №ТС К2 7Г00990.21.01.00008 на Рейки залізничні типу Р-65 категорії ДТ350, вироблені відповідно до ГОСТ Р 51685-2013 "Рейки залізничні. Загальні технічні умови", креслення №КБ 0002.

Однак в номенклатурі заводу виробника ТОВ "Актюбінський рейкобалковий завод" товар відповідає позиції в номенклатурі: Рейка РП-65 СТ ТОО 130240016247-003-2015/ ГОСТ 30516-97 "Рейки залізничні диференційовано укріплені" категорії ДТ350, ст. 76Ф довжина 12,5 м з отвором 3/2.

Через ці невідповідності, а також через те, що ГОСТ Р 51685-2013 в Україні не застосовується, позивач (покупець) при прийманні керувався ГОСТ 30516-97 "Рейки залізничні для колій промислового транспорту", який прийнятий в тому числі Держстандартом України.

Пункт 5.1 цього ГОСТу передбачає при прийманні перевірку стану поверхні. При проведенні зовнішнього огляду стану поверхні рейок було виявлено, що рейки № 2, 4, 5, 7, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16 мають сліди обточування рейки, рейка №15 має раковини збоку головки рейки по всій довжині, на голівці рейки № 13 є сліди впливу шліфувальної машинки, бічний знос складає 1 мм, рейка №22 має раковину на голівці рейки довжиною 10 см, глибиною - 1 мм, шириною - 2 мм, що не відповідає п. 4.1.8, 4.1 .13 ГОСТ 30516-97 "Рейки залізничні для колій промислового транспорту".

Крім того, такі дефекти поверхні не відповідають також і вимогам п. 5.7.1 ГОСТ Р 51685-2013, зазначеного в Сертифікаті відповідності, виданого на Товар.

При перевірці маркування рейок встановлено невідповідність вимогам п. 4.2 ГОСТ 30516-97: - в середній частині шийки на відстані від 1 до 3 метрів від торця рейок відсутня

умовний знак термозміцнення рейок; - на кінці рейок відсутні відмітки, "факт контролю" (повздовжні смуги фарбою довжиною від 20 до 300мм); - на частини рейок відсутнє маркування плавки і заводський номер (в табл. 1 в колонці "Плавка і заводський номер" такі рейки позначені прочерком.

Згідно п. 5.10 ГОСТ 30516-97 рейки без позначки "факт контролю" вважаються такими, що не пройшли контроль.

Параметри товару не відповідають також вимогам ЦП-0269 - Інструкції з улаштування та утримання колії залізниць України, затвердженої наказом Укрзалізниці 072-Ц від 1.03.2012, оскільки в пункті 2.2.2 (рис. 2.8 і 2.9) цієї інструкції визначено, що рейки з темно-синім маркуванням вважаються забракованими тобто такими, що не відповідають вимогам стандарту. Саме з цієї причини позивач поставив під сумнів відповідність товару сертифікату відповідності №ТС К2 7100990.21.01.00008, тому вирішив перевірити твердість металу рейок.

Оскільки в найменуванні товару зазначено "ДТ350", рейки повинні бути диференційовано зміцнені і відповідно до п. 6.5.1 СТ ТОО 130240016247-003-2015, п. 4.1.10 ГОСТ 30516-97 мати твердість на поверхні кочення від 311 до 420. При перевірці твердості металу на поверхні головки рейок по Бринеллю (НВ) були виявлені невідповідності по твердості.

Проміри рейок проводилися твердоміром "Константа ТУ", повіреним у вересні 2017р.

Згідно даних таблиці до категорії термозміцнення, підданих диференційованому зміцненню з показниками твердості 311-420 НВ підходять тільки рейка №25 (1шт.), інші рейки не відповідають п. 4.1.10 ГОСТ 30516-97, а також п. 6.5.1 СТ ТОО 130240016247-003-2015.

Таким чином, комісія позивача (покупця) прийшла до висновку, що якість поставленого Товару не відповідає вимогам стандарту СТ ТОО 130240016247-003-2015 заводу виробника, ГОСТ 30516-97, зазначеного в номенклатурі продукції, що виробляється ТОВ "Актюбинский рейкобалковий завод" для товару, який зазначений в Додатковій угоді до Договору.

Позивач є підприємством залізничного транспорту не загального користування - власником під'їзних колій, що примикають до залізничних колій загальної мережі ПАТ "Укрзалізниця".

