Ухвала
від 22.02.2018 по справі 757/75208/17-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/75208/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ПрАТ "СК "Європейський вибір", ПрАТ "Завод Радар", ПрАТ "Енергія Девелопмент", ПрАТ "Скаміт", ПрАТ "Бізнес-Стратегія", ПрАТ "Актеон-Ф", ТОВ "Кредит-Гарант ЛТД", ТОВ "БН", ТОВ "АФС", ТОВ "Компанія "Бізнес Інновація", ТОВ "СФС", ПАТ "Агрофінанс", ПАТ "ЗНВКІФ "Реал", ПАТ "ЗНКІФ"Йорк", ПАТ "ЗНВКІФ "Фідо Девелопмент", ПАТ "Актив Груп Консалтинг", ПАТ "Промінвестиції", ПАТ "Імпульс Плюс", ПАТ ЗНВКІФ "МГБ", ПАТ "Червоне РП", ПАТ "Фактор-Кредит "Фенікс", ПрАТ "СК"Авторитет", ТОВ "Абріс-Інвест", ТОВ "Абріс", АТ "ЗНВКІФ "Укржитлоінвест", ТОВ "Кайдзен Капітал", ТОВ "КУА "Лемако Ессет Менеджмент",ТОВ "Велбінес", ТОВ "Грандфакторінвест", ТОВ "Єврофінанс-Сервіс", ТОВ "Ленмарт ЛТД", ТОВ "Рейскор", ТОВ "КУА "Стейбл Інвестмент Профіт", ПАТ "ФК "Авангард", ТОВ "Брікко", ПАТ "ФК "СТС-Капітал", ТОВ "Рікус", ТОВ "Донброкфінанс", ТОВ "Системгейтс" про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ "СК "Європейський вибір", ПрАТ "Завод Радар", ПрАТ "Енергія Девелопмент", ПрАТ "Скаміт", ПрАТ "Бізнес-Стратегія", ПрАТ "Актеон-Ф", ТОВ "Кредит-Гарант ЛТД", ТОВ "БН", ТОВ "АФС", ТОВ "Компанія "Бізнес Інновація", ТОВ "СФС", ПАТ "Агрофінанс", ПАТ "ЗНВКІФ "Реал", ПАТ "ЗНКІФ"Йорк", ПАТ "ЗНВКІФ "Фідо Девелопмент", ПАТ "Актив Груп Консалтинг", ПАТ "Промінвестиції", ПАТ "Імпульс Плюс", ПАТ ЗНВКІФ "МГБ", ПАТ "Червоне РП", ПАТ "Фактор-Кредит "Фенікс", ПрАТ "СК"Авторитет", ТОВ "Абріс-Інвест", ТОВ "Абріс", АТ "ЗНВКІФ "Укржитлоінвест", ТОВ "Кайдзен Капітал", ТОВ "КУА "Лемако Ессет Менеджмент",ТОВ "Велбінес", ТОВ "Грандфакторінвест", ТОВ "Єврофінанс-Сервіс", ТОВ "Ленмарт ЛТД", ТОВ "Рейскор", ТОВ "КУА "Стейбл Інвестмент Профіт", ПАТ "ФК "Авангард", ТОВ "Брікко", ПАТ "ФК "СТС-Капітал", ТОВ "Рікус", ТОВ "Донброкфінанс", ТОВ "Системгейтс" звернулись до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва щодо цінних паперів заявників, як їх емітентів, а також щодо коштів на їх рахунках, відкритих у банківських установах. Клопотання було обгрунтовано наступним. Представник/представники зазначених юридичних осіб не брав (не брали) участі у розгляді справ про арешт цінних паперів та майна. Відповідно до ухвали від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/60555/17-к, приводом для арешту слугували нібито кримінальні правопорушення, що здійснені особами, які нібито використовуючи підконтрольні їм фіктивні підприємства, здійснюють незаконну діяльність, кваліфіковану за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 222-1 КК України.

Згідно з до абзацом 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ключовим об`єктом кримінального правопорушення, за власною версією сторони слідства, у даному кримінальному провадженні № 42017000000001836 є «Маніпулювання на фондовому ринку» (ст. 222-1 КК України). Про ключову роль цього правопорушення свідчить фраза з ухвали від 12 жовтня 2017 року № 757/60555/17-к: «...зазначена група осіб ... вчиняє незаконні умисні дії з цінними паперами, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів. Після цього, отримані цінні папери, вартість яких «штучно» завищена в десятки разів, використовуються організаторами злочинної діяльності для вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними в наслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (фіктивне підприємництво та маніпулювання на фондовому ринку), операції по яким спрямовані на приховування та маскування незаконного походження таких коштів)).

Отже, за власною версією сторони слідства, усі інші правопорушення, що інкримінуються у даній справі, є похідними від кримінального правопорушення «Маніпулювання на фондовому ринку» (ст. 222-1 КК України). Диспозицією цієї статті кримінальним правопорушенням визначені умисні дії службової особи учасника фондового ринку, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі.

