Рішення

від 07.03.2018 по справі 822/3656/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3656/17

РІШЕННЯ

іменем України

07 березня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправною відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення та встановити йому строк для виконання звіту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі п. 1.2 статуту фермерського господарства "Демковецьке" є членом вказаного господарства разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Коцюба Р,М., ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8

Позивач зазначає, що загальними зборами ФГ "Демковецьке" 15.05.2017 прийнято рішення про розпаювання земельних ділянок площею 25,47 га рівними частками між вищевказаними членами господарства у рівних частках, розташованих за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. При цьому вказує, що звертався із заявою від 19.05.2017 до відповідача з метою отримання у власність земельної ділянки, відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності загальною площею 2,5605 га за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді члена ФГ "Демковецьке". Позивач стверджує, що до заяви було додано перелік необхідних документів і матеріалів, визначених законодавством.

Однак, за результатом поданої ним заяви, листом в.о. начальника від 12.07.2017 йому відмовлено у наданні такого дозволу з підстав не надходження до відповідача документації із землеустрою.

Одночасно з цим, відповідач вказав, що питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуто лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.

Позивач зазначив, що наказом відповідача №22-1244СГ від 24.01.2017 ОСОБА_3, як члену ФГ "Демковецьке" надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 8,0153 га (кадастровий номер 6824283200:05:004:0002) на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району, що перебувала в оренді на підставі договору оренди від 03.10.2007. При цьому, ФГ "Демковецьке" орендувало дві земельні ділянки загальною площею 25,47 га.

Позивач вказує, що отримавши лист від 12.07.2017 надав відповідачу виготовлену технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки з матеріалами про зміну площі.

Наказом відповідача №22-15406-05 від 28.07.2017 затверджено вищевказану документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 8,0153 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0002, в результаті поділу якої утворено три земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824283200:004:0011 площею 2,7751 га; 6824283200:05:004:0012 площею 2,5605 га; 6824283200:05:004:0013 площею 2,6796 га;

ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №П-20586/0-11949/6-17 від 17.08.2017 йому відмовлено у задоволенні заяви та наданні дозволу на виготовлення технічної документації.

Вважає вищевказану відмову протиправною, свої права порушеними, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву пояснив, що позивач 19.05.2017 звертався до відповідача із клопотанням з метою отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства площею 2,5605 га за межами Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6824283200:05:004:0012, яка перебуває в оренді члена ФГ "Демковецьке" - ОСОБА_3 За результатами розгляду поданого позивачем клопотання, останньому відмовлено з підстав того, що ОСОБА_3 було надано лише згоду на поділ земельної ділянки. Станом на 12.07.2017 ОСОБА_3 не звертався до відповідача із клопотанням щодо погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 6824283200:05:004:0012, а відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, що передається в оренду громадянину ОСОБА_3, останньому передавалися в оренду дві земельні ділянки загальною площею 25,47 га, (кадастровий номер 6824283200:05:004:0001 та 6824283200:05:004:0002).

Зазначає, що до моменту погодження технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_3 дана земельна ділянка не була поділена, факт виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 6824283200:05:004:0012 не означає її поділу. А тому вважає відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у задоволенні клопотання позивача законною та правомірною, оскільки на час звернення позивача фактично не існувало земельної ділянки яку позивач бажав отримати для ведення фермерського господарства (кадастровий номер 6824283200:05:004:0012).

При цьому, позивач 08.08.2017 повторно звернувся до відповідача з аналогічним клопотанням, однак відповідно до вимог ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України позивачем до клопотання не були додані відповідні документи. Також на момент повторного звернення позивача до відповідача строк дії договору оренди земельних ділянок від 03.10.2007 загальною площею 25,47 га, укладений між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та гр. ОСОБА_3 закінчився, вказаний договір не продовжувався та зміни до нього не вносилися.

Представник відповідача стверджує, що оскільки договір оренди земельних ділянок від 03.10.2007 закінчився, відмова ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №П-20586/0-11949/6-17 від 17.08.2017 є обґрунтованою, законною та правомірною.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву та наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач є членом фермерського господарства "Демковецьке" разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Коцюба Р,М., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Загальними зборами ФГ "Демковецьке" 15.05.2017 прийняте рішення про розпаювання земельної ділянки площею 25,47 га рівними частками між вищевказаними членами господарства у рівних частках, розташованої за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Позивач звернувся із заявою від 19.05.2017 з доданими до неї документами до відповідача з метою отримання у власність земельної ділянки, відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності загальною площею 2,5605 га за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді члена ФГ "Демковецьке".

За результатом поданої ним заяви, листом в.о. начальника ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.07.2017 позивачу відмовлено у наданні дозволу з підстав не надходження до відповідача документації із землеустрою. Вказано, що питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуто відповідачем лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.

При цьому, наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-1244СГ від 24.01.2017 ОСОБА_3, як члену ФГ "Демковецьке" надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 8,0153 га (кадастровий номер 6824283200:05:004:0002) на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району, що перебувала в оренді на підставі договору оренди від 03.10.2007.

ОСОБА_3 12.07.2017 надав ОСОБА_2 управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області виготовлену технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки з матеріалами про зміну площі.

Наказом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-15406-05 від 28.07.2017 затверджено вищевказану документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 8,0153 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0001, в результаті поділу якої утворено три земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824283200:004:0011 площею 2,7751 га; 6824283200:05:004:0012 площею 2,5605 га; 6824283200:05:004:0013 площею 2,6796 га.

Позивач 08.08.2017 повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою.

Однак, відповідач листом №П-20586/0-11949/6-17 від 17.08.2017 позивачу відмовлено у задоволенні заяви та наданні дозволу на виготовлення технічної документації.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Згідно з ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 31 ЗК України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно з ч. 1 ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Частиною 1 та 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_9 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_9 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_9 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_9 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд встановив, що заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, позивач подав 08.08.2017 року, у період дії договору оренди земельних ділянок від 3 жовтня 2007 року (строк дії до 17 серпня 2017 року).

Однак, листом ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №П-20586/0-11949/6-17 від 17.08.2017 позивачу відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

При цьому, відповідач був зобов'язаний розглянути заяву позивача з урахуванням дати її подання. Закінчення строку оренди під час розгляду ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області заяви позивача, не може слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність рішення, що викладено у листі №П-20586/0-11949/6-17 від 17.08.2017, а отже вимога позивача, щодо визнання протиправною відмову від 17.08.2017 року ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області суд зазначає наступне.

В розумінні вимог ст. 19 Конституції України, відповідач як орган державної виконавчої влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною 1 ст.2 КАС України вказано, серед іншого, що завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Вказана норма, у сукупності з наведеними положеннями ч.4 ст. 245 КАС України та наявністю у відповідача права діяти на власний розсуд, покладає на суд обов'язок зобов'язати відповідача вирішити питання, щодо якого звернулася позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на викладене, з метою належного захисту прав позивача, та з метою невтручання в дискреційні повноваження відповідача враховуючи ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне визначити спосіб захисту порушеного права позивача, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2017 року.

В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_10 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових документів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією від 28.12.2017 року № 0.0.928620828.1.

Згідно вимог ч.3 ст.139 КАС України, в зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог суд вважає, за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача судові витрати у розмірі 320,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (31127, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с.Хутори, вул.Жовтнева, 14, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м.Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1, ідентифікаційний код - 39767479) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову від 17.08.2017 №П-20586/0-11949/6-17 ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2017 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 320 ( триста двадцять) грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_11