Рішення

від 02.03.2018 по справі 910/22180/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2018Справа № 910/22180/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" про стягнення 1 664 631, 23 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Гаврилюк Б.Б. - представник за довіреністю; від відповідача:Микусевич О.М. - представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 806 752,96 грн., у зв'язку із неналежним виконанням оплати за поставлений товар згідно умов договору №55 на поставку товару від 11.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22180/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні 19.01.2018.

19.01.2018 року від позивача по справі надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач повідомляє суд про часткову сплату заборгованості відповідачем та просить стягнути заборгованість у розмірі 1 664 631,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2018, а також прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із чим новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 1 664 631, 23 грн.

01.02.2018 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому він не заперечував про наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 1 664 631, 23 грн. та водночас, вказуючи на скрутне фінансове становище та в зв'язку із тим, що відповідач втратив значну частку ринку збуту, просить при задоволенні позовних вимог позивача розстрочити виконання рішення.

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулось 02.03.2018 наполягав на задоволенні позову, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, представник відповідача, у свою чергу позов визнав, втім просив суд розстрочити виплату заборгованості.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Оболонь", яке в подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Оболонь" (Покупець) укладено договір на поставку продукції № 55 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти на складі та здійснювати оплату за отримані від Постачальника кізельгури та інші матеріали, які використовуються при виробництві напоїв та пива названі надалі „Товар", на умовах, передбачених цим Договором та Додатковими угодами (Додатками) до нього.

Відповідно до п. 5.2 Договору, оплата за Товар, який постачається за цим Договором, проводиться в гривнях та повинна бути здійснена Покупцем на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу в 60 (шістдесят) календарних днів від дати поставки Товару.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що даний Договір він діє до 31.01.2016.

Водночас, згідно Додаткової угоди №3 від 20.01.2016, дія даного договору продовжена до 31.01.2017(включно) та згідно додаткової угоди №5 від 31.01.2017, дія Договору продовжена до 31.01.2018 (включно).

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій видаткових накладних а платіжних доручень, позивач поставив відповідачеві товар відповідно до умов Договору, водночас відповідач за товар не розрахувався в повному обсязі, в результаті чого, за ним станом на момент розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 1 664 631,23 грн., наявність якої також частково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за 4 квартал 2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Доказів сплати відповідачем позивачеві зазначеної заборгованості суду не надано. Окрім того, відповідач не заперечує існування перед позивачем заборгованості у розмірі 1 664 631,23 грн.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 664 631, 23 грн., у зв'язку із неналежним виконанням оплати за поставлений товар згідно умов договору № 55 на поставку товару від 11.02.2015 є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Між тим, відповідачем у своєму відзиві на позов заявлено прохання про розстрочення виконання рішення при задоволенні позовних вимог позивача рівними частинами по 70 000, 00 грн. кожного банківського дня до остаточного погашення боргу. Так, мотивуючи зазначене прохання про розстрочення виконання рішення суду в разі задоволення позову, відповідач зазначив, що знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, а саме - що завершив 2014 рік зі збитком у розмірі 575 051 000, 00 грн., 2015 рік зі збитком у розмірі 400 102 000, 00 грн. та за 2016 рік зі збитком 183 625 000, 00 грн., на підтвердження чого надав суду копії звітів про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2014-2016 роки.

Також відповідач, з посилання на сертифікати Київської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини № 7946 від 27.12.2017, № 7985 від 31.01.2018 та № 7986 від 31.01.2018 вказує на те, що продукцію відповідача було фактично усунуто з ринку продаж Республіки Білорусь в результаті проведення ліцензування імпортного пива з країн, що не є членами митного союзу.

Окрім того, відповідач вказує на те, що у 2014 році відбулася фактична заборона експорту продукції відповідача на територію Російської Федерації, а також зазначає, що була втрачена значна частина ринку збуту на території України в результаті окупації частини території, що наразі є тимчасово непідконтрольною Україні.

Так. відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочка означає виконання рішення, частинами, встановленими судом, з певним інтервалом в часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

Суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В силу приписів ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, відповідачем не надано суду належних доказів, на підтвердження наявної загрози банкрутства відповідача, відсутності коштів на його банківських рахунках та того, що виконання рішення суду про стягнення заборгованості у даній справі може призвести до виникнення таких обставин.

Окрім того, суд зазначає, що такі фактори як скрутне фінансове становище та втрата значної частини ринку збуту на даний час характерні для всіх галузей економіки України в цілому, та не є винятковими, а тому не є підставами для звільнення відповідача від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.

В силу ч. ч. 1 ,2 ст. 86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, у проханні відповідача, про розстрочення виконання рішення рівними частинами по 70 000, 00 грн. кожного банківського дня до остаточного погашення боргу при задоволенні позовних вимог у даній справі, що викладене у відзиві на позовну заяву, слід відмовити.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так, у зв'язку зі зменшенням позивачем позовних вимог, сума надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2 131,83 грн. підлягає поверненню позивачу на його рахунок.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 969, 46 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86,129, 232, 233, 237, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3; код ЄДРПОУ 05391057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 15; код ЄДРПОУ 39496483) заборгованість у розмірі 1 664 631, 23 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 969,46 грн. Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 15; код ЄДРПОУ 39496483) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 131,83 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 4247 від 06.12.2017 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення судового збору є рішення суду, затверджене гербовою печаткою.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.03.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко