Рішення

від 06.03.2018 по справі 815/6266/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6266/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді           Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД-ІМПЕКС” до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД-ІМПЕКС” звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа Державна фіскальна служба України, про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “ТД-ІМПЕКС” №475/12-02 від 08.11.2017р.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що з серпня 2016 року ТОВ «ТД-ІМПЕКС» перебуває на обліку у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області (основне місце обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження пов'язаною із зміною адміністративного району. До закінчення 2016 року ТОВ «ТД-ІМПЕКС» обліковувалося в Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (неосновне місце обліку) та подавало до вказаного податкового органу податкову звітність. Представник позивача зазначив, що товариством 19.08.2016р. засобами електронного зв'язку було направлено договір про визнання електронних документів від 19.08.2016р. № 190820161 укладеного із ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, про що отримало квитанцію № 1 від 19.08.2016 р., однак квитанцію №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття даного договору, товариству так і не було надіслано, у зв'язку з чим, товариство було позбавлене можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку. Представник позивача зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2017р. у справі №815/7536/16 за адміністративним позовом ТОВ «ТД-ІМПЕКС» було визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що полягає у не надісланні ТОВ “ТД-ІМПЕКС” квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів від 19.08.2016р. №190820161 між ТОВ “ТД-ІМПЕКС” та ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, надісланого ТОВ “ТД-ІМПЕКС” засобами електронного зв'язку 19.08.2016р. та зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області укласти договір про визнання електронних документів від 19.08.2016р. №190820161. Разом з тим, представник позивача наголосив, що договір про визнання електронних документів ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з позивачем так і не було укладено, а тому у нього була відсутня можливість реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подачі податкової звітності з ПДВ засобами електронного зв'язку, та податкова звітність з ПДВ подавалась позивачем у паперовому вигляді (особисто або поштою) до кінця 2016 року до Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а починаючи з 2017 року - до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Позивач зазначав, що у листопаді 2017 року отримав поштою оскаржене рішення №475/12-02 від 08.11.2017р., із яким не погоджується та просить суд його скасувати. Представник позивача, посилаючись на положення ст.184 Податкового кодексу України, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. №1130 та на те, що починаючи з 2017 року декларації з податку на додану вартість позивачем подавались у паперовому вигляді до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “ТД-ІМПЕКС” №475/12-02 від 08.11.2017р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вказані позовні вимоги посилаючись на обґрунтування викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 02.01.2018р. та зазначала, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “ТД-ІМПЕКС” №475/12-02 від 08.11.2017р. було прийнято у зв'язку з тим, що особа протягом 12 послідовних податкових місяців подає та не подає декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, відповідно до п.п. «г» п.184.1 ст.184 розділу V Податкового кодексу України. Разом з тим, представник відповідача наголошувала, що згідно зареєстрованих декларацій у період з вересня 2016 року по жовтень 2017 року вбачається відсутність фінансово-господарської діяльності, а саме відсутність обсягу придбання, що надає право на податковий кредит, також відсутня декларація за березень 2017 року та лише в квітні 2017 року задекларовано придбання товару на загальну суму 6,00грн. (дозволений податковий кредит на суму 1 грн.). У зв'язку з викладеним, керуючись положеннями ст.198, 201 Податкового кодексу України, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ “ТД-ІМПЕКС” у повному обсязі.

16.01.2018р. представник позивача надав до суду відповідь на відзив, згідно якого вважає посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивачем в порушення п.198.6 ст. 198 ПК України задекларовано в квітні 2017 року придбання товару на суму 6,00грн. в т.ч.1,00грн. ПДВ, де 1,00 грн. (дозволений податковий кредит), не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки у разі завищення платником податку розміру податкового кредиту (порушення п.198.6 ст. 198 ПК України) контролюючим органом протягом 30 календарних днів проводиться відповідна перевірка податкової декларації (камеральна), а за її результатами контролюючий орган повинен винести податкове повідомлення-рішення, яке в свою чергу створює правові наслідки як для платника так і для органу, у даному випадку така перевірка не проводилась та податкове повідомлення - рішення не приймалось.

Третя особа повідомлялась про день та час слухання справи однак у судове засідання її представник не з'явився.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «ТД-ІМПЕКС» з серпня 2016 року перебуває на обліку у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області (основне місце обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження пов'язаною із зміною адміністративного району.

До січня 2017 року ТОВ «ТД-ІМПЕКС» обліковувався в Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (неосновне місце обліку).

19.08.2016р. ТОВ «ТД-ІМПЕКС» засобами електронного зв'язку було направлено договір про визнання електронних документів від 19.08.2016р. №190820161 із ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, про що отримало квитанцію № 1 від 19.08.2016р.

