Постанова

від 28.02.2018 по справі 818/1805/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1805/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії :

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову, суддя В.М. Соколов , Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі № 818/1805/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СТРУМ"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СТРУМ" ( далі - позивач ) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області ( далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004041407 від 08.11.2017 та №0004051407 від 08.11.2017.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СТРУМ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №0004041407 від 08.11.2017 та №0004051407 від 08.11.2017.

Стягнено на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СТРУМ" (код ЄДРПОУ 34592858) витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414).

Відповідачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв язку з неповним з ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ "ВКФ "СТРУМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Альфа-Кабель" код ЄДРПОУ 30653644 за період липень 2015 року, ТОВ "Оптіма-Лайт" код ЄДРПОУ 36814845 за період лютий 2016 року, ТОВ "Энергосвет" код ЄДРПОУ 31800052 за період червень 2015 року, за результатами якої складено акт від 18.10.2017 №2833/18-28-14-07/34592858/197 (а.с.17-33).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ВКФ "СТРУМ" вимог:

1) пп. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 17448,00 грн. в т.ч. - за липень 2015 року на суму 14261,00 грн., за лютий 2016 року на суму 3187,00 грн.;

2) пп. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на загальну суму 68623,00 грн. в т.ч.: за липень 2015 року на суму 65850,00 грн.; за лютий 2016 року на суму 2773,00 грн.

Позивач з висновками акту не погодився та подав 25.10.2017 до відповідача заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.41-45). Відповідно до відповіді на заперечення від03.11.2017 №4611/8/18-28-14-07-17 висновки акту залишено без змін (а.с.46-50).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 08.41.2017 №0004041407, яким збільшено суму податкового зобов'язання в розмірі 21810,00 грн., у тому числі: 17448,00 грн. - податок на додану вартість, 4362,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.51);

- від 08.11.2017 №0004051407, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68623,00 грн. (а.с.52).

Не погодившись позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004041407 від 08.11.2017 та №0004051407 від 08.11.2017.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що судом підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами ТОВ "Альфа-Кабель", ТОВ "Оптима-Лайт" та ТОВ "Энергосвет", у зв язку з чим суд дійшов висновку про неправомірність висновків посадових осіб податкового органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 17448,00 грн. (за липень 2015 року на суму 14261,00 грн. та за лютий 2016 року на суму 3187,00 грн.), а також про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на загальну суму 68623,00 грн. (за липень 2015 року на суму 65850,00 грн. та за лютий 2016 року на суму 2773,00 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стосовно сертифікатів відповідності варто зазначити, що згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV в редакції 11.06.2017, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, первинні документи - це договори, видаткові накладні, податкові накладні, банківські документи (виписки, платіжні доручення), товарно-транспортні накладні, що засвідчують факт переміщення товарів, це акти списання матеріалів (продукції) у виробництво тощо.

Сертифікат якості, відповідності, паспорт продукції тощо, не відносяться до первинних документів та не фіксують факт здійснення господарської операції, крім того вказані документи не використовуються у бухгалтерському (податковому) обліку, отже їх відсутність чи наявність не впливає на результати бухгалтерського (податкового) обліку.

Відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України, визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Сертифікат якості чи паспорт продукції не відносяться до документів, передбачених ст. 44 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ВКФ "СТРУМ" (Покупець) та ТОВ "Альфа-Кабель" (Постачальник) було укладено договір поставки товару від 05.01.2015. Реальність здійснених операцій з контрагентом ТОВ "Альфа-Кабель" в липні 2015 року, підтверджується наступними документами: договором поставки від 05.01.2015, додатку від 08.04.2015 до договору поставки від 05.01.2015, листом №23/10/2017 від 23.10.2017, рахунком №0265 від 16.07.2017 на суму 29121,35 грн., рахунком №0268 від 21.07.2015 на суму 71788,50 грн., рахунком №0279 від 27.07.2015 на суму 350000,00 грн., накладною №0172 від 04.08.2015 на суму 20772,56 грн., накладною №0181 від 25.08.2017 на суму 8348,78 грн., накладною №0164 від 03.08.2015 на суму 71788,50 грн., накладною №0146 від 16.07.2015 на суму 28211,50 грн., накладною №0165 від 03.08.2015 на суму 265296,31 грн., накладною №0193 від 02.09.2015 на суму 84703,69 грн., податковою накладною №16 від 29.07.2015 на суму 29121,35 грн., податковою накладною №9 від 21.07.2015 на суму 71788,50 грн., податковою накладною №8 від 16.07.2015 на суму 28211,50 грн., податковою накладною №13 від 27.07.2015 на суму 350000,00 грн., ТТН №146 від 16.07.2015, ТТН №172 від 04.08.2015, ТТН №181 від 25.08.2015, ТТН №164 від 03.08.2015, ТТН №165 від 03.08.2015, ТТН №193 від 02.09.2015, накладною на внутрішнє переміщення №ВС-222 від 04.08.2015, накладною на внутрішнє переміщення № ВС-255 від 26.08.2015, накладною на внутрішнє переміщення № ВС-313 від 02.09.2015, накладною на внутрішнє переміщення № ВС-235 від 03.08.2015, накладною на внутрішнє переміщення № ВС-230 від 03.08.2015, накладною на внутрішнє переміщення № ВС-204 від 16.07.2015, платіжним дорученням №340 від 21.07.2015, платіжним дорученням №341 від 21.07.2015, платіжним дорученням №379 від 27.07.2015, платіжним дорученням №383 від 29.07.2015, випискою банку по рахунку за 21.07.2015, випискою банку по рахунку за 27.07.2015, випискою банку по рахунку за 29.07.2015, журналом операцій по ТОВ «Альфа-Кабель» з 01.07.15 по 31.07.15, журналом операцій по рахунку 28 за липень 2015р., податковою декларацією з ПДВ за липень 2015р., актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015р. від 21.07.2015, договором підряду №08042015 від 08.04.2015 з ТОВ «ПАРЕТІ» , договором підряду №14/08/20 від 20.08.2014 з ПС ОСС «Центральний ринок міста Суми» , договором на поставку товарів №14/08/20 від 20.08.2014 з ПС ОСС «Центральний ринок міста Суми» , сертифікатами відповідності UA1.173.0009441-15, UA1.003.0036989-16, UA1.051.0040814-12 з додатками, UA1.003.0036952-16 з додатками, UA1.010.0101796-13, UA1.058.0052568-13 (а.с.86-157).Індивідуальні ознаки товарно-матеріальних цінностей зазначені у відповідних рахунках та видаткових накладних. Місце розвантаження ТМЦ за ТТН №146 від 16.07.2015 (м. Суми, вул. Лінійна, 24) підтверджується також листом ТОВ "Альфа-Кабель" від 23.10.2017 №23/10/2017.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п.198.1, п.198.2., п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що «платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності» .

В свою чергу, відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

200.4. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Також, колегія суддів зазначає, щодо операцій з контрагентом ТОВ "Оптима-Лайт" за період лютий 2016 року, що між ТОВ "ВКФ "СТРУМ" (Покупець) та ТОВ "Оптима-Лайт" (Постачальник) було укладено договір поставки товарів №201015/5 від 20.10.2015. Реальність здійснених операцій з контрагентом ТОВ "Оптима-Лайт" в лютому 2016 року підтверджується наступними документами: договором поставки №201015/5 від 20.10.2015, рахунками-фактурами №849 від 01.02.2016 на суму 539,28 грн., №1333 від 12.02.2016 на суму 143,52 грн., №1516 від 17.02.2016 на 37270,80 грн., видатковою накладною №236 від 02.02.2016 на суму 539,28 грн., податковою накладною №7 від 01.02.2016, видатковою накладною №432 від 15.02.2016 на суму 143,52 грн., податковою накладною №210 від 12.02.2016, видатковою накладною №522 від 19.02.2016 на суму 37270,80 грн., податковою накладною №282 від 18.02.2016, експрес-накладними №10015773597 від 02.02.16, №10020678080 від 15.02.16, №10020378946 від 19.02.16, платіжними дорученнями №30 від 01.02.2016, №64 від 12.02.2016, №73 від 18.02.2016, виписками банку за 01.02.2016, за 12.02.2016, за 18.02.2016, журналом операцій по ТОВ "Оптима-Лайт" за лютий 2016р., журналом операцій по рахунку 28 за лютий 2016р., податковою декларацією з ПДВ за лютий 2016р., накладною на внутрішнє переміщення №ВС-44 від 15.02.2016, довіреністю №38 від 12.02.2016, довіреністю №23 від 01.02.2016 (а.с.158-184).

