Ухвала

від 05.03.2018 по справі 485/318/18

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57300, Миколаївська область, м.Снігурівка, вул.імені генерала ОСОБА_1, 69

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

05 березня 2018 року м. Снігурівка

Справа № 485/318/18

Провадження № 2/485/336/18

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Фортуна Т.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки із спільного майна,

установив:

27.02.2018 р. позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просить суд провести поділ земельної ділянки у рівних частках, визнавши за нею право власності на 1/3 частину цієї земельної ділянки, розташованої у межах території Новопетрівської сільської ради Снігурівського району, що належить відповідачу ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданому для ведення селянського господарства 07.04.1993 р. Снігурівською районною радою Миколаївської області за рішенням Новопетрівської сільської ради Снігурівського району №2-441 від 04.04.1993 р., посилаючись на неможливість вирішення спору у добровільному порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2018 р. цивільну справу передано у провадження судді Фортуні Т.Ю.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до розпорядження представника Президента України № 113 від 29.03.1993 р. зареєстровано Фермерське господарство "Коло"; ОСОБА_4 - голова господарства, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 - члени господарства.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 340177 Фермерське господарство "Коло", ЄДРПОУ 19292790, державну реєстрацію проведено 29.03.1993 р.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.04.1993 р. голова ФГ "Коло" ОСОБА_4 придбав у Новопетрівської сільської Ради народних депутатів Снігурівського району 38 га ріллі із земель запасу для ведення фермерського господарства.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 07.04.1993 р. ОСОБА_4 на підставі рішення 11 сесії ХХІ скликання Новопетрівської сільської Ради від 26.03.1993 р., договору купівлі-продажу № 2-441 від 01.04.1993 р. передано у приватну власність земельну ділянку площею 50,00 га для ведення селянського господарства.

Відповідно до п. 1.2. Статуту ФГ "Колос", в редакції від 22.11.2004 р., засновником господарства є ОСОБА_4, членами господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Пунктами 3.4. та 5.1. Статуту передбачено, що на ім'я голови Господарства видаються документи, що засвідчують право власності або користування землею; до земель Господарства належать земельні ділянки, отримані (придбані) засновником господарства у власність, та надані Господарству в оренду.

З позову вбачається, що позивач просить провести поділ земельної ділянки, належну до земель господарства, визнавши за нею право власності на 1/3 частку цієї земельної ділянки, оскільки має намір вийти із членів фермерського господарства.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України судами загальної юрисдикції розглядаються справи по спорах, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вимогами пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України встановлено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Крім того, відповідно до пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України , Господарським кодексом України , іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Під корпоративними відносинами згідно зі ст. 167 ГК України маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, тобто прав особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З огляду на системний аналіз положень ст. 84 ЦК України , ч.5 ст. 63 , ч.ч.1, 3 ст. 167 ГК України , Закону України Про господарські товариства , Закону України Про акціонерні товариства , ст.с.1, 19 і ч.ч. 1,6 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство , ст.ст. 6 , 8 , 19 , 21 Закону України Про кооперацію корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку на реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва особистого селянського господарства, відповідно до закону (ст.1 Закону України Про фермерське господарство ).

Відповідно до ст. 4 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У статуті зазначаються найменування господарства його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

За положеннями ст. 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Враховуючи викладене, правовідносини між фермерським господарством та його членами щодо отримання певної частки майна та прибутку даного господарства належать до корпоративних відносин у розумінні ст. 167 ГК України .

Отже, встановлене свідчить, що позивач ОСОБА_2 є членом ФГ Коло , а відтак спір у даній справі стосовно отримання частки майна фермерського господарства підвідомчий господарському суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене розгляд цього спору здійснюється в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, справа не підсудна Снігурівському районному суду Миколаївської області. У зв'язку з чим, суд роз'яснює позивачу, що за захистом своїх порушених прав він може звернутись з позовом до Господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до ст. 186 ч.1 п.1 ЦПК України , якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановить, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відмовляє у відкритті провадження у справі.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України , суд

постановив:

- відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки із спільного майна.

Роз'яснити позивачу, що за захистом своїх порушених прав він може звернутись з позовом до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу ухвали до Апеляційного суду Миколаївської області.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Т.Ю.Фортуна