Стаття 68 Статуту залізниць України, яким зобов'язаний користуватися у своїй діяльності позивач, вимагає: "Залізничні колії, локомотиви і вагони підприємств повинні утримуватися ними згідно з правилами, затвердженими власниками цих підприємств чи органами, до сфери управління яких вони належать. "

Крім того, стаття 70 Статуту надає право начальнику станції або його заступнику і ревізорам перевіряти стан безпеки руху і залізничного господарства на під'їзних коліях. У разі виявлення несправностей, що загрожують безпеці руху, розпорядженням начальника станції або ревізора подача вагонів на залізничні під'їзні колії повинна бути припинена до усунення несправностей.

Таким чином позивач має забезпечувати справність залізничного господарства і безпеку руху.

Пункт 2.1 Правил технічної експлуатації залізниць України встановлює: "Споруди та пристрої залізниць, повинні утримуватися у справному стані. Запобігання появи несправностей та забезпечення довгострокової служби споруд та пристроїв мають бути головними у роботі осіб, які відповідають за їх утримання. Відповідальність за стан споруд і пристроїв несуть працівники, які безпосередньо їх обслуговують, та керівники підприємств, у розпорядженні яких знаходяться ці споруди та пристрої."

Аналогічні вимоги містять і Правила технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України:

Пункт 1 розділу 3 містить наступне: "Споруди, пристрої, механізми та обладнання підприємств МПЗТ повинні утримуватися у постійній справності. Особи, які відповідають за утримання споруд, пристроїв, механізмів та обладнання, повинні забезпечувати високий рівень автоматизації, безпеки руху та схоронність рухомого складу, своєчасне обслуговування виробничих цехів та ділянок контрагентів, вживати заходів для запобігання появі несправностей у цих спорудах і пристроях для забезпечення їх довгострокової служби".

Пункт 25 розділу 3 встановлює: "Усі елементи залізничної колії (земляне полотно, верхня будова і штучні споруди) за міцністю, стійкістю та станом повинні забезпечувати безпечний рух рухомого складу зі швидкостями, встановленими на дільниці."

Відповідно до ст. 68 Статуту залізниць України у Позивача затверджено Наказ №44-пд від 08.02.2017р. "Про порядок ведення нормативної та технічної документації", яким для користування в своїй діяльності визначені документи, в тому числі Інструкція з улаштування та утримання колії залізниць України ЦП-0269, затверджена наказом Укрзалізниці 072-Ц від 1.03.2012г. В пункті 2.2.2 (рис. 2.8 і 2.9) цієї інструкції визначено, що рейки з темно-синім маркуванням вважаються забракованими, такими, що не відповідають вимогам стандарту.

Оскільки якість поставленого товару не відповідає вимогам нормативних документів для рейок - елементів верхньої будови колії, позивач не може взяти на себе відповідальність за безпеку руху на коліях, де будуть укладені рейки, що були поставлені відповідачем, тому позивач прийшов до висновку, що не може використовувати поставлені рейки у своїй господарській діяльності.

Відповідно до пункту 2.3 Договору при передачі товару неналежної якості покупець має право, на свій розсуд, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої вартості товару, при цьому повернення здійснюється за рахунок продавця.

На підставі п. 2.1, 2.3, 3.3, 6.6 Договору позивач повідомив відповідача листом №633 від 20.09.2017р. про відмову від поставки за Додатковою угодою до Договору та вимагав протягом трьох банківських днів з моменту отримання вимоги повернути позивачу кошти, що були сплачені позивачем у якості передоплати за товар, також позивач вимагав, щоб відповідач за свій рахунок забрав товар зі складу ТОВ "Вуглепромтранс", а також сплатив штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару.

Відповідач відмовився забирати товар і повертати гроші, але підкреслив, що дослідження якості товару має бути здійснено акредитованою лабораторією (лист 1/2709 від 27.09.2017р.)

Крім того, у відповіді на вимогу відповідач вказав наступне про сертифікат відповідності, який надав на товар (сертифікат відповідності №ТС К2 7100990.21.01.00008 серія К2 № 0283302 на Рейки залізничні типу Р-65 категорії ДТ350, вироблені відповідно до ГОСТ Р 51685-2013 "Рейки залізничні. Загальні технічні умови", креслення №КБ 0002): "Сертифікат відповідності К2 №0283302 надається на товар, виключно з метою транспортування залізничним транспортом в рамках митного союзу, тому що окремий код ТН ЗЕД на рейки РП-65 не передбачений. І надання його кінцевому споживачеві не обов'язково".

