Постанова

від 28.02.2018 по справі 299/813/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 299/813/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 лютого 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КУШТАНА Б.П., ДЖУГИ С.Д.

при секретарі ПИЛИП Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 299/813/17 за позовом Фермерського господарства Вайс до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за апеляційною скаргою Фермерського господарства Вайс на ухвалу Виноградівського районного суду від 25 жовтня 2017 року, головуючий суддя Кашуба А.В., -

встановив:

ФГ Вайс 23.03.2017 звернулося із зазначеним позовом до ОСОБА_2 мотивуючи наступним. 21.02.2011 Виноградівська райдержадміністрація уклала із ФГ Вайс договір оренди земельної ділянки, на підставі якого на 20 років передала в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 53,4500 га ріллі.

Відповідач ОСОБА_2 неправомірно самовільно зайняв частину земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 6,000 га в контурі № 762 за межами населеного пункту Великопаладьської сільської ради. Добровільно звільнити ділянку відповідач не бажає, хоча ніяких документів на неї, на відміну від позивача, не має.

Посилаючись на ці обставини, діючи на захист свого речового права, ґрунтуючись на нормах ст.ст. 152, 212 ЗК України та на інших нормах законодавства, позивач просив зобов'язати відповідача звільнити та привести до стану, придатного для використання, самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану в контурі № 762, кадастровий номер НОМЕР_1, за межами населеного пункту Великопаладьської сільської ради.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 25.10.2017 провадження у справі закрито з підстави, передбаченої ст. 205 ч. 1 п. 1 ЦПК України, внаслідок підвідомчості справи господарському суду.

Не погодившись із таким вирішенням процесуального питання, позивач оскаржив ухвалу суду як незаконну. Посилається, зокрема, на те, що висновок суду про наявність спору між двома господарюючими суб'єктами - фермерськими господарствами Вайс і Собод є необґрунтованим і суперечить матеріалам справи. Так, під час перевірки питання правоохоронними органами ОСОБА_2 визнавав, що користується спірною земельною ділянкою саме як фізична особа. У справі немає жодних доказів про те, що ця ділянка перебуває у користуванні ФГ Собод . Сторона просить ухвалу скасувати, справу направити до суду для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України справу у відсутність учасників процесу, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Закриваючи ухвалою від 25.10.2017 (а.с. 93-94) провадження в справі, суд першої інстанції виходив із того, що спір про захист права користування земельною ділянкою виник між юридичними особами, тому його належить розглядати за правилами господарського судочинства (ст.ст. 1, 12 ГПК України у редакції, що була чинною на час постановлення ухвали). Погодитись із таким вирішенням процесуального питання не можна, оскільки свого висновку суд дійшов без урахування обставин справи та з порушенням норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, позивач Фермерське господарство Вайс (код юридичної особи ЄДРПОУ 35152508) пред'явило позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (захист речового права на землю) до громадянина ОСОБА_2 (а.с. 1-3).

Відповідно до ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст.ст. 10, 11, 27, 31 ЦПК України в редакції, що була чинною на час звернення позивача до суду та постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Сторонами у справах позовного провадження є позивач - особа, яка вважає, що її право порушене і яка пред'явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач - особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом (ст. 26 ч. 1, ст.ст. 30, 33 ЦПК України). Аналогічно ці питання регулюються нормами ЦПК України в редакції, чинній на час апеляційного розгляду справи (ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, ст. 41 ч. 1, ст.ст. 43, 48, 49, 51).

Виходячи з принципів диспозитивності цивільного судочинства, позивач визначив відповідача за своїми вимогами - фізичну особу. У справі наявні документи щодо державної реєстрації Фермерського господарства Собод (код юридичної особи ЄДРПОУ 31654214), керівником якого є ОСОБА_2 (а.с. 49-57, 87-90). Суд першої інстанції, закриваючи провадження в справі, дійшов висновку, що спір стосується звільнення самовільно захопленої земельної ділянки, яка використовується Фермерським господарством Собод , керівником якого є ОСОБА_2, спір має місце між двома юридичними особами - суб'єктами господарювання. Однак, такий висновок не ґрунтується на доказах і матеріалах справи.

По-перше, у справі немає доказів захоплення земельної ділянки, про яку йдеться (час, місце, обставини захоплення, параметри ділянки, її частини тощо), саме Фермерським господарством Собод . Сам по собі факт наявності в справі документів щодо існування та реєстрації цього фермерського господарства такими доказами не слугує. По-друге, визначення позивачем в якості відповідача саме фізичної особи - ОСОБА_2 наразі не можна вважати повністю позбавленим підстав, оскільки, зокрема, зі змісту висновку Виноградівського ВП Берегівського ВП НУ НП в Закарпатській області від 07.11.2016 убачається, що ОСОБА_2 пояснював, що він користується спірною земельною ділянкою і має намір поставити судовим порядком питання про захист свого права від неправомірних дій ОСОБА_5 (а.с. 18-19). По-третє, суд не усунув суперечностей між даними щодо особи відповідача та особи керівника ФГ Собод : у позовній заяві відповідачем значиться Собод Елеміра Олександрович , у документах ФГ Собод - Сабод Елемир Олександрович , тобто, суд не визначився належним процесуальним порядком про яку саме особу йдеться, тоді як у контексті справи та з огляду на закриття провадження в ній це має значення.

Таким чином, судове рішення ґрунтується на недопустимих у доказуванні припущеннях, є передчасним, необґрунтованим, а відтак - незаконним. Суд не мав належних підстав для висновку про те, що справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства і така підвідомча господарському суду (ст. 15 ч. 1 і ст. 19 ч. 1 відповідних редакцій ЦПК України, ст. 12 ч. 1 і ст. 20 ч. 1 відповідних редакцій ГПК України).

За таких обставин, суд першої інстанції суд неправильно застосував положення ст. 15 ч. 1, ст. 205 ч. 1 п. 1 ЦПК України в редакції, що була чинною на час прийняття процесуального рішення, тому на підставі ст. 379 ч. 1 п.п. 1, 2, 4 чинної редакції ЦПК України апеляцію слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції. Під час подальшого розгляду справи суду належить з'ясувати обставини, що мають значення, і залежно від встановленого та з урахуванням реалізації учасниками справи процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків прийняти відповідне судове рішення згідно із законом.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Вайс задовольнити, ухвалу Виноградівського районного суду від 25 жовтня 2017 року скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складене 10 березня 2018 року.

Судді