Рішення

від 06.03.2018 по справі 168/755/17

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/755/17

Провадження № 2/168/22/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області про встановлення факту ідентичності земельних ділянок та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся з позовом про встановлення факту ідентичності земельних ділянок та визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 0725084802:07:000:0013, що знаходиться на території Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 лютого 2009 року померла його матір ОСОБА_3. За життя вона заповіту не складала, позивач є спадкоємцем І черги за законом. Зазначає, що в установленому законом порядку прийняв спадщину шляхом подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через розбіжність кадастрового номера зазначеного у Державному акті та витязі з Державного земельного кадастру. Просить суд встановити факт ідентичності земельної ділянки, а саме, що земельна ділянка з кадастровим номером 0725084800:07:000:0013 як така, що відповідає земельній ділянці з кадастровим номером 0725084802:07:000:0013 та визнати за ним право власності на зазначену земельну ділянку.

Оскільки позовна заява подана до суду до набрання чинності нової редакції Цивільного процесуального кодексу України та на момент набрання чинності цієї редакції Кодексу, відповідно до пункту 9 частини 1 перехідних положень ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, справа розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задоволити.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнаються повністю.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до вимог статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 131 ЗК України встановлено, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно з частиною 1 статті 126 ЗК України (в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Судом, з досліджених матеріалів справи та наданою в судове засідання нотаріусом спадкової справи № 180/19, заведеної після смерті ОСОБА_3, яка померла 09 лютого 2009 року, встановлені наступні обставини.

Спадкодавець ОСОБА_3 померла 09 лютого 2009 року (аркуш справи 9). За життя остання заповіту не складала, позивач є спадкоємцем І черги за законом. Інших спадкоємців, а також тих, що мають право на обов'язкову частку після смерті спадкодавця немає (аркуш справи 7). Постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (аркуш справи 12) на земельну ділянку з кадастровим номером 0725084802:07:000:0013, що знаходиться на території Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, оскільки кадастровий номер земельної ділянки, зазначений в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 030014, виданого ОСОБА_3, та кадастровий номер зазначений у витязі з Державного земельного кадастру, не збігається.

Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину, однак позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 0725084802:07:000:0013, що знаходяться на території Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, через розбіжність кадастрового номера спадкової земельної ділянки.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 030014, стверджується право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,1376 га, що знаходяться на території Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області та якій присвоєно кадастровий номер 0725084800:07:000:0013 (аркуш справи 11).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформаційної довідки відділу Держгеокадастру у Старовижівському районі Волинської області вбачається, що в процесі надання витягу з ДЗК по спірній земельній ділянці, державним кадастровим реєстратором було виявлено дублювання кадастрового номера, у зв'язку з чим даній земельній ділянці було присвоєно новий кадастровий номер 0725084802:07:000:0013 (аркуш справи 13-16).

З дослідженого в судовому засіданні Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 030014, виданого ОСОБА_3, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, з акта обстеження земельної ділянки (аркуш справи 43, 44), яка розташована на території Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області площею 1,1376 га встановлено, що межі цієї ділянки є ідентичними за розмірами та суміжними землекористувачами (землевласниками), площі та їх розташування повністю збігаються, дані ділянки повністю накладаються одна на одну. Отже судом достеменно встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером: 0725084802:07:000:0013 є тією самою ділянкою, на яку спадкодавцю ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 030014.

Таким чином суд приходить до переконання, що зазначена ділянка, в силу вимог статті 1218 ЦК України входять до складу спадщини на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавця ОСОБА_3, а тому є всі законні підстави для визнання за ним права власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 1,1376 га кадастровий номер 0725084802:07:000:0013, що знаходяться на території Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, що залишилась після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 09 лютого 2009 року.

Керуючись статтями 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, 116,125,126,131 ЗК України, 10, 13, 76, 77, 263, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Встановити, що земельна ділянка, площею 1,1376 га з кадастровим номером 0725084800:07:000:0013, що знаходиться на території Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 030014, виданого ОСОБА_3, Старовижівською районною державною адміністрацією Волинської області 27 квітня 2005 року, є земельною ділянкою з кадастровим номером 0725084802:07:000:0013.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, з кадастровим номером 0725084802:07:000:0013, що знаходиться на території Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області, та належала ОСОБА_3 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 030014, виданого Старовижівською районною державною адміністрацією 27 квітня 2005 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_4