Рішення

від 01.03.2018 по справі 910/19436/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2018Справа № 910/19436/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таркетт Вінісін"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольфар ЛТД"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача - Корнага В.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

В судовому засіданні 01 березня 2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

06 листопада 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таркетт Вінісін" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 31.10.2017 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольфар ЛТД" (відповідач) заборгованості за договором поставки № С-02/16 від 01.02.2016 року в сумі 2 254 485,55 грн. (два мільйони двісті п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять гривень 55 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № С-02/16 від 01.02.2016 року, зокрема, не здійснив в повному обсязі оплату поставленого позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19436/17, розгляд справи призначено на 28.11.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 року розгляд справи відкладено на 21.12.2017 року.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017 року судом постановлено здійснювати розгляд справи № 910/19436/17 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 30.01.18 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/19436/17 до судового розгляду по суті; призначено судове засідання до судового розгляду по суті на 01.03.18 року.

В судовому засіданні 01.03.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 01.03.2018 року не з'явився, причин неявки не повідомив. Відзиву на позовну заяву до суду відповідач не надав.

За ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання 01.03.2018 року, з урахуванням ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Синтелон УА (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № С-02/16 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити тафтингове та голкопробивне покриття для підлоги, текстильну плитку на ПВХ основі, в асортименті та договірними цінами згідно додатків.

31 серпня 2016 року між відповідачем, як Стороною-1, Товариством з обмеженою відповідальністю Синтелон УА , як Стороною-2 та позивачем, як Стороною-3, укладено Угоду про заміну сторони в договорі поставки № С-02/16 від 01.02.2016 року (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи, далі - Угода або Угода про заміну), згідно п. 1.1. якої Сторона-2 передає, а Сторона-3 приймає усі права та обов'язки покладені за Договором на Сторону-2, а Сторона-1, у свою чергу, не заперечує проти згаданого переходу прав і обов'язків від Сторони-2 до Сторони-3, що розуміється як згода Сторони-1.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 2 282 477,15 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар, зокрема на суму - 27 991,60 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 2 254 485,55 грн., тобто 2 282 477,15 грн. - 27 991,60 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було установлено судом, 01.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Синтелон УА , як Постачальником та відповідачем, як Покупцем укладено договір поставки № С-02/16 за п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити тафтингове та голкопробивне покриття для підлоги, текстильну плитку на ПВХ основі, в асортименті та договірними цінами згідно додатків.

31 серпня 2016 року між відповідачем, як Стороною-1, Товариством з обмеженою відповідальністю Синтелон УА , як Стороною-2 та позивачем, як Стороною-3, укладено Угоду про заміну сторони в договорі поставки № С-02/16 від 01.02.2016 року відповідно до п. 1.1. якої Сторона-2 передає, а Сторона-3 приймає усі права та обов'язки покладені за Договором на Сторону-2, а Сторона-1, у свою чергу, не заперечує проти згаданого переходу прав і обов'язків від Сторони-2 до Сторони-3, що розуміється як згода Сторони-1.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в період з квітня 2017 року по вересень 2017 року Продавець передав, а Покупець отримав товар на загальну суму 2 282 477,15 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками позивача та відповідача накладними за період з 19 квітня 2017 року по 15 вересня 2017 року (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи, т. 1 а.с. 101-163).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно п. 7.4. Договору вартість продукції, купівля-продаж яких є предметом Договору, сплачується Покупцем шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. При здійсненні оплати Покупець в платіжному дорученні обов'язково зазначає номер та дату рахунку-фактури, згідно якого проводиться платіж.

До матеріалів справи долучено рахунки-фактури за період з 19 квітня 2017 року по 15 вересня 2017 року (т. 1 а.с. 212-268).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що Покупець перерахував на користь Продавця 27 991,60 грн. за товар по Договору, що підтверджується випискою по рахунку від 14.09.2017р., згідно довідки про надходження коштів № Д5-В47/37-648 від 13.10.2017р. (т. 1 а.с. 61). Про обставини часткової оплати товару також слідує з наданого позивачем до позову розрахунку суми боргу (т. 1 а.с. 56).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, з огляду на часткову оплату Покупцем переданого йому Продавцем товару, доведеними є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором поставки в розмірі 2 254 485,55 грн. з розрахунку 2 282 477,15 грн. /сума товару/ - 27 991,60 грн. /частково оплачений товар/.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 33 817,28 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольфар ЛТД" (ідентифікаційний код 35398904, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 23, п/р 26002052508775 в Івано-Франківській філії ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 336677), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таркетт Вінісін" (ідентифікаційний код 14361581, адреса: 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 10, п/р 26009438507 в AT РайффайзенБанкАваль м. Київ, МФО 380805), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 2 254 485,55 грн. (два мільйони двісті п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять гривень 55 копійок) та судовий збір - 33 817,28 грн. (тридцять три тисячі вісімсот сімнадцять гривень 28 копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.03.2018р.

Суддя О.В. Котков