Щодо відсутності у ТОВ "Оптима-Лайт" складських приміщень за місцем відправки ТМЦ та зазначення іншого відправника в експрес-накладній "Нової пошти", колегія суддів зазначає що даний факт не свідчить про порушення позивачем правил податкової дисципліни, адже чинне законодавство не зобов'язує платника податків постачати товар саме зі свого місця реєстрації; за звичаями ділового обороту поставка товару може здійснюватися з відповідної адреси і без володіння (в тому числі і без оренди) складськими приміщеннями, наприклад, в разі здійснення поставки товару шляхом його перепродажу, (така ж правова позиція зазначена в Ухвалі BACУ від 19.07.2016 у справі № К/800/50811/15).

Також, колегія суддів зазначає, що перевіряючі взяли до уваги електронну форму видаткової накладної №522 від 19.02.2016, у зв'язку з чим зробили помилковий висновок про відсутність підписів осіб, що відвантажили та отримали ТМЦ, а також печаток підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, скориставшись правом наданим Податковим кодексом України, подав із запереченнями на акт перевірки копію видаткової накладної №522 від 19.02.2016, яка містить підписи осіб що відвантажили та отримали ТМЦ, а також печатки підприємств.

Щодо операцій з контрагентом ТОВ "Энергосвет" за період червень 2015 року, колегія суддів зазначає, що між ТОВ "ВКФ "СТРУМ" (Покупець) та ТОВ "Энергосвет" (Постачальник) було укладено договір поставки товарів №15/06/09 від 09.06.2015. Реальність здійснених операцій з контрагентом ТОВ "Энергосвет" в червні 2015 року підтверджується наступними документами: договором поставки №15/06/09 від 09.06.2015, платіжним дорученням №241 від 09.06.2015, видатковою накладною №РН-0000250 від 10.06.2015 на суму 1540,56 грн., рахунком-фактурою №СФ-360 від 09.06.2015, податковою накладною №17 від 09.06.2015, експрес-накладною №59998019607570 від 10.06.2015, випискою банку за 09.06.2015, видатковою накладною №ВС-31 від 16.06.2015 на суму 2347,38 грн., довіреністю №56 від 08.06.2015, податковою накладною №2 від 05.06.2015 з квитанцією, журналом операцій по рахунку 28 за червень 2015р., журналом операцій по ТОВ "Энергосвет" за червень 2015р., податковою декларацією з ПДВ за червень 2015 р., довіреністю №128 від 10.06.2015 (а.с.185-203).

Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦКУ передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГКУ допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Колегія суддів зазначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Тобто, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через: ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними; у вигляді конклюдентних дій (прийнятті замовлення до виконання).

При цьому, договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

Колегія суддів зазначає, що перевіряючі безпідставно зазначили в акті перевірки, що договір між ТОВ "ВКФ "СТРУМ" та ТОВ "Энергосвет" укладено сторонами в усній формі. Так, договір укладається внаслідок погоджених дій кількох сторін, що зумовлює певну процедуру його вчинення. Зокрема, процесу укладення договору складається із пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції укладення договору другою стороною (акцепт).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ВКФ "СТРУМ" отримало від ТОВ "Энергосвет" рахунок на оплату №СФ- 0000360 від 09.06.2015, в якому визначено асортимент товару та ціну товару. ТОВ "ВКФ "СТРУМ" прийняло до виконання рахунок та сплатило на користь постачальника грошові кошти що підтверджується відповідними платіжними документами. Позивач отримав від ТОВ "Энергосвет" видаткову накладну та податкову накладну. Таким чином, між ТОВ "ВКФ "СТРУМ" та ТОВ "Энергосвет" укладено у письмовій формі договір купівлі-продажу.

При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду перштої інстанції, щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами ТОВ "Альфа-Кабель", ТОВ "Оптима-Лайт" та ТОВ "Энергосвет".

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність висновків посадових осіб податкового органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 17448,00 грн. (за липень 2015 року на суму 14261,00 грн. та за лютий 2016 року на суму 3187,00 грн.), а також про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на загальну суму 68623,00 грн. (за липень 2015 року на суму 65850,00 грн. та за лютий 2016 року на суму 2773,00 грн.).

Відповідно, є безпідставним і нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 08.11.2017 за №0004041407 та №0004051407 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі № 818/1805/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 07.03.2018.