Рішення

від 06.03.2018 по справі 910/23708/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 06.03.2018Справа №  910/23708/17 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу за позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" простягнення 155 247 грн 34 коп. Представники:не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 29.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" з вимогами до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" про стягнення 52 886 грн 38 коп. інфляційних втрат та 5 183 грн 73 коп. 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06420/2-01 від 02.03.2006. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06420/2-01 від 02.03.2006 встановленого рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі № 42/83, позивач має право на захист майнових прав та інтересів пов'язаних з відшкодуванням матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також на отримання компенсації (плати) від відповідача за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати позивачу, у зв'язку з чим позивачем за загальний період прострочення з 01.01.2015 по 18.08.2016 нараховано інфляційні втрати у розмірі 52 886 грн 38 коп. та 3 % річних у розмірі 5 183 грн 73 коп. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/23708/17, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. 22.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду. 02.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. 09.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 02.03.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерною компанією "Київводоканал" (далі-постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "ЖЕО -103" Голосіївської районної в м. Києві  ради (далі-абонент, відповідач) укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі договір  № 06420/2-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі № 42/83, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010, встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання  питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі № 06420/2-01 від 02.03.2006 щодо оплати наданих позивачем послуг за період з лютого 2009 року по листопад 2009 року, а також з Комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївської районної в місті Києві ради на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" стягнуто 106 145 грн 49 коп. боргу, 3   510 грн 92 коп. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1012 грн 28 коп. три проценти річних з простроченої суми, 1 106  грн 69 коп. витрат по оплаті державного мита, 40 грн 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У відповідності до положень статуту Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (у новій редакції), затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (протокол № 1/17 від 28.04.2017), визначено, що Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (ідентифікаційний код 03327664) є  правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал". Відповідно до положень статуту Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району" (нова редакція), затвердженого Головою Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації 19.08.2011, підприємство створене рішенням 11 сесії ІІ скликання Голосіївської районної в місті Києві ради від 25.11.2004 № 30/17 та на підставі рішення VII сесії VI скликання Київської міської ради від 31.03.2011 перейменовано в Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" і передано до сфери управління Голосіївської в місті Києві державної адміністрації. Як вбачається з наявного в матеріалах справи банківських виписок, відомостей про розподілені кошти та листів щодо зарахування грошових коштів, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" у період з 03.10.2011 по 19.08.2016 здійснило погашення заборгованості перед Приватним акціонерним товариством"Акціонерна компанія "Київводоканал", встановлену рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі № 42/83, а саме: 03.10.2011 сплатило 682 грн 30 коп., 07.03.2014 – 431 грн 13 коп., 29.04.2016 – 2   932 грн 65 коп., 01.06.2016 – 2   323 грн 20 коп., 29.07.2016 – 3   447 грн 10 коп., 19.08.2016 – 102   002 грн 69 коп. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06420/2-01 від 02.03.2006 встановленого рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі № 42/83, позивач має право на захист майнових прав та інтересів пов'язаних з відшкодуванням матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також на отримання компенсації (плати) від відповідача за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати позивачу, у зв'язку з чим позивачем за загальний період прострочення з 01.01.2015 по 18.08.2016 нараховано інфляційні втрати у розмірі 52 886 грн 38 коп. та 3 % річних у розмірі 5 183 грн 73 коп. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною 5 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 N 3-65гс-11 та в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Враховуючи вищевикладене,  дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України. Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства. З огляду на вищенаведене та доведення факту неналежного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі № 42/83 та грошового зобов'язання за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06420/2-01 від 02.03.2006 щодо оплати отриманих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 52 886 грн 38 коп. та 3 % річних у розмірі 5 183 грн 73 коп., нарахованих за загальний період прострочення з 01.01.2015 по 18.08.2016, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача. Доводи відповідача про неможливість стягнення інфляційних витрат та 3% річних, нарахованих за період невиконання ним зобов'язання після сплати суми основного боргу є необґрунтованими та не базуються на нормах матеріального законодавства, оскільки норми статті 625 Цивільного кодексу України надають право кредитору вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повернення не тільки основного боргу, а й сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, які є фактично платою за користування боржником грошовими коштами кредитора за весь період прострочки виконання грошового зобов'язання, а також пені. Зазначені норми не обмежують права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується і після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Тобто, обов'язок оплатити основний борг, а також обов'язок оплатити нараховані на основний борг пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати, є подільними один від одного зобов'язаннями, хоча і є взаємопов'язаними між собою; крім того, норми цивільного законодавства не ставлять в залежність одночасність вимог кредитора на стягнення з боржника основної заборгованості від одночасності права вимоги на стягнення трьох відсотків річних, інфляційних та пені у зв'язку з простроченням основного грошового зобов'язання. Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" (03187, місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 20-А, ідентифікаційний код 26385523) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) інфляційні втрати у розмір 52 886 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн 38 коп., 3 % річних у розмірі 5 183 (п'ять тисяч сто вісімдесят три) грн 73 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). Суддя                                                                                                 Н.Б. Плотницька