Рішення

від 09.02.2018 по справі 316/1240/17

ЕНЕРГОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 316/1240/17

Провадження № 2/316/61/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2018 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі:

головуючого судді: Капустинського М.В.,

секретаря судового засідання: Терещенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Енергодарі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ф.Л.Франко до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ф.Л.Франко в особі директора (надалі - позивач) звернулось 11.08.2017 року до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (надалі - відповідачів) в обґрунтування якої зазначив наступне:

Товариству з обмеженою відповідальністю Ф.Л.Франко на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна База жилбуду , за адресою: Запорізька область м.Енергодар, вул.Комсомольська, 16д. Державна реєстрація права власності проведена реєстраційною службою Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області 13.08.2015 року, реєстровий N10859404. База жилбуду , згідно технічного паспорта об'єкта нерухомості та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, складається з адміністративно побутової будівлі - літера А-1, гаражів - літера Б, В, Г, Е та інших будівель літера Є, З, Ж, И, І, Й, К, Л, М, Н, О.

12 листопада 2015р. загальні збори учасників Товариства прийняли рішення про зміну юридичної адреси Товариства і розміщення на належному Товариству об'єкті нерухомого майна База жилбуд розташованого за адресою: Запорізька область м.Енергодар, вул.Комсомольська, 16д офісу підприємства для здійснення подальшої господарської діяльності. При обстеженні об'єкту для подальшого ремонту та облаштування бази підприємства було виявлено, що на даному об'єкті ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (відповідачі по справі) самовільно незаконно заволоділи гаражами і експлуатують їх.

Зазначаючи на те, що зазначені гаражі відповідачам ніколи та ніким не надавалися у користування, будь-які зобов'язання у позивача перед відповідачами відсутні, ніяких договорів та угод між позивачем та відповідачами не укладалося, а отже відповідачі свавільно захопили належні позивачу гаражі та використовують їх без будь-яких правових підстав, порушуючи право власності позивача, посилаючись на законодавство, просить суд:

- усунути перешкоди у користуванні належними Товариству з обмеженою відповідальністю Ф.Л.Франко гаражами розташованими за адресою: Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Комсомольська, 16д шляхом зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звільнити гаражі;

- стягнути з відповідачів, солідарно, понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача, яка діє на підставі письмової довіреності (а.с.44) - ОСОБА_4 не з'явились, надала до суду письмові пояснення (а.с.54), які фактично збігаються зі змістом позовної заяви та зауваживши на тому, що між позивачем як власником майна та відповідачами ніяких угод не укладалось, досудове врегулювання спору не дало позитивного результату, оскільки відповідачі в добровільному порядку не бажають звільняти приміщення займані ними самостійно за відсутності дозвільних документів зі сторони позивача, а також уточнивши позовні вимоги в частині збільшення понесених судових витрат у вигляді солідарного стягнення з відповідачів крім судового збору за звернення до суду, також розмір витрат понесених з публікацією оголошення у пресі, просить суд уточнені вимоги задовольнити. Крім того надала до суду письмову заяву згідно якої не заперечує проти винесення судом заочного рішення по справі (а.с.55).

Відповідачі у судове засідання не з'явилися більше трьох разів, про поважність причин неявки суд не повідомили, заяв або клопотань про перенесення розгляду справи, зміну адреси місце проживання (перебування, знаходження) та відомостей про місце роботи, а також номери засобів телефонного зв'язку або електронного поштового зв'язку, від відповідачів до суду не надійшло. Відповідачі повідомлялись судом рекомендованою поштовою кореспонденцією за їх адресою місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку відповідно до отриманих судом інформаційних довідок з Сектора реєстрації про місця реєстрації відповідачів (а.с.28, 29, 30). Однак на адресу суду повернулися поштові конверти з відміткою пошти, що свідчить про неотримання відповідачами судових повісток, (а.с.32, 33, 34, 37-40, 47-49). Відповідно до абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Крім того відповідачі викликались до суду через оголошення у пресі - в газеті Запорізька правда №3 від 01.02.2018 року (а.с.51-53), а отже про час та місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що відповідачі повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи та вимоги ст.223, 280 ЦПК України, суд ухвалив: розглянути справу у відсутності відповідачів, на підставі наявних у ній даних чи доказів, в порядку заочного провадження, оскільки неявка відповідачів не перешкоджає постановленню заочного рішення проти чого не заперечує представник позивача.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, на підставі ч.4 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків:

15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до приписів п.п. 9 ч.1 Розділ ХШ Перехідні Положення ЦПК України в новій редакції, справи в судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ч.3 ст.319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений.

Згідно приписів ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Так судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ф.Л.Франко (позивач по справі) має у своїй приватній власності об'єкт нерухомого майна: База жилбуду , реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 706541723125, розташованого за адресою: Запорізька область м.Енергодар, вул.Комсомольська, будинок 16д, який складається з літер: А-1, а, а1, а2, Б, В, Г, Д, Е, Є, З, Ж, И, І, Й, К, Л, М, Н, О, П, п, №1, №2, №3,№І гаражів - літера Б, В, Г, Е та інших будівель літера Є, З, Ж, И, І, Й, К, Л, М, Н, О, загальною площею 232,4 кв.м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 42516000 (а.с.6-6зворот). Згідно плану земельної ділянки до технічного паспорту на виробничий будинок (а.с.8) за літерами Б, В, Г, Е, експлікації, значаться споруди - гаражі.

Згідно змісту ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як зазначено в ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стороною позивача доведено належними та допустимими доказами неправомірність займання відповідачами спірних будівель що перебувають у власності позивача, доказів правомірності користування майном позивача - відповідачами суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання, що вимоги позовної заяви в частині, що стосується усунення порушень прав власника - позивача по справі, є обґрунтованими, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, не спростовані стороною відповідачів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд дійшов наступного:

Згідно з платіжним дорученням, позивачем було проведено оплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1600 гривень 00 копійок (а.с.1), а також проведено оплату публікації про виклик у пресі - газеті Запорізька правда в загальному розмірі 990 гривень 00 копійок (а.с.56-59), отже загальна сума понесених позивачем судових витрат становить 2590 гривень 00 копійок.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи в разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі позовних вимог щодо їх основної частини - усунення порушень прав власника, позивачем доведено суду понесення судових витрат в загальному розмірі 2590 гривень 00 копійок, отже, враховуючи зазначене, суд вважає необхідним задовольнити уточнені вимоги позивача і в цій частині та стягнути у солідарному з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати в загальному розмірі 2590 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 15, 16, 18, 76, 81, 82, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 280, 281, 282, 283, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Уточнені вимоги позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ф.Л.Франко до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 усунути перешкоди у користуванні належними Товариству з обмеженою відповідальністю Ф.Л.Франко гаражами розташованими за адресою: Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Комсомольська, 16д, шляхом звільнення гаражів за зазначеною адресою .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ф.Л.Франко (ЄДРПОУ: 33268766, місце знаходження юридичної особи: 71504, Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Комсомольська, будинок 16д) понесені судові витрати на загальну суму 2590 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто) гривень 00 копійок у солідарному порядку, а саме: з ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер суду не відомий, ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер суду не відомий та ОСОБА_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер суду не відомий - по 863 (вісімсот шістдесят три) гривні 34 (тридцять чотири) з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: М. В. Капустинський