Однак, квитанцію №2 щодо результатів прийняття/неприйняття зазначеного договору ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства так і не було направлено, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 р. у справі №815/7536/16 за адміністративним позовом ТОВ “ТД-ІМПЕКС” було визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що полягає у не надісланні ТОВ “ТД-ІМПЕКС” квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів від 19.08.2016р. №190820161 між ТОВ “ТД-ІМПЕКС” та ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, надісланого ТОВ “ТД-ІМПЕКС” засобами електронного зв'язку 19.08.2016р. та зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області укласти договір про визнання електронних документів від 19.08.2016р. №190820161 між ТОВ “ТД-ІМПЕКС” та ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, надісланого ТОВ “ТД-ІМПЕКС” засобами електронного зв'язку 19.08.2016р., та надіслати ТОВ “ТД-ІМПЕКС” квитанцію №2. Зазначене рішення набрало законної сили 21.06.2017р.

При цьому, як свідчать матеріали справи, зазначений договір про визнання електронних документів ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з позивачем укладено не було.

08.11.2017р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення №475/12-02 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТД-ІМПЕКС» (а.с.10-11). Згідно п.1,2 описової частини зазначеного рішення відповідачем встановлено, що платник протягом 12 календарних місяців не подає податкову звітність (декларації з ПДВ) та/або подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, у пункті 2 зазначено, що платник подає та не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.10.2016р. до 01.10.2017р. з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0грн., а також, згідно п.3вказаного рішення розмір податкової заборгованості ТОВ «ТД-ІМПЕКС» з податку на додану вартість на дату складання рішення 170,00грн. Згідно висновку рішення Головного управління ДФС в Одеській області №475/12-02 від 08.11.2017р. перелічені документи стали підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТД-ІМПЕКС» у зв'язку з тим, що особа протягом 12 послідовних податкових місяців подає та не подає декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та відповідно до п.п. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом «г» п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Абзацом 3 п.5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014р. № 1130 визначено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Підпунктом 3 п.5.5. Положення №1130 визначено, що рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей) довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Пунктами 5.6, 5.7 Положення №1130 встановлено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу. Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ. Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі. Протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків.

Згідно пунктів 49.3, 49.2 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Відповідно до п.49.9. ст.49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що ТОВ “ТД-ІМПЕКС” у період жовтень - листопад 2017 року, грудень 2016 року - лютий 2017року, квітень 2017 року – вересень 2017 року подавались податкові декларації з податку на додану вартість у паперову вигляді відповідно до Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (а.с.81-90) та ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області (а.с.12-14, 91-114), що сторонами не заперечувалось та підтверджено представником Головного управління ДФС в Одеській області у відзиві на адміністративний позов від 02.01.2018р.

Разом з тим, судом встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за квітень 2017 року від 19.05.2017р. (а.с.12-14), яку подано позивачем в паперовому вигляді та отримано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 19.05.2017р., задекларовано оподатковувану податком на додану вартість операцію з придбання товарів на митній території України на суму 6,00 грн., в т. ч. ПДВ 1,00 грн. Дана податкова декларація прийнята ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, про що свідчить відсутність письмового повідомлення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Судом встановлено, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача не надавала ні письмових повідомлень про відмову у прийнятті зазначених вище податкових декларацій, ні повідомлень про “не визнання” податковою звітністю податкових декларацій з ПДВ позивача за вказані періоди, що не спростовано представником відповідача у відзиві на позов.

При цьому, згідно аналізу п.п. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України вказана стаття передбачає дві взаємовиключаючі підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість: або не подання контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість або подання такої декларації (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Однак з оскарженого рішення Головного управління ДФС в Одеській області №475/12-02 від 08.11.2017р. взагалі не можливо встановити з якої саме з цих підстав було прийнято вказане рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “ТД-ІМПЕКС”.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення Головного управління ДФС в Одеській області №475/12-02 від 08.11.2017р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “ТД-ІМПЕКС” є необґрунтованим, протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з платіжного доручення №167 від 29.11.2017р. позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 1600,00грн.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви ТОВ “ТД-ІМПЕКС” у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД-ІМПЕКС” суму сплаченого судового збору за звернення до суду із позовом у розмірі 1600,00грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД-ІМПЕКС” підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

          ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД-ІМПЕКС”-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області №475/12-02 від 08.11.2017р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “ТД-ІМПЕКС” .

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД-ІМПЕКС”(код ЄДРПОУ 38992115) суму сплаченого судового збору за звернення до суду із позовом у розмірі 1600,00грн.(одна тисяча шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 06.03.2018р.

Суддя К.О. Танцюра

.