Проте, згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства», акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі.

Отже, кримінальне правопорушення «Маніпулювання на фондовому ринку» (ст. 222-1 КК України) з акціями приватних акціонерних товариств (ПрАТ «Завод Радар», ПрАТ «Енергія Девелопмент», ПрАТ «Скаміт», ПрАТ «Бізнес-Стратегія», ПрАТ «Актеон-Ф», ПрАТ «СК «Європейський вибір») не може бути в принципі.

Що стосується цінних паперів інших емітентів, то слід вказати, що відповідно до пункту 37-1 частини другої ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань: 37-1) встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку.

Крім того, Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від №716, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2011 р. за № 1045/19783, затверджений Порядок запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі (далі - Порядок №716). Згідно цьому Порядку, -Фондова біржа у разі виявлення у діях учасника біржових торгів або його клієнта ознак маніпулювання може призупинити біржові торги за таким цінним папером або призупинити допуск такого учасника до біржових торгів та зобов`язана повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку в одноденний строк та у спосіб, передбачений правилами фондової біржі. Зупинення та призупинення торгів на фондових біржах можуть здійснюватися державним представником відповідно до вимог законодавства.

З цих положень слідує, що ані біржа, ані, що головне, державний представник, який призначається Відповідачем, жодних дій у період з 2016- 2017 рр., за який здійснюється розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001836, щодо встановлення ознак маніпулювання чи його припинення відносно цінних паперів, які згадуються в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/60555/17-к, не здійснював.

Отже, встановлення ознак маніпулювання знаходиться у виключній компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Такого встановлення Комісія не здійснювала. Згідно з відповідними листами Комісії (додаються), курсова вартість вказаних цінних паперів не встановлювалася. Отже, ані маніпуляції, ані капіталізація цінних паперів не відбувалася. Відповідно до п. 12 Розділу 1 Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012р. № 1688, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2012 р. за № 2082/22394. ринкова капіталізація емітента розраховується кожен день, коли за таким цінним папером було розраховано біржовий курс.

Оскільки, як повідомила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, курс на біржі жодного разу не формувався (додаток 4), то жодної капіталізації визначено не могло бути.

Предметом кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні №42017000000001836 визначена також «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» (ст. 209 КК України). Диспозицією цієї статті кримінальним правопорушенням визначене вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Проте, за час досудового розслідування слідство взагалі не встановило жодного епізоду, який би свідчив про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Отже, за час досудового розслідування слідство не встановило жодних дій за участю перелічених юридичних осіб по легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Крім того, як зазначалося вище, за версією сторони слідства, правопорушенню за ст. 209 КК України передувало правопорушення за ст. 222-1 КК України, якого у даному випадку не було і не могло бути.

При цьому ціна, яка може подобатися чи не подобатися слідчому чи прокурору, взагалі є абсолютно вільною і не може залежати від воли чи бажання слідчого чи прокурора. Вподобання слідчого чи прокурора є його власною думкою. Якщо ця думка не підкріплюється нормами законодавства, то ця думка не може бути підставою для прийняття будь-яких нормативних дій.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, доки прокурор не вкаже на Закон, який надає право прокурору чи будь-якому іншому органу регулювати ціни на цінні папери, зокрема, на позабіржовому ринку, до тих пір його аргументи не можна брати до уваги.

Натомість, увесь багаторічний досвід, втілений у підручниках, та судова практика свідчать про те, що ціни на цінні папери встановлюються вільно.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2015 року № К/800/39610/14 (додається) зазначено, що суд першої інстанції у даній справі, постанова якого скасована апеляційним судом, «помилково ототожнив поняття «номінальна вартість акцій» і «ринкова вартість акцій». Номінальна вартість акцій встановлюється самим акціонерним товариством і зазначається в проспекті емісії акцій. Однак «на ринку цінних паперів акції реалізуються за ринковою вартістю, яка може значно відрізнятися від номінальної».

Предметом кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні №42017000000001836 визначене також «Фіктивне підприємництво» (ст. 205 КК України). Диспозицією цієї статті кримінальним правопорушенням визначене створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під незаконною діяльністю, про яку йдеться у ст. 205 КК, слід розуміти такі види діяльності, які особа або не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням. На наявність мети - прикриття незаконної підприємницької діяльності або здійснення її видів, щодо яких є заборона (фіктивного підприємництва), - може вказувати використання викрадених, знайдених, підроблених, позичених паспортів або тих, що належали померлим громадянам, а також документів осіб, які дали згоду зареєструвати юридичну особу на своє ім`я.

У даному випадку усі керівники перелічених юридичних осіб є особи, які користуюся легальним паспортом і не мають на меті прикриття будь-якої незаконної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 55-1 Господарського кодексу України, встановлені наступні критерії фіктивності юридичних осіб, і то фіктивність підприємств встановлюється виключно у судовому порядку:

а) зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

б) не зареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством;

в) зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

г) зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Жодних таких критеріїв не встановлено, жодних судових рішень про фіктивність підприємств не встановлювалося.

Як правильно зазначено в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2017 року, яка постановлена колегією у складі головуючого судді ОСОБА_8 , суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вказано: «...посилаючись у клопотанні, що страхові компанії перераховують безготівкові кошти на розрахункові рахунки ТОВ «Рікус» (код 39062310) в сумі 518 млн. гривень за начебто придбання цінних паперів, а фінансово-господарська діяльність ТОВ «Рікус» має досить сумнівний зміст і направлена на конвертацію грошових коштів із безготівкових в готівкові, тобто здійснюється із грубим порушенням податкового законодавства та підпадає під ознаки кримінально карних діянь, старший слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження вищезазначених висновків. Фактично ж клопотання про арешт грошових коштів ТОВ «Рікус» грунтується лише на припущеннях органів досудового розслідування про причетність ТОВ «Рікус» до вчинення кримінальних правопорушень у цьому кримінальному провадженні.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обгрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Тобто, сенс цих положень полягає у тому, що слідчий ще не у змозі надати абсолютно усі доказі, але повинен надати хоча б щось. У даному випадку слідчий не надав і в ухвалі, що оскаржується, немає жодної цифри, яка б свідчила про маніпулювання, чи встановлення курсу, чи розрахунку капіталізації, чи фактів легалізації доходів, при чому отриманих злочинним шляхом, чи прикладів фіктивного підприємництва. Отже, умова «при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення» слідчим суддею не виконана.

Щодо умови наявності «підстав для пред 'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину», то Генеральна прокуратура не має для цього жодних підстав, оскільки усі фігуранти провадження, хоча і названі злочинним угрупуванням, знаходяться у статусі свідка.

Як з`ясувалося при вивченні справи № 757/60555/17-к, в основу відповідних клопотань слідчих покладені показання так званого свідка - оперативного працівника поліції.

Серед показань, наданих свідком, є, наприклад, такі:

а) особи, названі «свідком», нібито здійснювали маніпулювання на біржі акціями Приватних акціонерних товариств. Однак зазначене неможливо у принципі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 222-1 КК України складом правопорушення є умисні дії службової особи учасника фондового ринку, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі. А згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства», акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі.

Отже, наведене «свідком» твердження є апріорі неправдивим, і це не потрібно перевіряти. На запит адвоката, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підтвердила, що названі свідком акції Приватних акціонерних товариств ніколи не оберталися на фондовій біржі.

б) особи, названі «свідком», здійснювали маніпулювання на позабіржовому ринку, що неможливо у принципі, оскільки, як зазначено вище, маніпулювання можливе виключно на біржі. Отже, наведене «свідком» твердження є апріорі неправдивим, і це не потрібно перевіряти.

в) особи, названі «свідком», створювали чи очолювали «фіктивні акціонерні товариства». Однак на даний момент законодавство не встановлює, що таке «фіктивні акціонерні товариства», тобто це визначення вигадане «свідком», є його власною фантазією, а тому є явно неправдивим.

г) особи, названі «свідком», створювали надвисоку капіталізацію. Однак відповідно до п. 12 Розділу 1 Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012 р. № 1688, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2012 р. за № 2082/22394, ринкова капіталізація емітента розраховується кожен день, коли за таким цінним папером було розраховано біржовий курс.

Оскільки, як повідомила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, курс на біржі жодного разу не формувався, то жодної капіталізації визначено не могло бути. Тобто, вигадки «свідка» про високу капіталізацію є неправдивою інформацією.

Більше того, взагалі поняття «капіталізація» може застосовуватися виключно до акцій. До облігацій це визначення застосовуватися не може. Тому усі вигадки про капіталізацію облігацій є неправдивою інформацією.

д) особи, названі «свідком», нібито використовували акції ТОВ «Абріс» у злочинній діяльності. Однак таких акцій не могло бути в принципі, оскільки акції можуть випускати тільки акціонерні товариства - згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Отже, наведене «свідком» твердження про акції ТОВ «Абріс» є апріорі неправдивим, і це не потрібно перевіряти.

е) особи, названі «свідком», формували «фіктивні активи». Однак такої категорії активів не існує, тобто це визначення вигадане «свідком», є його власною фантазією, а тому є явно неправдивим.

є) особи, названі «свідком», торгували «сміттєвими цінними паперами». Однак такої категорії активів не існує, тобто це визначення вигадане «свідком», є його власною фантазією, а тому є явно неправдивим.

ж) особи, названі «свідком», створювали «фіктивну» дебіторську заборгованість. Однак такої категорії активів не існує, тобто це визначення вигадане «свідком», є його власною фантазією, а тому є явно неправдивим.

