Рішення

від 27.02.2018 по справі 908/2593/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/178/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 Справа № 908/2593/17

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-Сервіс" (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК" (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Шевченко, 75)

про стягнення суми 7745,68 грн.

Суддя Колодій Н.А.

При секретарі : Лола Н.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Литвиненко Я.А. (дов. № 1/02 від 01.02.18)

Від відповідача: Марущак О.О. - директор (наказ № 17-к від 26.10.17)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 7745,68 грн., з яких: 7364,40 грн. -основний борг, сума 305,62 грн. - інфляційні втрати, сума 75,66 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.01.2018р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2593/17 за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 12.02.2018р. Ухвалою суду від 12.02.2018р. підготовче засідання відкладено на 27.02.2018р.

У підготовчому засіданні 27.02.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві. Зазначивши, що у відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати послуг за договором сервісного обслуговування вантажопідйомної техніки № 741 від 01.092016р. на суму 7364,40 грн., у зв'язку з чим відповідачу було нараховано інфляційні в розмірі 305,62 грн. та 3% річних в розмірі 75,66 грн.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, але у підготовчому засіданні зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

У відповідності з ч. 3 ст. 185 ПК України, за результатами підготовчого провадження судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2016р. між ТОВ "Зевс-Сервіс" (виконавець, позивач у справі) та ТОВ "УНМАК" (замовник, відповідач) був укладений договір сервісного обслуговування вантажопідйомної техніки № 741, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язався проводити технічне обслуговування та ремонт вантажопідйомної техніки, перелік якої зазначений в додатку № 1 до договору.

Розділом 3 сторони погодили умови вартості послуг та порядок розрахунків. Так, п. 3.2.3 договору визначено, якщо сума сплачена замовником виконавцю є меншою, ніж вартість фактично наданих послуг, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, то замовник на протязі 5 календарних днів, з дати проведення сервісного обслуговування, зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця недоплачені грошові кошти.

Відповідно до п. 7.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017р. У випадку, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то він вважається пролонгованим на кожний наступний рік і на тих самих умовах (п. 7.2).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно замовлення-наряду № 032941 від 23.11.2016р., погодженого сторонами, позивач надав відповідачу послуги з ремонту електропідсилювача керма. За результатами ремонту сторонами складено та підписано акт виконаних робіт № 032941 від 23.11.2016р. на суму 7364,40 грн.

Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, оплату отриманих послуг з ремонту не здійснив.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості в розмірі 7364,40 грн. підтверджується матеріалами справи, а також визнано відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 7364,40 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 75,66 грн. - 3% річних за загальний період з 12.08.2017р. по 14.12.2017р. та суми 305,62 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2017р. по листопад 2017р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунки 3-% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що їх зроблено вірно.

Отже вимоги про стягнення суми 75,66 грн. - 3% річних та суми 305,62 грн. інфляційних втрат також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 185, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК" (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Шевченко, 75; код ЄДРПОУ 35914495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-Сервіс" (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9; код ЄДРПОУ 32368835) суму 7364 (сім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 04 коп. основного боргу, суму 305 (триста шістдесят п'ять) грн. 62 коп. інфляційних втрат, суму 75 (сімдесят п'ять) грн. 66 коп. - 3% річних, суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.03.2018р.

Суддя Н.А. Колодій