Згідно долучених матеріалів у справі відповідач відіслав позивача до формувальної карти - сертифікату № 753, яка, за заявою відповідача: "містить всю необхідну інформацію: кількість, номери плавок, найменування продукції, стандарт, за яким проведені рейки, марку стали, довжину і підписи відповідальних фахівців ОКК заводу виробника (ТОВ "АРБЗ") і підтверджує якість та походження товару, який був поставлений на адресу ТОВ "Вуглепромтранс" і його відповідність СТТОО 130240016247-003-2015.

На 12 рейках відсутні номери плавки і номера рейок. Таким чином, визначити приналежність 20 рейок до даної партії не представляється можливим.

У відповіді на вимогу відповідач також зазначив, що при прийманні по якості відповідно до умов договору необхідно керуватися СТ ТОО 130240016247-003-2015.

Згідно п. 6.7.2 СТ ТОО 130240016247-003-2015 на середній частині шийки кожної рейки з боку, що протилежний випуклому маркуванню, клеймовочною машиною в гарячому стані наносять: - позначення способу виплавки буквою: "К" - для конвертерної сталі; "Е" - для електронної сталі; номер плавки; номер струмка; номер заготовки в струмку.

Маркування наносять на відстані більше 1 м від торців рейки з періодичністю не більше 12,5 м по довжині рейок.

Такий порядок маркування підтверджує і лист №014354 від 19.09.2017г. ТОВ "Актюбинский рейкобалковий завод": "Для рейок, які відповідають вимогам СТ РК 2432-2013 "Рейки залізничні диференційовано зміцнені і нетермоупрочнені. Загальні технічні вимоги", на одному з торців по центру торця підошви проводиться таврування приймальним знаком ОК, на рейках категорії ДТ 350 по шийці рейок на відстані 0,7 - 1,0 м від торців фарбою наноситься поздовжня смуга червоного кольору шириною близько 30- 60 мм. (Відповідно до Технічного регламенту ТР ТЗ 003/2011 "Про безпеку інфраструктури залізничного транспорту" Маркування фарбою здійснюється за погодженням з власником структури залізничного транспорту). Крім того, в листі зазначено: "Маркування рейок РП65 проводиться з двох сторін рейок. При цьому на одному з торців по голівці рейок РП65 проводиться таврування приймальним знаком ОК по голівці рейки, на відстані 0,7 - 1,0 м від торців рейок фарбою наноситься поперечна смуга зеленого кольору шириною близько 20 мм.

Протилежний торець рейок зафарбовується синьою фарбою. "

Таке маркування на всіх рейках в поставленій партії відсутнє.

На всій партії знак ОК стоїть на торці головки рейки. Відсутня поздовжня смуга червоного кольору. Поперечна смуга фісташкового кольору нанесена пензликом, шириною від 30 до 70мм (не в заводських умовах), це ставить під сумнів приналежність рейок Р-65 до рейок залізничних термозміцнених групи ДТ 350.

Пункт 2.4 Договору передбачає, що маркування товару має відповідати ГОСТам, технічним умовам, що регламентують маркування цього виду товару. Але відповідач цей пункт договору порушив.

Відповідач не надав позивачу результати випробувань твердості в умовах ЦЗЛ ТОО "АРБЗ", на які посилався у відповіді на вимогу.

Позивач звернувся до відповідача листом №658 від 03.10.2017р. з доповненням до вимоги, в якому пояснив і аргументував свої вимоги, але Відповідач листом №1/1010 від 10.10.2017р. відмовився виконати вимоги позивача.

Також позивач звернувся до структурного підрозділу Українського державного університету залізничного транспорту - Центру діагностики споруд транспортного призначення, який має сертифікат №000285 серії АЕ від 3.05.2012р., свідоцтво про відповідність системи вимірювань №01-0133/2016 від 20.12.2016р. Центр діагностики видав Висновок за результатами обстеження рейок, що проводилося 15.11.2017р., в якому зазначено: "У зв'язку із наявністю порушень у маркіровці рейок, що оглядалися, а саме: номерів плавок та заводських номерів, маркування на шийці рейки (зелена поперечна смуга шириною від 30 до 70 мм); відмітки "факт контролю" (поздовжня смуга довжиною від 20 до 300 мм), для підтвердження можливості їх використання на під'їзних коліях промислових підприємств України необхідно в сертифікованій лабораторії визначити твердість поверхні кочення рейки; провести неруйнівного контролю внутрішніх дефектів ультразвуковим методом".