Видно, що ці показання не можливо брати до уваги.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У даному випадку слідчий суддя арештував абсолютно усі цінні папери названих емітентів, незалежно від того, кому фактично належать ці цінні папери. Серед цих власників можуть бути особи, у чомусь винними, але це не означає, що страждати повинні інші особи.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У законодавстві про акціонерні товариства з цього приводу існує спеціальна норма: згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», до акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

У даному випадку у перелічених емітентів є сотні власників у різних регіонах країни. Прокуратура не надає жодного доказу того, що усі вони одночасно легалізують злочинні гроші чи займаються фіктивним підприємництвом. Може є якийсь десяток, про що конкретно прокуратура теж нічого не говорить, але санкції у вигляді арешту повинні застосовуватися конкретно до них. Обмеження щодо усіх інших власників є абсолютно незаконними - оскільки вони не мати відношення до жодних правопорушень, їх цінні папери не можуть містити будь-які сліди цих порушень, тобто ознаки речових доказів. У даному випадку обмеження права власності не є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження

Що стосується грошових коштів, то у даному випадку на рахунках більшості юридичних осіб немає жодної копійки грошових коштів, тобто фактично слідчий суддя заарештувала у якості речових доказів «повітря».

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Як доведено вище, арешт на вищезазначене майно у вигляді банківських рахунків та цінні папери накладений необгрунтовано, а окрім того, необхідність цього арешту, очевидно, відпала, оскільки жодних слідчих дій вказаних емітентів не здійснюється, жодне обвинувачення чи його окремий епізод не встановлений та недоведений і не може бути доведений, оскільки емітенти не причетні. При цьому блокування усіх цінних паперів паралізує сотні власників цінних паперів, причетність яких до будь-яких правопорушень взагалі не доведена.

В подальшому представники ПрАТ "СК "Європейський вибір", ПрАТ "Завод Радар", ПрАТ "Енергія Девелопмент", ПрАТ "Скаміт", ПрАТ "Бізнес-Стратегія", ПрАТ "Актеон-Ф", ТОВ "Кредит-Гарант ЛТД", ТОВ "БН", ТОВ "АФС", ТОВ "Компанія "Бізнес Інновація", ТОВ "СФС", ПАТ "Агрофінанс", ПАТ "ЗНВКІФ "Реал", ПАТ "ЗНКІФ"Йорк", ПАТ "ЗНВКІФ "Фідо Девелопмент", ПАТ "Актив Груп Консалтинг", ПАТ "Промінвестиції", ПАТ "Імпульс Плюс", ПАТ ЗНВКІФ "МГБ", ПАТ "Червоне РП", ПАТ "Фактор-Кредит "Фенікс", ПрАТ "СК"Авторитет", ТОВ "Абріс-Інвест", ТОВ "Абріс", АТ "ЗНВКІФ "Укржитлоінвест", ТОВ "Кайдзен Капітал", ТОВ "КУА "Лемако Ессет Менеджмент",ТОВ "Велбінес", ТОВ "Грандфакторінвест", ТОВ "Єврофінанс-Сервіс", ТОВ "Ленмарт ЛТД", ТОВ "Рейскор", ТОВ "КУА "Стейбл Інвестмент Профіт", ПАТ "ФК "Авангард", ТОВ "Брікко", ПАТ "ФК "СТС-Капітал", ТОВ "Рікус", ТОВ "Донброкфінанс", ТОВ "Системгейтс" уточнили своє клопотання та на час його розгляду просили Скасувати арешт цінних паперів, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року № 757/60555/17-к, щодо цінних паперів наступних емітентів :

-ПрАТ «СК «Європейський вибір» (ЄДРПОУ 33719849, в ухвалі назване ПАТ «СК «Європейський вибір»), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000136287 у кількості 1 200 штук, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 26.04.2011 за №212/1/11;

- ПрАТ «Завод Радар» (ЄДРПОУ 23027906), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000177448 у кількості 2.000.000.000 штук, зареєстровані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 21.10.2008 за№ 420/1/08;

-ПрАТ «Енергія Девелопмент» (ЄДРПОУ 33325237), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000101000 у кількості 3.500.000.000 штук, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 08.11.2010 за№ 1026/1/10;

-ПрАТ «Скаміт» (ЄДРПОУ 36207711), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000102883 у кількості 29.000.000 штук, зареєстрованих Дніпропетровським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 19.11.2010 за№ 184/04/1/10;

-ПрАТ «Бізнес-Стратегія» (ЄДРПОУ 35114511), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000173181 у кількості 99.639.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 20.08.2013 за № 125/1/2013;

-ПрАТ «Актеон-Ф» (ЄДРПОУ 35428226), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000130546 у кількості 2.240.000 штук, зареєстрованих територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку по м. Києву та Київській області 29.09.2011 за№ 385/10/1/11;

