Рішення

від 27.02.2018 по справі 910/20115/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2018Справа № 910/20115/17

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МС"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача - Григоренко І.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

В судовому засіданні 27 лютого 2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

15 листопада 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 30-10/8376 від 04.08.2017 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МС" (відповідач) неустойки за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4316 від 01.06.2009 року в сумі 348 040,52 грн. (триста сорок вісім тисяч сорок гривень 52 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користувався майном після припинення дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4316 від 01.06.2009 року, що є підставою для стягнення з відповідача неустойки в сумі 348 040,52 грн. згідно чинного законодавства.

Разом з позовною заявою № 30-10/8376 від 04.08.2017 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до набрання законної сили рішення першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/20115/17, розгляд справи призначено на 05.12.2017 року, задоволено частково клопотання Регіонального відділення фонду державного майна України по м. Києву про відстрочення сплати судового збору задовольнити частково та відстрочено сплату судового збору до 05.12.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 року розгляд справи відкладено на 09.01.2018 року, продовжено строк щодо відстрочення Регіональному відділенню фонду державного майна України по м. Києву сплати судового збору за подачу до Господарського суду міста Києва позовної заяви до прийняття судового рішення по суті справи.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 року судом постановлено здійснювати розгляд справи № 910/20115/17 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 30.01.18 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/20115/17 до судового розгляду по суті; призначено судове засідання до судового розгляду справи № 910/20115/17 по суті на 27.02.18р.

В судове засідання 27.02.18р. відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив. Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не надав.

За ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання 27.02.2018 року, з урахуванням ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-МС" (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4316 (копія в справі - Договір або Договір оренди), відповідно до яких Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення площею 317,90 кв.м, розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, підвал одинадцятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп".

Згідно акту приймання-передавання від 01.06.2009 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - загальною площею 317,90 кв.м, розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, підвал одинадцятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп".

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду м. Києва від 25.04.2016 у справі № 910/5637/16 про примусове виселення встановлено, що Договір був припинений 01.04.2015, Орендаря виселено з орендованого приміщення. Однак майно було повернуто лише 22.06.2016 у відповідності до акту приймання-передавання (повернення) майна, а відтак враховуючи, що відповідач користувався майном після припинення дії Договору до моменту передачі Майна по акту приймання-передавання (повернення), то, з урахуванням, що відповідно до пункту 10.11 Договору якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі 10% за користування майном за час прострочення, за період з 01.01.2016 по 22.06.2016 заборгованість відповідача перед РВ ФДМУ по м. Києву станом на 27.07.2016 становить 348 040,52 грн. неустойки.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вже було установлено судом, 01.06.2009 між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4316 за п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення площею 317,90 кв.м, розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, підвал одинадцятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп".

Майно передається в оренду з метою розміщення магазину-складу (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Згідно акту приймання-передавання від 01.06.2009 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - загальною площею 317,90 кв.м, розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, підвал одинадцятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп".

У відповідності до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року по справі № 910/5637/16 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МС" про примусове виселення - задоволено повністю; вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "А-МС" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 152, ідентифікаційний код 36134151) з державного нерухомого майна за договором оренди - загальною площею 317,90 кв.м, розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, підвал одинадцятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп".

У відповідному судовому рішенні судом зазначено, що строк дії договору оренди сторони визначили у пункті 10.1. договору, а саме - договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.06.2009 до 01.05.2012 включно.

23.10.2012 між сторонами укладено договір № 4316/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4316 від 01.06.2009, відповідно до умов пункту 5 якого сторони продовжили договір оренди № 4316 від 01.06.2009 на 2 роки 11 місяців, до 01.04.2015 включно. Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача заяву № 30-06/3464 від 01.04.2015 про припинення чинності договору оренди № 4316 від 01.06.2009, в зв'язку із закінченням строку його дії, відповідно до якої позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити орендоване майно, та передати останнє позивачу за актом прийому-передачі, що підтверджується копією фіскального чеку № 2115 від 03.04.2015 та списку згрупованих поштових відправлень від 03.04.2015. Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо звільнення та передачі орендованого майна за договором оренди № 4316 від 01.06.2009 по акту приймання-передачі позивачу та продовжує використовувати майно позивача після закінчення дії строку дії договору для здійснення своєї господарської діяльності. На час звернення позивача з позовом до суду договір оренди № 4316 від 01.06.2009 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, у зв'язку з чим відсутні правові підстави використання Товариством з обмеженою відповідальністю "А-МС" об'єкту оренди. Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт припинення договірних відносин між сторонами за договором оренди № 4316 від 01.06.2009.

Таким чином, встановленими у рішенні господарського суду є факти, в тому числі, щодо звернення позивача до відповідача з вимогою звільнити орендоване майно, та передання останнього позивачу за актом прийому-передачі та про припинення 01.04.2015 року дії Договору.

Як свідчать матеріали справи, 22.06.2016 відповідно до акту приймання-передавання (повернення) майна Орендар повернув майно Орендодавцю (копія акту в справі).

Згідно із пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить (без ПДВ) за базовий місяць оренди (листопад 2008 року) 18 760,68 грн. (24 183,00 грн., червень 2012 року - відповідно до п. 2 Договору від 23.10.2012 про внесення змін № 4316/01).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6. Договору).

Пунктом 10.11 Договору встановлено, що за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення/розірвання за рішенням суду договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В своїй постанові від 29.05.2013 № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна , пленум Вищого господарського суду України, з метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства у розгляді справ у спорах, пов'язаних з орендою (наймом) майна, постановив роз'яснення, згідно яких застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги звернення позивача до відповідача з вимогою звільнити орендоване майно та передання останнього позивачу за актом прийому-передачі, з урахуванням факту припинення 01.04.2015 року дії Договору, що випливає з рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року по справі № 910/5637/16, зважаючи на повернення Орендарем майна Орендодавцю лише 22.06.2016р., суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з відповідача, відповідно до арифметично вірно здійсненого позивачем розрахунку, неустойки за період з 01.01.2016 по 22.06.2016 за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4316 від 01.06.2009 року в сумі 348 040,52 грн. (з розрахунку у співвідношенні 70 % з урахуванням щомісячного індексу інфляції).

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 220,61 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача та стягуються до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МС" (ідентифікаційний код 36134151, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 152), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (ідентифікаційний код 19030825, адреса: 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 50-Г, до Державного бюджету України - одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва; код одержувача: 37995466; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; МФО: 820019; рахунок: 31111094700011; КЕКД: 22080300; призначення платежу: плата за оренду іншого державного майна), або на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: неустойки за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4316 від 01.06.2009 року - 348 040,52 грн. (триста сорок вісім тисяч сорок гривень 52 копійки).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МС" (ідентифікаційний код 36134151, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 152), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, до Державного бюджету України (одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001, код платежу 22030001) грошові кошти: 5 220,61 грн. (п'ять тисяч двісті двадцять гривень 61 копійка) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.03.2018р.

Суддя О.В. Котков