В грудні 2017 р. позивач звернувся до ТОВ "НВП "УКРІНТЕХ", яке має Свідоцтво про атестацію лабораторії № 100-390 /2015 року, що дійсно до 28.12.2017р.

За результатами досліджень рейок на місці їх знаходження (склад ТОВ "Вуглепромтранс" на станції Шахтна) ця лабораторія склала Протокол випробувань 1073-17 від 18.12.2017, в якому зазначено: "Замовник: ТОВ "Углепромтранс". Зразок: Рейки залізничні тип РП 65 Кількість 31 шт. Вид досліджень: Вимірювання твердості по Бринеллю на поверхні кочення рейок. Мета: Вимірювання твердості по Бринеллю на поверхні кочення рейок за допомогою ультразвукового твердоміра. Нормативний документ: ГОСТ 30516-97 Рейки залізничні для шляхів промислового транспорту. Загальні технічні умови. Устаткування для проведення контролю: Твердомір портативний ультразвуковий ШТ ТКМ-459Мзав. № 17087, свідоцтво про повірку№7419 дійсне до 17.12.2018р. Висновки: за результатами проведених досліджень твердості поверхні кочення головок рейок, відповідно до вимог ГОСТ 30516-97 (твердість по Брінеллю на поверхні катання головки рейок повинна відповідати 311 - 420 НВ) можна зробити наступні висновки: - з партії рейок (31 шт.) Типу РП 65 - відповідають твердості згідно ГОСТ 30516-97 по нижній межі діапазону 311 НВ, без урахування похибки приладу, рейки № 2; 7; 9; 25; 29 (5 шт). - з партії рейок (31 шт.) Типу РП 65 - не відповідають твердості згідно ГОСТ 30516-97 по нижній межі діапазону 311 НВ, без урахування похибки приладу, рейки № 1; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 23; 24; 26; 27; 28; 30; 31 (26 шт). - з партії рейок (31 шт.) Типу РП 65 - відповідають твердості згідно ГОСТ 30516-97 по нижній межі діапазону 311 НВ, з урахуванням похибки приладу + 15 НВ, рейки № 1; 2; 3; 5; 7; 9; 10; 15; 21; 25; 26; 29 (12 шт). - з партії рейок (31 шт.) Типу РП 65 - відповідають твердості згідно ГОСТ 30516-97 по нижній межі діапазону 311 НВ, з урахуванням похибки приладу + 15 НВ, рейки № 4; 6; 8; 11; 12; 13; 14; 16; 17; 18; 19; 20; 22; 23; 24; 27; 28; 30; 31 (19 шт)."

Дослідження цих лабораторій підтвердили, що якість поставленого товару не відповідає умовам Додаткової угоди до Договору.

З огляду на вищезазначене, якість товару не відповідає раніше заявленій якості, що підтверджується результатами оцінки незалежних експертиз, що й стало підставою для звернення позивача до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 4 ст. 673 Цивільного кодексу України якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України - за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідач поставив товар, якість якого не відповідає стандарту на нього, не надав копію стандарту СТ ТОО 130240016247-003-2015 ТОВ "Актюбінський рейкобалковий завод", який не опублікований у загальнодоступних виданнях, не засвідчив якість товару належним документом.

Частина друга статті 678 Цивільного кодексу України встановлює правові наслідки передання товару неналежної якості у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Позивач виявив недоліки товару, що неможливо усунути, тому відмовляється від Договору і вимагає повернення сплаченої за товар грошової суми.