-цінні папери ТОВ «Кредит-Гарант ЛТД» (ЄДРПОУ 35548589) у кількості 400.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, номер свідоцтва про реєстрацію випуску 269/2/12 від 23.11.2012;

-цінні папери ТОВ «Кредит-Гарант ЛТД» (ЄДРПОУ 35548589) у кількості 30.000 штук, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, номер свідоцтва про реєстрацію випуску 135/2/11 від 05.09.2011;

-цінні папери ТОВ «БН» (ЄДРПОУ 37037319) у кількості 30.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, номер свідоцтва про реєстрацію випуску 126/2/11 від 31.08.2011;

-цінні папери ТОВ «БН» (ЄДРПОУ 37037319) у кількості 400.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, номер свідоцтва про реєстрацію випуску 272/2/12 від 23.11.2012;

-цінні папери ТОВ «АФC» (ЄДРПОУ 37037324) у кількості 30.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, номер свідоцтва про реєстрацію випуску 125/2/11 від 31.08.2011;

-цінні папери ТОВ «АФC» (ЄДРПОУ 37037324) у кількості 400.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, номер свідоцтва про реєстрацію випуску 273/2/12 від 31.11.2012;

-цінні папери ТОВ «Компанія «Бізнес Інновація» (ЄДРПОУ 37175969) у кількості 30.000 штук, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, номер свідоцтва про реєстрацію випуску 127/2/11 від 31.08.2011;

-цінні папери ТОВ «Компанія «Бізнес Інновація» (ЄДРПОУ 37175969) у кількості 400.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, номер свідоцтва про реєстрацію випуску 271/2/12 від 23.11.2012;

-цінні папери ТОВ «CФC» (ЄДРПОУ 37039358) у кількості 400.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, номер свідоцтва про реєстрацію випуску 272/2/12 від 23.11.2012;

-акції ПАТ «Агрофінанс» (ЄДРПОУ 35643892), що мають міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 у кількості 10.000 штук, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 26.10.2007 за №205/10/1/2007;

-акції ПАТ «Агрофінанс» (ЄДРПОУ 35643892), що мають міжнародний ідентифікаційний номер ІІА4000024319 у кількості 1.810.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 26.04.2012 за №69/1/12;

-акцій ПАТ «ЗНВКІФ «Реал» (колишня назва «Златобуд», ЄДРПОУ 37203990, реєстраційний код за ЄДРІСІ 1331482), зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (реєстраційний №00829 від 22.09.2015) на загальну суму 200.000.000 грн.;

-ПАТ «ЗНВКІФ «Йорк» (ЄДРПОУ 38408443, реєстраційний код за ЄДРІCІ 13300142), зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (реєстраційний № 00439 від 08.08.2013) на загальну суму 192.000.000 грн.;

-ПАТ «ЗНВКІФ «Фідо Девелопмент» (ЄДРПОУ 38870105, реєстраційний код за ЄДРІCІ 13300236), зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (реєстраційний № 00531 від 28.10.2013) на загальну суму 800.000.000 грн.;

-ПАТ «Актив Груп Консалтинг» (ЄДРПОУ 38864788), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000188346 у кількості 100.000.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 25.11.2014 за№ 137/1/2014;

-ПАТ «Промінвестиції» (ЄДРПОУ 35114354), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UA4000160527 у кількості 40.516.000 штук, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 13.10.2010 за № 885/1/10;

-ПАТ «Імпульс Плюс» (ЄДРПОУ 34881587), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000130512 у кількості 320.000.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 20.10.2013 за№ 479/1/11;

- ПАТ «ЗНВКІФ «МБГ» (ЄДРПОУ 38391985, реєстраційний код за ЄДРІСІ 13300154), зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (реєстраційний №00631 від 10.07.2014) на загальну суму 149.000.000 грн.;

- ПАТ «Червоне РП» (ЄДРПОУ 00906930), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000094478 у кількості 761.259.041 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 29.10.2010 за№ 992/1/10;

- ПАТ «Фактор-Кредит «Фенікс» (ЄДРПОУ 37854737), що мають міжнародний ідентифікаційний номер UА4000126841 у кількості 220.400.000 штук, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 29.07.2014 за №92/1/2014.

- інвестиційні сертифікати ТОВ «КУА «Лемако Ессет Менеджмент» (ЄДРПОУ 38186056), ЗНВПІФ «Лемако Капітал» (реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300182), зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (реєстраційний №00391 від 07.06.2013) на загальну суму 199.000.000 грн.,

- інвестиційні сертифікати ТОВ «КУА «Лемако Ессет Менеджмент» (ЄДРПОУ 38186056), ЗНВПІФ «Лемако Інвест» (реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300183), зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (реєстраційний №00390 від 07.06.2013) на загальну суму 199.000.000 грн.,

- інвестиційні сертифікати ТОВ «КУА «Лемако Ессет Менеджмент» (ЄДРПОУ 38186056), ЗНВПІФ «Континентальний фонд нерухомості» (реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300180), зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (реєстраційний №00411 від 15.07.2013) на загальну суму 199.000.000 грн.

