Рішення

від 06.03.2018 по справі 910/21938/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2018Справа № 910/21938/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Дідури Петра Олексійовича доТовариства з обмеженою відповідальністю "Радолін" простягнення 11 000 грн 00 коп. Представники:не викликались, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Дідури Петра Олексійовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радолін" про стягнення 55 000 грн 00 коп. за договором транспортного експедирування № 1406 від 14.06.2017.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору транспортного експедирування № 1406 від 14.06.2017 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 55 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21938/17 та призначено розгляд справи на 29.01.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2018, у зв'язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

17.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

19.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

29.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до умов якої позивач просить суд стягнути з відповідача 11 000 грн 00 коп. заборгованості.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає зменшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 000 грн 00 коп. заборгованості.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Радолін" (експедитор за договором) та Фізичною особою-підприємцем Дідурою Петром Олексійовичем (перевізник за договором) укладено договір транспортного експедирування № 1406, предметом якого є порядок взаємовідносин, які виникають між експедитором і перевізником при здійсненні автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами Перевізника по замовленнях (заявках) Експедитора, та пов'язаних із ними різноманітних послуг.

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2018, або до повного виконання лях на себе обов'язків (пункт 8.1. договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору перевезення виконуються відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (конвенція МДП), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (надалі ЕБТЛ), Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), Європейської угоди про перевезення вантажів, які швидко псуються (в країнах транзиту, на території яких Сторони повинні їх виконувати). По території України Сторони керуються Статутом автомобільного транспорту, Цивільним Кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про транспортно-екепедиторську діяльність", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів" та іншими діючими нормативними актами. На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яке складеться в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора і передається перевізнику за допомогою факсимільного або електронного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору вартість перевезення (ставка) та терміни оплати погоджується Сторонами в замовленні (заявці).

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що оплата здійснюється на підставі наступних оригіналів документів: даного договору, замовлення (заявки), акту виконаних робіт, податкової накладної, рахунку-фактури, копії товарно-транспортної накладної

(CMR,ТТН) й оригінальних квитанцій за додаткові витрати перевізника, підтверджених експедитором (штраф за перевантаження, оплата конвою, наявність наднормативних простоїв під навантаженням, розвантаженням і митне оформленням, штраф за скасування завантаження і т.д.).

У відповідності до умов договору транспортного експедирування № 1406 від 14.06.2017 на підставі заявки № 010 від 14.06.2017 сторони погодили перевезення за маршрутом: Ліпецьк (Росія) - Калинівка (Україна); дату завантаження: 16.06.2017; дату розвантаження: 22.06.2017; вартість перевезення: 15 500 грн б/г по отриманню оригіналів документів 15 банківських днів. Перевізник має надати оригінали документів по виконаному рейсу впродовж 5 днів розвантаження автомобіля на адресу експедитора.

На підставі заявки № 014 від 30.06.2017 сторони погодили перевезення за маршрутом: Ліпецьк (Росія) - Буча (Україна); дату завантаження: 03.06.2017; дату розвантаження: 06.06.2017; вартість перевезення: 15 500 грн б/г по отриманню оригіналів документів 15 банківських днів. Перевізник має надати оригінали документів по виконаному рейсу впродовж 5 днів розвантаження автомобіля на адресу експедитора.

На підставі заявки № 016 від 21.07.2017 сторони погодили перевезення за маршрутом: Ліпецьк (Росія) - Гостомель (Україна); дату завантаження: 26.07.2017; дату розвантаження: 02.08.2017; вартість перевезення: 15 500 грн б/г по отриманню оригіналів документів 15 банківських днів. Перевізник має надати оригінали документів по виконаному рейсу впродовж 5 днів розвантаження автомобіля на адресу експедитора.

На підставі заявки № 018 від 09.08.2017 сторони погодили перевезення за маршрутом: Ліпецьк (Росія) - Калинівка (Україна); дату завантаження: 15.08.2017; дату розвантаження: 18.08.2017; вартість перевезення: 15 500 грн б/г по отриманню оригіналів документів 15 банківських днів. Перевізник має надати оригінали документів по виконаному рейсу впродовж 5 днів розвантаження автомобіля на адресу експедитора.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (частина 6 статті 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні приписи містяться в нормах статей 909, 919 Цивільного кодексу України.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 311 Господарського кодексу України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору транспортного експедирування № 1406 від 14.06.2017 на підставі заявок № 010 від 14.06.2017, № 014 від 30.06.2017, № 016 від 21.07.2017 та № 018 від 09.08.2017 було надано відповідачу послуги на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором. Факт, обсяги, вартість наданих послуг підтверджується доданими до позовної заяви копіями підписаних та скріплених печатками сторін актів наданих послуг № 6 від 22.06.2017 на суму 15 500 грн 00 коп., № 8 від 10.07.2017 на суму 15 500 грн 00 коп., № 13 від 314.07.2017 на суму 15 500 грн 00 коп., № 15 від 18.08.2017 на суму 15 500 грн 00 коп. та рахунків № 6 від 14.06.2017, № 8 від 04.07.2017, № 13 від 28.07.2017, № 15 від 15.08.2017, виставлених на оплату отриманих послуг.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за отримані послуг у розмірі 11 000 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати отриманих послуг на суму 11 000 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг з перевезення вантажу за договором транспортного експедирування № 1406 від 14.06.2017 та факту наявності заборгованості у розмірі 11 000 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 11 000 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радолін" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 7, ідентифікаційний код 38748335) на користь Фізичної особи-підприємця Дідура Петра Олексійовича (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б. Плотницька