Ухвала

від 28.02.2018 по справі 911/2003/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" лютого 2018 р. м. Київ

Справа № 911/2003/13

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО - ТАЙС» на бездіяльність Борщівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 на підставі наказів Господарського суду Київської області від 23.07.2013 №911/2003/13 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» , Приватного підприємства «КРИСТАЛ ЛГК» про стягнення 23610,30грн, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.06.2016);

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

від органу ДВС - не з'явився

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2013 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (далі - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» ), Приватного підприємства «КРИСТАЛ ЛГК» (далі - ПП «Кристал ЛГК» ) задоволено повністю. Відповідно до рішення суду стягнуто солідарно з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ПП «Кристал ЛГК» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 1 000,00грн пені, 7 000,00грн витрат на оплату послуг адвоката та 1 720,50грн витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ПП «Кристал ЛГК» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 50121,81грн пені, 8 731,15грн 3% річних, 19 867,03грн інфляційних втрат (т.1 а.с.93-101).

На примусове виконання відповідного рішення 23.07.2013 видано накази (т.1 а.с.103-105).

12.02.2018 до Господарського суду Київської області від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга №09-8/02 від 09.02.2018 на бездіяльність Борщівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Борщівський РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, орган ДВС) щодо виконання рішення у даній справі на підставі виданих наказів. У поданій скарзі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить визнати бездіяльність Борщівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільської області під час виконання рішення у даній справі неправомірною (т.3 а.с.4-8).

За результатами автоматичного розподілу, 12.02.2018 скарга передана на розгляд судді Господарського суду Київської області Ейвазовій А.Р. (т.3 а.с.1).

Ухвалою від 13.02.2018 вказану скаргу прийнято до розгляду, призначено розгляд скарги на 21.02.2018 та запропоновано Відділу державної виконавчої служби Борщівського РВДВС ГТУЮ Тернопільської області надати письмове пояснення по суті вимог скарги з наданням документів (в оригіналі або належним чином засвідченій копії), які підтверджують викладені у такому поясненні обставини (т.3 а.с.2-3).

В судовому засіданні 21.02.2018 судом оголошено перерву, про що винесено протокольну ухвалу (т.3 а.с.43-44).

В судові засідання 21.02.2018, 28.02.2018 представники боржника - ПП Кристал ЛГК та органу ДВС не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені шляхом направлення ухвал від 13.02.2018, 21.02.2018. При цьому, отримання таких ухвал органом ДВС підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103264033806, 0103264034659; направлена боржнику ухвала поштовим відправленням №0103264033814 повернута відділенням зв'язку с. Іване-Пусте, з довідкою, у якій причиною повернення зазначено: за не запитом .

Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши зібрані у справі документи та матеріали, суд знаходить подану скаргу такою, що підлягає частковому задоволення з огляду на наступне.

Під час розгляду поданої скарги судом встановлено, що 06.08.2013 Відділом державної виконавчої служби Борщівського РВДВС ГТУЮ Тернопільської області відкрито виконавчі провадження №39240106 та №39239778 (т.1 а.с.15-16).

Як вбачається з інформації про виконавчі провадження, вказані вище виконавчі провадження приєднані до зведеного виконавчого провадження №40152496 (т.3 а.с.27-30)..

Також вказаною інформацією про виконавчі провадження підтверджується, що 21.08.2013 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника, 03.10.2013 постанову про арешт коштів боржника, 03.09.2014 постанови про розшук майна боржника та зупинення виконавчих проваджень №39240106 та №39239778.

При цьому, як вбачається з наданої скаржником відповіді на запит державного виконавця підставою для зупинення виконавчих проваджень стала інформації про розшук майна боржника, а саме причіпу SCHMITZ д.р.н ВО7132ХХ (т.3 а.с.19).

Окрім того, у зведеному виконавчому провадженні №39239778, до якого приєднані виконавчі провадження №№39240106 та №39239778, державним виконавцем прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності від 07.09.2017, що також підтверджується інформацією про виконавче провадження (т.3 а.с.28).

Звертаючись з поданою скаргою, скаржник, що є стягувачем за виконавчими провадженнями №№39240106 та №39239778, посилається на бездіяльність державного виконавця під час виконання відповідних виконавчих проваджень.