А також скасувати арешт грошових коштів, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року у справі № 757/66690/17-к у частині накладення арешту на кошти юридичних осіб, які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ "ОЩАДБАНК" (МФО 300465), за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12г, а саме:

ПрАТ «СК «Авторитет» (ЄДРПОУ 34578000) № НОМЕР_2 - НОМЕР_3 , відкритий у АТ "ОЩАДБАНК" (МФО 300465), за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12г; ТОВ «Абріс- Інвест» (ЄДРПОУ 31280357) № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_6 , ПрАТ «СК «Авторитет» (ЄДРПОУ 34578000) № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , ТОВ «Абріс» (ЄДРПОУ 25282883) № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , ТОВ «Абріс-Інвест» (ЄДРПОУ 31280357) № НОМЕР_4 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_5 , ПрАТ "СК "Європейський Вибір" (ЄДРПОУ 33719849) № НОМЕР_12 , відкриті у філії - Головне управління по м. Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (МФО 322669) за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27; ТОВ «Абріс» (ЄДРПОУ 25282883) № НОМЕР_13 , ТОВ «Абріс-Інвест» (ЄДРПОУ 31280357) № НОМЕР_11 , відкриті у філії Шевченківське відділеня АТ «Державний ощадний банк України» м. Київ (МФО 320445), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Доповнюючи своє клопотання адвокат ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 , та адвокат ОСОБА_5 під час розгляду вказували на безпідставність накладеного арешту, зловживанням правом органу досудового розслідування, неспівмірність застосованого заходу можливим збиткам та їх необгрунтованість, а також заподіяння шкоди підприємницькій діяльності вказаним юридичним особам. Окрім цього адвокати наголошували та просили врахувати наступне. Статтею 98 КПК України передбачаються критерії речових доказів. Ними є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Законом недарма передбачено обов`язковість матеріальності будь-якого речового доказу, адже тільки матеріальний об`єкт може зберігати на собі сліди правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Безготівкові грошові кошти не можуть бути речовими доказами, оскільки не є матеріальними об`єктами, а є виключно записи на рахунках у банках. Наприклад, в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року у справі № 757/76292/17-к (додаток 1) зазначається таке: «Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно ст. 3.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Отже, з вказаних законодавчих визначень вбачається, що банківський рахунок використовується лише для обліку грошових коштів, а не їх фактичного збереження. Тобто, банківський рахунок містить лише числові відомості про кількість грошових коштів. Натомість, КПК України прямо передбачено, що речовими доказами визнаються лише матеріальні об`єкти, в тому числі, грошові кошти, які можуть належати до матеріальних об`єктів, наприклад, у вигляді грошових банкнот/купюр, які є матеріальними об`єктами. Однак, грошові кошти на банківському рахунку представляють собою комп`ютерний код, що в силу природи, відносить їх до нематеріальних об`єктів. Як наслідок, грошові кошти на банківському рахунку не відповідають обов`язковій ознаці передбаченій для речового доказу, а саме, матеріальність.

Іншою ознакою, якою повинні бути наділені речові докази - це можливість~ збереження на собі слідів або відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Грошові кошти на банківському рахунку, що належать до нематеріального світу (у вигляді комп`ютерного коду), в силу своєї природи не можуть на собі зберегти сліди або відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, як наслідок не можуть бути речовими доказами.

Таким чином, грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів) - не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть бути знаряддями злочину, зберегти сліди або відомості, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні».

Аналогічну фізичну та правову природу мають і цінні папери у бездокументарній формі, оскільки вони також не мають матеріального втілення.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів. Документарним цінним папером є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

Отже, має місце пряма аналогія: грошові банкноти/купюри паперовий або електронний документ цінного папера; безготівкові кошти у формі записів на рахунках у банках бездокументарний цінний папір як є обліковий запис на рахунку в цінних паперах. З цього приводу в ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 10 січня 2018 року у справі № 757/1422/18-к (додаток 2) зазначається таке: «...слідчий суддя звертає увагу, що вказані в постанові про визнання речовим доказами від 09.01.2018 року цінні папери, корпоративні права та майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг без вказання їх родових та індивідуальних ознак, не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів».

В ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 12 травня 2017 року у справі № 757/10923/17-к (додаток 3), де мова також йде про арешт усього випуску акцій, зазначається таке: «Арештоване майно не підпадає під визначення речових доказів у цьому провадженні, оскільки таке майно не є матеріальним об`єктом, яке може зберегти на собі сліди злочину...»

При цьому принагідно слід зазначити, що при здійсненні арешту майна у вигляді цінних паперів на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року взагалі не визначений власник. Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Таких документів у матеріали справи не надано. Власне, їх і не могло бути, оскільки не існує власника на увесь випуск відповідних цінних паперів у цілому.