Поставка неякісного товару є порушенням зобов'язання, тому відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, позивач вимагав від відповідача припинити зобов'язання внаслідок своєї односторонньої відмови від зобов'язання та сплатити неустойку - штраф в розмірі 20%. Правові підстави для стягнення неустойки передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України, а також нормами Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 7 статті 269 Господарського кодексу України у разі поставки товарів неналежної якості покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Стаття 231 Господарського кодексу України встановлює розмір штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості товарів - двадцять відсотків вартості неякісних товарів. Такий же розмір штрафу

Відповідно до частини 8 статті 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

На підставі п. 2.1, 2.3, 3.3, 6.6 Договору позивач повідомив відповідача листом №633 від 20.09.2017р. про відмову від поставки за Додатковою угодою до Договору та вимагав протягом трьох банківських днів з моменту отримання вимоги повернути позивачу кошти, що були сплачені позивачем у якості передоплати за товар, також позивач вимагав, щоб відповідач за свій рахунок забрав товар зі складу ТОВ "Вуглепромтранс", а також сплатив штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару. Відповідач в свою чергу відмовився забирати товар і повертати гроші (лист 1/2709 від 27.09.2017р.). Позивач знову звернувся до відповідача листом №658 від 03.10.2017р. з доповненням до вимоги, в якому пояснив і аргументував свої вимоги, але відповідач листом №1/1010 від 10.10.2017р. відмовився виконати вимоги позивача.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо задоволення витрат на професійну правничу допомогу адвоката ОСОБА_1 за Договором від 29.12.2017 р. про надання правової допомоги у господарських справах у розмірі 3621,33 грн. та витрат за проведення експертизи у загальній розмірі 25 940,00 грн. суд встановив наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката ОСОБА_1 з метою надання позивачу юридичних послуг за Договором від 29.12.2017 р. про надання правової допомоги у господарських справах, за умов п. 2.1. якого адвокат бере на себе зобв'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, застосовує всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторону, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 5.1. Договору від 29.12.2017 р. про надання правової допомоги у господарських справах визначено, що оскільки адвокат знаходиться у трудових відносинах з клієнтом, має посаду заступника директора з правового забезпечення, за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.1. даного Договору клієнт сплачує адвокату щомісячну винагороду (гонорар) - заробітну плату згідно із штатним розкладом для відповідної посади.

Пунктом 5.2. Договору витрати адвоката (оплата роботи фахівців, транспортні виплати, оплата друкарських копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо) оплачується клієнтом окремо від гонорару.

Позивачем до позову додано виписку зі штатного розпису (а.с. 130). Однак у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують здійснення позивачем відповідних витрат у сумі 3621,33 грн.

Враховуючи відсутність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд відмовляє у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3621,33 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрат на проведення експертизи загальній сумі 25940,00 грн., враховуючи, що позивачем сплачено в загальній сумі 11 282,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2028 від 11.12.2017 р. на суму 6282,00 грн. та № 149 від 16.01.2018 р. на суму 5000,00 грн. (а.с. 95, 119), суд вважає задовольнити витрати пов'язані з експертними дослідженнями у сумі 11 282,00 грн., в решті відмовити, у зв'язку з безпідставністю.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Розірвати Додаткову угоду № 1 від 21.08.2017 р. до Договору купівлі-продажу № 313дпт від 21.08.2017 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс" (код ЄДРПОУ 00179192) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д" (код ЄДРПОУ 00179192).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д" (49100, Дніпро, вул. Проспект Героїв, буд. 3; код ЄДРПОУ 33611675) за свій рахунок забрати неякісний товар зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс" (85323, Донецька область, м.Мирноград, вул. Собінова, 51; код ЄДРПОУ 00179192), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСІ-Д" (49100, Дніпро, вул. Проспект Героїв, буд. 3; код ЄДРПОУ 33611675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс" (85323, Донецька область, м.Мирноград, вул. Собінова, 51; код ЄДРПОУ 00179192) 642 500,10 грн . (шістсот сорок дві тисячі п'ятсот грн. 10 коп.) - оплати за поставлений товар неналежної якості, 128 500,02 грн. (сто двадцять вісім тисяч п'ятсот грн. 02 коп.) - штрафних санкцій, 15 089,00 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімдесят дев'ять грн. 00 коп.) - судового збору, 11 282,00 грн. (одинадцять тисяч двісті вісімдесят дві грн. 00 коп.) - витрати пов'язані з експертними дослідженнями, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглепромтранс" (85323, Донецька область, м.Мирноград, вул. Собінова, 51; код ЄДРПОУ 00179192) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДПРОУ отримувача: 37989269, рахунок отримувача 312114206783005, назва банку: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155, МФО банку 805012) 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_3

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 238 ГПК України « 06» березня 2018 р.