Так, скаржник вказує на те, що звертався до державного виконавця з клопотаннями про вчинення виконавчих дій, зокрема, від 27.10.2017 №27-1/10 (що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення, т.3 а.с.25) та від 22.01.2018 №22-2/01 (підтверджується описом вкладення, та фіскальним чеком т.3 а.с.26).

У відповідних клопотаннях стягувач просив, з метою перевірки майнового стану боржника, державного виконавця звернутися до ряду установ з запитами, а також вчинити ряд інших дій з метою виконання рішення у даній справі.

Так, у поданих клопотаннях, скаржник (позивач/стягувач) просив орган ДВС, зокрема:

-накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, які відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб;

-здійснити виїзд до місця розташування боржника з метою встановлення каси боржника та накладення арешту на касу у разі наявності коштів, заборонити рух коштів по ній;

-направити запити до реєстраційних органів (МРЕВ ДАІ, Реєстраційної служби, сільськогосподарської інспекції) щодо наявність у боржника транспортних засобів, об'єктів нерухомого майна та при його виявлені накласти арешти на відповідне майно ;

-витребувати від Центру державного земельного кадастру, районних управлінь, сільської (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи в оренді боржника земельних ділянок, з метою встановлення факту вирощування продукції, її опису та арешту;

-витребування від ДП Держреєстри України відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних ЗЕРНО даних про здане боржником зерно;

-направити до районного відділу статистики вимогу надати форми статистичного спостереження, з метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;

-виявлення всіх поточних рахунків, що відкриті у банківських установах на ім'я боржника;

-запитів до органів доходів і зборів;

-запитів до органів, що здійснюють соціальне страхування щодо встановлення фактів та наявності здійснення протягом 2016-2018років фінансування страхувальника (боржника);

-витребування від ДП Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстр тварин боржника серед власників тварин (худоби);

-направлення запиту до Державної авіаційної служби України про наявність у власності боржника належного йому майна відповідно до даних Державного реєстру цивільних повітряних суден України;

-направлення запиту до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;

-направлення запитів до Державної служби інтелектуальної власності України про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;

-направлення запитів до Міністерства доходів і зборів України про наявність та/або відсутність даних щодо митного оформлення за боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів);

-направлення запитів до структурного підрозділу - філії Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг про наявність та/або відсутність боржника серед власників об'єктів промислової власності;

-направлення запитів до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України щодо суден, власником або судновласником яких є боржник;

-направлення запитів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акції емітентів;

-ряд інших запитів, направлених на перевірку та встановлення майнового стану боржника;

-вчинення інших дій з метою фактичного виконання рішення суду у даній справі.

Вказані клопотання отримані органом ВДВС 30.10.2017 та 26.01.2018, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (т.3 а.с.25, 26, зворот). Між тим, доказів розгляду відповідних клопотань, вчинення певних дій або надання відповіді стягувачу органом ДВС під час розгляду поданої скарги не надано.

Згідно ст. 129 1 Конституції України, судове рішення є є обов'язковим до виконання; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне положення на момент прийняття рішення та видачі на його виконання наказів визначалось ст.115 ГПК України у відповідній редакції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України Про виконавче провадження , ст. 1 якого встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як визначено ст.18 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), чинного на момент звернення зі скаргою, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Для здійснення заходів з виконання рішення суду, виконавець зобов'язаний, зокрема:

- здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

- розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання ;

При цьому, згідно п.3 ч. 3 вказаної норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Згідно ст. 30 вказаного Закону, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Як визначено ч. 4 ст. 35 Закону, арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Отже, не зважаючи на зупинення виконавчого провадження, державний виконавець не позбавлений права проводити перевірки майнового стану боржника. При цьому, як визначено ч.8 ст.48 Закону, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника .

В силу ст.52 Закону, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом; ннформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Окрім того, як визначено ч.2 ст.52 Закону, виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Законом також визначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч.5 відповідної норми).

