Рішення від 02.03.2018 по справі 910/22370/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2018Справа № 910/22370/17

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен до третя особа,Приватного підприємства "КАСПІЙ-1" яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про виселення з орендованого майна. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Фенканіна Я.О. - представник за довіреністю; від відповідача: від третьої особи:не з'явився; Костюк О.М. - представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного підприємства "КАСПІЙ-1" (надалі - відповідач) про виселення з нерухомого майна, а саме: частини переходу за адресою: станція метро "Контрактова Площа", Б/Н, загальною площею 2,1 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22370/17, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради та призначено до розгляду у судовому засіданні 19.01.2018.

10.01.2018 відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/22370/17 до вирішення справи іншої справи № 910/23438/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2018, у зв'язку із набранням чинності 15.12.2017 Закону України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження призначено підготовче судове засідання на 16.02.2018.

16.02.2018 відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому він вказує на те, що він звертався до позивача з пропозицією щодо продовження терміну дії Договору оренди та водночас позивач не надав відповідачеві відмови від продовження терміну дії Договору оренди, а тому з урахуванням положень ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Договір оренди є пролонгованим. Також відповідач зазначає, що з урахуванням того, що Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/23438/17 про визнання продовженим (пролонгованим) спірного Договору оренди, відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 910/22370/17 до розгляду іншої справи № 910/23438/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача поданого в порядку статті 227 ГПК України, в якому він просив зупинити провадження у справі № 910/22370/17 у зв'язку із розглядом пов'язаної справи № 910/23438/17, а також було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2018.

01.03.2018 відповідачем через канцелярію суду надано заяву за вих. № 18-03-01/01 від 01.03.2018, у якій він посилаючись на те, що ним було оскаржено ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 по справі № 910/22370/17 просить суд зупинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст.227 ГПК України.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, з урахуванням того, що оскарження відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 у справі № 910/22370/17 не є справою, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України та оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, суд відмовляє відповідачеві в задоволенні його заяви за вих. № 18-03-01/01 від 01.03.2018 про зупинення провадження у даній справі.

У судове засідання, що відбулось 02.03.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка представника в судове засідання 02.03.2018 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулось 02.03.2018 наполягав на задоволенні позову, надав суду усні пояснення по суті спору, представник третьої особи підтримав вимоги позивача.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2014 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендодавець), Приватним підприємством КАСПІЙ-1 (Орендар) та Комунальним підприємством Київський метрополітен (Підприємство) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1641 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 169 від 14.03.2014 передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходиться за адресою: станція метро Контрактова Площа . Б/Н. для змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди об'єктом оренди є частина переходу станції метро Контрактова Площа , загальною площею 2.1 кв. м та зазначена в викопіюванні з Схем.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП Київський Метрополітен .

Відповідно до п. 9.1 Договору, цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 03 липня 2014 року до реконструкції станції метрополітену, на якій знаходиться об'єкт оренди, але не довше ніж до 01 липня 2017 року.

Пунктом 9.6 Договору обумовлено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця. Договір може бути продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором та оформляється додатковою угодою, в порядку передбаченому Положенням про оренду майна територіальної громади м. Києва шляхом внесення змін в істотні умови Договору. В разі відмови від оформлення додаткової угоди однією із Сторін щодо продовження терміну дії Договору в порядку та передбачені законом терміни. Договір оренди вважається непродовженим.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон).

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759, 763 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. ст. 179, 180, 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), як норм загальних, він вважається укладеним.

Також, відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. При цьому такі заперечення можуть бути висловлені останнім, як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення дії цього строку.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи, листа Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.07.2017 №062/05/19-7631, відповідача було повідомлено про те, що Договір закінчився 01.07.2017 та відповідачеві необхідно звільнити орендоване приміщення та передати його по акту приймання-передачі підприємству - балансоутримувачу, тобто позивачеві. Факт направлення вищезазначеного листа на адресу відповідача підтверджується квитанцією №0100152977004 та повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання. Водночас, позивач вказує на те, що вищезазначений лист відповідачем було проігноровано та об'єкт оренди звільнено не було.

Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частина 1 статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Згідно п. 8.5.6 Договору, у разі припинення дії цього Договору Орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди в порядку та термін, передбачений п. 7.6 цього договору.

Відповідно до п. 7.6 Договору, у разі закінчення строку дії Договору (в тому числі по причині реконструкції станції) або його розірвання. Орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дня закінчення Договору повернути об'єкт оренди Орендодавцю та Підприємству за Актом приймання-передачі у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренд)', з урахуванням усіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Так, позивач вказує на те, що відповідач, в порушення зазначених умов Договору та положень Законодавства продовжує використовувати майно позивача для здійснення своєї господарської діяльності. Водночас доказів звільнення орендованого приміщення відповідачем суду не надано, а також не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про продовження Договору на новий строк.

Доводи відповідача про те, що ним було направлено позивачеві листи щодо продовження терміну дії Договору не приймаються судом, оскільки зазначені обставини не визначені ні умовами Договору ні положеннями Законодавства, як підстави для продовження строку дії Договору.

Водночас, як було описано вище, третьою особою було повідомлено відповідача про те, що строк дії Договору закінчився 01.07.2017 та відповідачеві необхідно звільнити орендоване приміщення, передавши його позивачеві, а отже - наявні заперечення третьої особи, як орендодавця щодо продовження строку дії Договору.

За таких обставин, вимоги позивача про виселення з нерухомого майна, а саме: частини переходу за адресою: станція метро "Контрактова Площа", Б/Н, загальною площею 2,1 кв. м. є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 219, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити повністю.

2. Виселити Приватне підприємство "КАСПІЙ-1" (03087, м. Київ, бульвар. Чоколівський, 40, кв. 209; код ЄДРПОУ: 36291610) з нерухомого майна, а саме - частини переходу за адресою: станція метро "Контрактова Площа", Б/Н, загальною площею 2,1 кв. м.

3. Стягнути з Приватного підприємства "КАСПІЙ-1" (03087, м. Київ, бульвар. Чоколівський, 40, кв. 209; код ЄДРПОУ: 36291610) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 35; код ЄДРПОУ 03328913) втрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600, 00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.03.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко