Рішення

від 27.02.2018 по справі 910/19712/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2018Справа № 910/19712/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства Київенерго

до громадської організації Організація ветеранів Оболонського району

м. Києва

про стягнення 7 146,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Іващенко О.В. - представник (довіреність №17072008 від 20.07.2017),

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство Київенерго (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до громадської організації Організація ветеранів Оболонського району м. Києва (далі - відповідач) про стягнення 11 694,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання оплатити послуги, надані позивачем на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання № 023019010010100 від 30.09.2015.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 11 694,45 грн., з яких: 7 320,86 грн. - основний борг (заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення), 3 788,13 грн. - інфляційна складова боргу, 585,46 грн. - 3% проценти річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19712/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2017.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 23.11.2017 та 12.12.2017 розгляд справи відкладено на 12.12.2017 та 09.01.2018, відповідно.

20.12.2017 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована, подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 7 146,62 грн., з яких: 4 542,49 грн. - основний борг (заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення), 2 244,26 грн. - інфляційна складова боргу, 359,87 грн. - 3% проценти річних. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2018 справу № 910/19712/17 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.02.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2018 судове засідання відкладено на 27.02.2018.

У судовому засіданні 27.02.2018 представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення їх розміру підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 27.02.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

30.09.2015 між публічним акціонерним товариством Київенерго (виконавець) та громадською організацією Організація ветеранів Оболонського району м. Києва (споживач) був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання № 023019010010100 (далі - договір), згідно з умовами якого виконавець зобов'язувався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - послуги) згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Умовами вищевказаного договору передбачалось постачання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, 10-В, наданого в оренду відповідачу на підставі договору оренди нежитлового будинку (приміщення) № 01116 від 21.07.2010, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.1 договору опалювальна площа зазначеного вище приміщення становить 28,0 кв.м.

Пунктом 8 договору передбачено, що плата за надані послуги справляється згідно з правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Згідно з п. 10 договору споживач, який не має засобів обліку гарячої води, оплачує послуги з централізованого постачання гарячої води згідно з нормативами споживання гарячої води, визначеними в залежності від кількості та виду (типу) водорозбірних пристроїв, встановлених у приміщенні та графіку роботи приміщень. Нормативи споживання визначаються відповідно до умов даного договору, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування та інших нормативних актів, зокрема СНІП 2.04.01-85 Внутрішній водопровід та каналізація .

У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі приміщення за умови здійснення власником або блансоутримувачем будинку заходів з утеплення місць загального користування будинку (п. 11 договору).

Відповідно до п. 7 договору у разі зміни тарифів оплата за централізоване опалення та гаряче водопостачання здійснюється споживачем за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Крім того, згідно з положеннями п. 32 договору сторони домовились, що укладений ними договір від 30.09.2015 набирає чинності з 01.07.2014, тобто розповсюджує свою дію на правовідносини, що фактично виникли до його укладення.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом спірного періоду з 01.11.2014 по 01.05.2015 надав відповідачу послуги з централізованого опалення загальною вартістю 4 542,49 грн., що підтверджується актами надання послуг № 975 від 30.11.2014, № 19031 від 31.12.2014, № 4198 від 31.01.2015, № 18138 від 28.02.2015, № 24973 від 31.03.2015, № 37378 від 30.04.2015.

Відповідач доказів протилежного суду не надав, документів на підтвердження ненадання позивачем послуг з централізованого опалення протягом спірного періоду або неналежної якості таких послуг до матеріалів справи не долучив.

Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання з надання відповідачу послуг з централізованого опалення протягом спірного періоду з 01.11.2014 по 01.05.2015 виконав належним чином.

Проте, відповідач, в порушення умов укладеного сторонами договору, вказані послуги, надані позивачем, не оплатив.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з централізованого опалення, спожиті протягом листопада 2014 року - квітня 2015 року на підставі договору № 023019010010100 від 30.09.2015, становить 4 542,49 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги на споживача покладений обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічний обов'язок споживача закріплений у п. 18 укладеного сторонами договорі.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 4 542,49 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмір 2 244,26 грн. та 3% проценти річних в сумі 359,87 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 13 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач послуги, надані позивачем протягом спірного періоду, не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних з урахуванням визначених позивачем періодів їх нарахування, суд встановив, що розмір 3% річних становить 353,69 грн., тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Таким чином, суд зазначає, що вказана позовна вимога заявлена правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі 353,69 грн. У стягненні частини 3% річних в розмірі 6,18 грн. судом відмовлено.

Крім того, здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, з урахуванням визначених позивачем періодів її нарахування, суд встановив, що розмір інфляційної складової боргу становить 2 410,81 грн., тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення, тому вказана позовна вимога підлягає стягненню в розмірі визначеному позивачем - 2 244,26 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу (заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення) в розмірі 4 542,49 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 2 244,26 грн. та 3% річних в розмірі 353,69 грн. (у стягненні частини 3% річних в розмірі 6,18 грн. судом відмовлено).

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з громадської організації Організація ветеранів Оболонського району м. Києва (04212, м. Київ, вул. Малиновського, буд. 3, ідентифікаційний код 22883974) на користь публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) основний борг у розмірі 4 542,49 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дві грн. 49 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 2 244,26 грн. (дві тисячі двісті сорок чотири грн. 26 коп.), 3% річних в розмірі 353,69 грн. (триста п'ятдесят три грн. 69 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 598,62 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім грн. 62 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 12.03.2018.

Суддя О.Г. Удалова