Доказів проведення перевірки для виявлення майна рухомого та нерухомого боржника, майнових прав після зупинення виконавчого провадження не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ч.2 вказаної норми, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Ухвалою суду від 13.02.2018 Борщівському РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області запропоновано подати суду письмові пояснення по суті вимог скарги з наданням документів, які підтверджують викладені обставини, проте, під час розгляду даної скарги органом ДВС не надано суду письмових пояснень або доказів проведення перевірки майнового стану боржника та вчинення виконавчих дій з метою встановлення майнового стану боржника у виконавчих провадженнях №39240106 та №39239778, навіть не зважаючи на направлення стягувачем відповідних клопотань.

Відповідно до ст. 74 Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Як визначено ч.2 ст.343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За вказаних обставин, суд вважає скаргу стягувача про визнання протиправною бездіяльності ДВС обґрунтованою та такою що, підлягає задоволенню, проте, не у повному обсязі.

Так у поданій скарзі заявник просить суд зобов'язати орган ДВС визнати неправомірною бездіяльність у зв'язку з не витребуванням та не надісланням запитів до конкретних установ та за певний період.

Однак, згідно ч.1 ст. 5 вказаного Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, саме на виконавця покладаються функції держави щодо виконання судового рішення, та саме така особа визначає комплекс дій для виконання такого рішення, зокрема, й визначає необхідність звернення з конкретними запитами, керуючись чинним законодавством.

Крім того, стягувачем заявлено вимоги про покладення на Борщівський РВ ДВС ГТУЮ Тернопільської області 700,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено чч. 4, 5 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до договору №05-10-2017 від 05.10.2017, який укладено між стягувачем - ТОВ Компанія Ніко-Тайс та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) (т. 3 а.с.31-33).

Згідно п. 1.1 вказаного договору, адвокат ОСОБА_1 зобов'язується надати замовнику -ТОВ Компанія Ніко-Тайс правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ПП Кристал ЛГК (боржник), котрі виникли у виконавчих провадженнях №39240106 та №39239778, виданих на виконання рішення у даній справі, зокрема, з підготовки, написання різного роду заяв та клопотань, надання консультацій, представництва інтересів замовника в суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов'язків за відповідним договором.

Як визначено п. 3.1 вказаного договору, сторони погодили, що вартість робіт становить не більше 1000,00грн, виходячи з того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 70,00грн та участь в судовому засіданні (не менше одного) 200,00грн.

Пунктом 3.1 договору, замовник повинен сплатити суму, визначену у п.3.1 договору, у строк до 31.03.2018 (п. 3.2 договору).

Згідно акту здачі-приймання робіт вартість виконаних робіт за цим договором становить 700,00грн. (т.3 а.с.35),

Відповідно до квитанції №TS202863 від 09.02.2018 замовником сплачено на рахунок виконавця грошові кошти в сумі 700,00грн (т.3 а.с.36).

Отже, скаржником підтверджено понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов'язаної із розглядом поданої скарги, у розмірі 700грн.

Частиною 6 ст.126 ГПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Борщівським РВ ДВС ГТУЮ Тернопільської області не надано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги через їх неспіврозмірність.

Згідно ст. 344 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника .

За вказаних обставин, судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 700грн підлягають відшкодуванню скаржнику за рахунок органу ДВС.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233-234, 342-343,344 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО - ТАЙС» на бездіяльність Борщівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2013 на підставі наказів Господарського суду Київської області від 23.07.2013 №911/2003/13 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Борщівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області у виконавчих провадженнях №39240106 та №39239778 щодо примусового виконання рішення на підставі наказів Господарського суду Київської області від 23.07.2013 №911/2003/13.

3. Зобов'язати державного виконавця Борщівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області вчинити дії, передбачені нормами Закону України Про виконавче провадження для виконання судового рішення на підставі наказів Господарського суду Київської області від 23.07.2013 №911/2003/13 (виконавчі провадження №39240106 та №39239778).

4. Стягнути з Борщівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області (ідентифікаційний код 35027136; 48701, Тернопільська обл., м. Борщів, вул. Верхрадського, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО - ТАЙС» (ідентифікаційний код 38039872; 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23) 700,00грн судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання її повного тексту у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено 05.03.2018

Суддя А.Р. Ейвазова