Отже, арештоване майно не може бути речовим доказом, оскільки не є матеріальними об`єктами і не підпадають під визначення ст. 98 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судці або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину... Тобто, якщо висувається вимога до майна, на яке може накладатися арешт, що воно є доказом злочину, то повинен хоча б бути злочин. Так, у згаданій вище ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2017 року у справі № 757/10923/17-к (додаток 3) зазначається таке: «Слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість наведених у ній підстав для арешту на вказане майно дійсним обставинам у цьому кримінальному провадженні та не підтвердження на час накладення арешту обставин, внесених до ЄРДР даним..».

В ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 31 січня 2018 року у справі № 757/3885/18-к (додаток 4) зазначається таке: «...стороною обвинувачення не конкретизовано жодної з наведеної вище обставини, яка інкримінується службовим особам Фонду та/або КУА, що позбавляє Фонд можливості ефективно захищатися від підозри з боку сторони обвинувачення у порушенні законодавства України. Зокрема стороною обвинувачення не конкретизовано, які саме фінансово-господарські операції Фонду та/або КУА, в інтересах Фонду, з продажу (придбання) товарів, цінних паперів, виконання робіт, надання послуг, та з якими контрагентами були здійснені без їх фактичного проведення, яка сума таких операцій у грошовому та кількісному вимірі, який розмір коштів при цьому був виведений тіньовий» обіг, тощо».

Також зверталась увага на обставини викладені у витязі з ЄРДР. Отож, по-перше, невідома та не встановлена жодна обставина, описана в ЄРДР, на що звертається увага і в ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 12 травня 2017 року у справі № 757/10923/17-к (додаток 3). По-друге, деякі описані в ЄРДР обставини не тільки не відбувалися, але й прямо неможливі і просто вигадані слідчими чи прокурорами. Наприклад, формуванню податкового кредиту за операціями з цінними паперами взагалі неможливе, оскільки цінні папери не є об`єктом оподаткування ПДВ (відповідно до пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, операції з продажу цінних паперів за кошти не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість). Маніпулювання на фондовій біржі, за версією слідства, чомусь здійснюють посадові особи компаній з управління активами та корпоративних інвестиційних фондів, у той час як такі операції можуть здійснюватися виключно торговцями цінними паперами (відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку). Формулювання фабули «проведення фінансово-господарських операцій ... без фактичного здійснення господарських операцій» взагалі є просто набором слів.

Крім того, відповідно до пункту 37-1 частини другої ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань: 37-1) встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку.

З урахуванням цього факту, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку був направлений адвокатський запит (додаток 6) і отримана відповідь від 29.12.2017 року (додаток 7) про те, що по емітентам, акції яких арештовані, ознак маніпулювання не встановлено (крім 4-х емітентів по подіях 2014-2015 рр., що здійснювалися не командою ОСОБА_11 ).

Додатково слід ще раз зазначити, що згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства», акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі. Отже, кримінальне правопорушення «Маніпулювання на фондовому ринку» (ст. 222-1 КК України) з акціями приватних акціонерних товариств (ПрАТ «Завод Радар», ПрАТ «Енергія Девелопмент», ПрАТ «Скаміт», ПрАТ «Бізнес-Єтратегія», ПрАТ «Актеон-Ф», ПрАТ «ЄК «Європейський вибір») не може бути в принципі.

Крім того, у зв`язку із недосягненням певних параметрів ще у 2015 році припиненні торги на біржі акціями ПАТ «Імпульс Плюс», ПАТ «ФК "ЄТС-Капітал"», ПАТ «Актив Груп Консалтинг», ПАТ «ФК «Авангард» (додаток 8).

Що стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, то Генеральна прокуратура України направляла запит у Держфінмоніторинг з приводу легалізації по спірним рахункам (додаток 9) і при цьому підтвердження не отримала. ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2017 року цінні папери арештовувалися як «СМІТТЄВІ», випущені емітентами «з ознаками фіктивності». Дослівно це написано наступним чином: «Гак, для вчинення вказаних незаконних дій, фігурантами провадження використовуються «сміттєві» (не мають цінності) цінні папери, з штучно завищеними біржовими цінами, наступних підконтрольних емітентів - суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності».

Проте, у відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.12.2017 року (додаток 7) вказано, що такої категорії цінних паперів, як «сміттєві», на фондовому ринку не існує.

Крім того, у відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.01.2018 року (додаток 10) вказано, що Комісія не встановлювала (самостійно або спільно з Національною поліцією України) ознак фіктивності.

Крім того, Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року цінні папери арештовувалися, оскільки нібито характеризувалися високою капіталізацією. Дослівно це написано наступним чином: «Дані маніпуляції призводять до необгрунтованого завищення цін на цінні папери та збільшення капіталізації підконтрольних емітентів з ознаками фіктивності, що дає змогу використовувати зазначені цінні папери як інструмент для суб`єктів реального сектору економіки в протиправних схемах по мінімізації податкового навантаження, ухилення від сплати податків та подальшої легалізації грошових коштів, одержаних злочинним шляхом». Однак у відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.01.2018 року , вказано, що капіталізація по спірним цінним паперам не могла визначатися, оскільки не формувався біржовий курс.

