Рішення

від 06.03.2018 по справі 815/432/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/432/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС 61» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС 61» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області №348 від 22.01.2018р. про проведення фактичної перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 30.01.2018р. після ознайомлення з наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 22.01.2018р. №348 про проведення фактичної перевірки ТОВ РЕСУРС 61 представникам Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1, ОСОБА_2 було відмовлено у проведенні фактичної перевірки. На думку представника позивача, наказ Головного управління ДФС в Одеській області №348 від 22.01.2018р. про проведення фактичної перевірки підлягає скасуванню, оскільки згідно приписів Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заборонено проводити планові перевірки у 2018 році всіх без виключень підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також, у направленні №175 від 24.01.2018р. та направленні № 234 від 26.01.2018р. було зазначено інший об'єкт, перевірка якого проводиться, а саме ТОВ РЕСУРС- 61 , а не ТОВ «РЕСУРС 61» .

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обґрунтування викладені у позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2018р. було відкрито провадження у вказаній справі та встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі, яку представник відповідача отримав 08.02.2018р, про що свідчить розписка про отримання документів в Одеському окружному адміністратвиному суді від 08.02.2018р.(а.с.16)

Проте, Головним управлінням ДФС в Одеській області до суду відзив на позовну заяву у встановлений судом термін надано не було.

У судовому засіданні 28.02.2018р. представник відповідача не погоджувався із позовними вимогами ТОВ «РЕСУРС 61» та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому, зазначав, що мораторій на проведення перевірки позивача призначеної оскаржуваним наказом не розповсюджується. При цьому, жодних доказів на підтвердження своєї позиції представник відповідача у судовому засіданні також не надавав.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління ДФС в Одеській області №348 від 22.01.2018р. Про проведення перевірки ТОВ РЕСУРС 61 з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі п.п.19№.1.4 п.19№.1 ст.19№, п.п. 19№.1.14 п.19№, ст.20, п.п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України було прийнято рішення провести з 24.01.2018р. фактичну перевірку ТОВ РЕСУРС-61 тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 14.09.2017р. - по дату закінчення фактичної перевірки (а.с.11-12).

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.п. 19 -1 .1.4. та п.п. 19 -1 .1.14. п. 19 19 -1 ст. 19 -1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 -3 цього Кодексу, як здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Пунктом 80.2.5 ст.80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно п. 81.1. ст.80 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Суд вважає помилковими посилання представника позивача в обґрунтування позовних вимог щодо скасування наказу про призначення проведення перевірки на неправильність назви об'єкта перевірки у направленнях на її проведення, оскільки прийняття наказу передує оформленню направлення на проведення такої перевірки та допущені недоліки в оформленні направлення не можуть слугувати підставою для скасування наказу про проведення перевірки.

Разом з тим, під час з'ясування офіційних обставин справи представником відповідача не надано до суду жодних доказів в обґрунтування законності та наявності підстав для прийняття оскаржуваного наказу Головного управління ДФС в Одеській області №348 від 22.01.2018р. про проведення фактичної перевірки ТОВ «РЕСУРС 61» .

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно приписів ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано та не зазначено жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття наказу Головного управління ДФС в Одеській області №348 від 22.01.2018р. про проведення фактичної перевірки та жодних доказів того, що Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області приймаючи оскаржуване рішення діяло у межах компетенції, на підставі та у спосіб передбачений законом, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «РЕСУРС 61» про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 22.01.2018р. про проведення фактичної перевірки ТОВ «РЕСУРС 61» (код ЄДРПОУ 41594597) є такими що підлягають задоволенню.

У зв'язку з викладеним, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС 61» підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з квитанції №0.0.954319365.1 від 01.02.2018р. позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 1762,00грн.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви ТОВ «РЕСУРС 61» у повному обсязі, суд вважає за можливе стягнути з Головного управління Державної Фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «РЕСУРС 61» сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС 61» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 22.01.2018р. про проведення фактичної перевірки ТОВ «РЕСУРС 61» (код ЄДРПОУ 41594597).

Стягнути з Головного управління Державної Фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС 61» (код ЄДРПОУ 41594597) 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) сплаченого судового збору за подання позову до суду.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 06.03.2018р.

Суддя К.О. Танцюра

.