Рішення

від 05.03.2018 по справі 922/257/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р.Справа № 922/257/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат", м.Чугуїв Харківської області, до Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", м.Харків, про стягнення 43450,00 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 2 від 05.02.2018);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карат", м.Чугуїв Харківської області, 06.02.2018 звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", м.Харків, заборгованості за товар, поставлений за Договором поставки № 21 від 09.03.2017, в розмірі 43450,00 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовував порушенням з боку відповідача вимог п. 2.1. вищевказаного Договору, яким передбачено зобов'язання покупця здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця 100% передплатою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис його представника на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи по суті, у зв'язку з чим визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього, згідно ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

09.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карат" (позивачем) та Приватним акціонерним товариством "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" (відповідачем) було укладено Договір поставки № 21, відповідно до якого позивач, як продавець, прийняв на себе зобов'язання передавати товар (борошно пшеничне вищого та першого ґатунку) у власність відповідача, як покупця, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах, передбачених договором.

Як свідчать матеріали справи, на підставі вищевказаного Договору позивач в продовж березня - грудня 2017 року здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 1646150,00 грн., згідно наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна № 105 від 09.03.2017 на суму 121000,00 грн.;

- видаткова накладна № 119 від 16.03.2017 на суму 121000,00 грн.;

- видаткова накладна № 129 від 23.03.2017 на суму 121000,00 грн.;

- видаткова накладна № 210 від 27.04.2017 на суму 139700,00 грн.;

- видаткова накладна № 498 від 18.10.2017 на суму 147400,00 грн.;

- видаткова накладна № 535 від 06.11.2017 на суму 147400,00 грн.;

- видаткова накладна № 545 від 14.11.2017 на суму 147400,00 грн.;

- видаткова накладна № 549 від 15.11.2017 на суму 147400,00 грн.;

- видаткова накладна № 554 від 20.11.2017 на суму 147400,00 грн.;

- видаткова накладна № 592 від 21.12.2017 на суму 131250,00 грн.;

- видаткова накладна № 599 від 26.12.2017 на суму 140800,00 грн.;

- видаткова накладна № 600 від 28.12.2017 на суму 134400,00 грн.

Факт поставки товару також підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких було долучено до позовної заяви.

Як зазначає позивач, претензій щодо якості чи кількості поставленого товару з боку відповідача до позивача не надходило.

Тобто позивачем було належним чином виконано обов'язки продавця за Договором поставки № 21 від 09.03.2017 щодо поставки відповідачу товару, визначеного в Договорі.

Пунктом 2.1. Договору передбачено зобов'язання покупця здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця 100% передплатою.

Відповідач у період з 09.03.2017 по 27.12.2017 частково виконав свої зобов'язання перед позивачем, сплативши позивачу за поставлений товар грошові кошти в розмірі 1602700,00 грн.

Згідно двостороннє підписаного акту звіряння взаємних розрахунків за період 2017 рік станом на 31.12.2017 заборгованість відповідача перед позивачем складає 43450,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за № 7 від 31.01.2018 з вимогою провести розрахунки за поставлений товар в повному обсязі. Проте претензія позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" (61029, м.Харків, Салтівське шосе, буд. 129; р/р 26008010033158 в АБ "Південний", МФО 328209; код ЄДРПОУ: 00381870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" (63503, Харківська область, м.Чугуїв, вул.Добролюбова, 50; п/р 26007139251 в ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" м.Київ, МФО 380805; код ЄДРПОУ: 25181114) - заборгованість у розмірі 43450,00 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_2