Прокурор ОСОБА_12 повністю заперечував щодо задоволення даного клопотання, вказуючи на те, що на даний час потреба у застосуванні даного заходу забезпечення не відпала, арешт накладено обґрунтовано. Крім того, зазначив наступне. Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001836 від 07.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 222-1, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Постановою прокурора від 30.10.2017 на підставі ст. 217 КПК України, матеріали досудових розслідувань №42017000000001836 та №42017111200000142 об`єднано в одне провадження №42017111200000142. Так, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 у справі №757/60555/17-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на цінні папери ряду емітентів шляхом заборони внесення змін до системи депозитарного обліку.

Згідно ч.ч. 4,5 ст. 6 Закону України «Про депозитарну систему України», внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно всього випуску цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Центральний депозитарій, здійснюється виключно Центральним депозитарієм в установленому Комісією порядку на підставі, в тому числі, рішення суду.

Тобто, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про депозитарну систему України», арешт накладено шляхом заборони внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно всього випуску цінних паперів, а не конкретного власника.

Також хочу зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України», підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Однак, до клопотання про скасування арешту стороною захисту не додано документи, передбачені ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України», на підтвердження прав на цінні папери, у зв`язку із чим підстави для задоволення вказаного клопотання взагалі відсутні.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/66690/17-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних осіб, з метою збереження речових доказів.

Під час досудового розслідування встановлено, що юридичні особи, які являються емітентами цінних паперів, взагалі відсутні за юридичною та фактичною адресою, або взагалі не здійснюють жодну діяльність, у зв`язку із чим під час попереднього судового засідання долучено протоколи огляду місць розташування емітентів, та протоколи допиту свідків, які на даний час займають дані приміщення.

Також, Генеральною прокуратурою України направлено лист до Державної служби фінансового моніторингу України щодо проведення моніторингу фінансових операцій, проведених з використанням розрахункових рахунків юридичних осіб, в тому числі, які подали вказане клопотання.

Державною службою фінансового моніторингу України у відповідь на даний лист Генеральної прокуратури України направлено узагальнені висновки, за результатами яких встановлено пов`язаність фізичних осіб - керівників юридичних осіб (емітентів), а також замах на легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, (копії протоколів огляду вказаних узагальнених висновків додаються).

Крім того, Державною службою фінансового моніторингу України, у відповідності до ч. З ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», прийнято рішення про зупинення фінансових операцій по рахунках однієї юридичної особи, яка намагалась перерахувати кошти, в якості оплати за акції ПАТ «Агрофінанс».

Також, органом досудового розслідування вживаються всі заходи з метою захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого повного та неупередженого досудового розслідування, у зв`язку з чим та проводяться слідчі, процесуальні дії щодо встановлення всіх обставин вчинення злочинів, які розслідуються у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши адвокатів заявників, прокурора, вивчивши матеріали, які стали підставою для накладення арешту, а також матеріали надані сторонами під час розгляду клопотання про його скасування, слід дійти наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року (№757/66690/17-к) в рамках кримінального провадження № №42017111200000142 накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у банківських установах ПАТ «СК «Авторитет», ТОВ «Абріс-Інвест», ТОВ «Абріс» та ПАТ «СК «Європейський Вибір».

Також, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року(№757/60555/17-к) в рамках кримінального провадження №42017000000001836 накладено арешт на майно, в тому числі цінні папери, акції та інвестиційні сертифікати юридичних осіб - заявників у даному клопотанні.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Накладаючи арешт на кошти, цінні папери слідчий суддя виходив з того, що вказані речі є предметом кримінального правопорушення, а тому визнав доцільним, з метою забезпечення зберігання речових доказів, арештувати грошові кошти, цінні папери, акції та інвестиційні сертифікати вказаних юридичних осіб.

В той же час слід зазначити те, що з часу здійснення вказаного заходу орган досудового розслідування не здійснив інших процесуальних та слідчих дій, спрямованих на встановлення дійсних обставин вчинення кримінальних правопорушень, за ознаками яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні.

При цьому слід зазначити про те, що застосований захід фактично обмежив діяльність третіх осіб, без визначення розміру збитків.

Проте, заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі такі як, арешт майна, не можуть бути надмірними, та не можуть завдавати шкоди підприємницькій діяльності.

З урахуванням наведених представниками третіх осіб обставин, слід визнати те, що на час розгляду клопотання необхідність у застосованому заході, відпала.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,16,132,170-174,309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Скасувати арешт цінних паперів, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 року № 757/60555/17-к, щодо цінних паперів наступних емітентів :