Рішення

від 06.03.2018 по справі 522/13820/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13820/17 Провадження № 2/522/3559/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Енергомонтажний поїзд № 754 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1В звернувся до суду з позовом до ДП Енергомонтажний поїзд № 754 про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 88550,33 грн. (з яких : нарахована, але не виплачена заробітна плата - 17424,39 грн.; середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 01.03.2017 р. по 23.02.218 р. - 68880,00 грн.; компенсація втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати - 2245,94 грн.), вказуючи, що 28.02.2017 р. його було звільнено з посади юриста ДП Енермонтажний поїзд № 754 та на день звільнення йому була нарахована заробітна плата за період з 31.08.2016 р. по 28.02.2017 р., але до цього часу відповідач не запровадив виплату належного йому розрахунку при звільненні.

Позивач просив розглянути справу без його участі та задовольнити позов, про що подав адресоване суду своє письмове клопотання, яке приєднано судом до матеріалів справи.

Представник ДП Енергомонтажний поїзд № 754 ОСОБА_2 просила розглянути справу без участі представника цього підприємства та подала адресовані суду свої письмові заперечення на позовну заяву, які приєднані судом до матеріалів справи.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що наказом ДП Енергомонтажний поїзд № 754 № 15 від 30.08.2016 р. ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду юриста з 31.08.2016 р., а наказом ДП Енергомонтажний поїзд № 754 № 2 від 28.02.2017 р. ОСОБА_1 було звільнено з посади юриста за згодою сторін з 28.02.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не пізніше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст.ст.47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

ОСОБА_2 на час судового розгляду даної справи відповідач ще не запровадив виплату позивачеві належної йому заробітної плати.

Як слідує з довідки ДП Енергомонтажний поїзд № 754 від 22.06.2017 р. за № 22/06/46, на момент звільнення ОСОБА_1 (28.02.2017 р.) заборгованість по заробітній платі за 2016 - 2017 р.р. з урахуванням утримань з заробітної плати складала 17424,39 грн.

Відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 р. № 2050-ІІ та Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 р. заробітна плата, яка виплачується з порушенням строків її виплати, підлягає виплаті з компенсацією втрати частини доходу (заробітної плати) у зв'язку із порушенням строків її виплати.

За приписами ст. 1 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно із ст.ст.1, 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи); сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно наданого позивачем суду розрахунку сума належної йому компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням відповідачем строків виплати заробітної плати станом на 31.12.2017 р. становить 2245,94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зробленого позивачем розрахунку, який міститься у його заяві про уточнення та збільшення позовних вимог від 23.02.2018 р., розмір належного йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2017 р. по 23.02.2018 р. становить 68880,00 грн.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у загальному розмірі 88550,33 грн. (з яких : нарахована, але не виплачена заробітна плата - 17424,39 грн.; середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 01.03.2017 р. по 23.02.218 р. - 68880,00 грн.; компенсація втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати - 2245,94 грн.) є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас суд бере до уваги, що на підтвердження своїх доводів щодо відсутності вини відповідача в затримці виплати заробітної плати ОСОБА_1 (а саме з тих підстав, що відповідач не здійснює господарську діяльність та відсутні фінансові надходження, завдяки яким можливо було б виплатити заробітну плату ОСОБА_1, та що погашення заробітної плати останньому передбачено в разі продажу єдиного майнового комплексу відповідача в порядку приватизації, яке здійснюється Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Одеській області) представник відповідача не надав суду будь-яких доказів, як цього вимагає ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 885,50 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Задовольнити позов ОСОБА_1.

Стягнути з Державного підприємства Енергомонтажний поїзд № 754 (адреса місцезнаходження : 65039, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 01387828, п/р 26006102007, Дерибасівське відділення ООД АТ ОСОБА_3 Аваль, МФО 380080) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 10.04.2001 р., ІПН НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 88550 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 33 коп.

Стягнути з Державного підприємства Енергомонтажний поїзд № 754 на користь держави судовий збір в сумі 885 (вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.А.Ільченко

06.03.18