Рішення

від 26.02.2018 по справі 911/88/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/88/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Седна-Агро , м.Монастирище Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю СКЛ Агро , с.Соколівка Васильківського району Київської області

про стягнення заборгованості

За участю представників:

від позивача: Кушнір С.В. ( довіреність №7/а/б від 18.12.2017);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

10.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Седна-Агро (далі - позивач, ТОВ Седна-Агро ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СКЛ Агро (далі -відповідач, ТОВ СКЛ Агро ) про стягнення заборгованості у розмірі 237 553,02грн, з яких: 180 000,00грн основний борг, 9 576,86грн пеня, 36 000,00грн штраф, 10 356,16грн 30% річних, 1 620,00грн інфляційні втрати. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачену суму судового збору та судові витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на порушення відповідачем умов договору поставки від 12.04.2017 №076-СК в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 11.01.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; запропоновано відповідача надати відзив на позовну заяву у порядку ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

05.02.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.02.2018.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом передбаченим ст. 178 ГПК України не скористався та відзиву на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно (а.с. 5-8, 72-75).

Водночас, відповідно до ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення. Як вбачається із рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, на останньому наявна відмітка поштового зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення - відмова . Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач про час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

До того ж, явка обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

12.04.2017 між ТОВ Седна-Агро (постачальник) та ТОВ СКЛ Агро (покупець) укладено договір поставки насіння в кредит 2017 №076-СК (далі - Договір, а.с. 28-29), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується продати та поставити у строки передбачені цим Договором покупцеві насіння рослин, а покупець зобов'язується приймати зазначений товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку.

Асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати та характеристики товару визначаються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника та вказуються у відповідній специфікації та видаткових накладних, які складаються невід'ємну частину цього Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна товару та/або його окремої партії визначається та вказується в специфікаціях до цього Договору та/або видаткових накладних на дату їх складення, що є його невід'ємними частинами.

Покупець зобов'язується здійснити оплату за товар у строки (терміни) встановлені в специфікаціях до цього Договору (п. 4.1 Договору).

Згідно до специфікації №001 від 12.04.2017покупець зобов'язаний оплатити загальну вартість товару, яка складає 200 000,00грн, у наступні строки та в такому порядку:

у строк до 12.04.2017 грошові кошти в сумі 20 000,00грн, що складає 10% від загальної вартості товару;

у строк до 01.11.2017 грошові кошти в сумі 180 000,00грн, що складає наступні 90% від загальної вартості товару.

Цей Договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором (п. 10.1 Договір).

Так, на виконання умов Договору постачальником було поставлено товар на загальну суму 200 000,00грн, що підтверджується видатковою накладною №2421 від 13.04.2017 (а.с. 30), підписаною сторонами без зауважень, а покупцем прийнято вказаний товар та частково оплачена його вартість на загальну суму 20 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №118 від 12.04.2017 (а.с. 33).

Оскільки інша частина оплати у розмірі 180 000,00грн відповідачем здійснена у строк до 01.11.2017 не була, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов'язання в частині поставки товару, що підтверджується відповідною видатковою накладною, підписаною сторонами без зауважень (а.с. 30). Доказів протилежного суду відповідачем надано не було.

У той час, відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати поставного товару виконав лише частково, доказів протилежного, до прийняття рішення у справі, суду не надав. З огляду на те, що своєчасна оплата поставного товару є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 180 000,00грн

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 576,86грн за період з прострочення з 01.11.2017 по 09.01.2018.З цього приводу суд зазначає наступне.

У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі прострочення строків (термінів) оплати товару, визначених у п. 4.1 Договору та специфікаціях, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється день виконання винною стороною зобов'язань за Договором, забезпечених санкцією.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с. 23) у розмірі 9 576,86грн за період з 01.11.2017-09.01.2018, вважає його правильним обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 20% штрафу у розмірі 36 000,00грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так, пунктом 7.5 Договору передбачено, що у разі прострочення строків (термінів) оплати товару (його партії), більш ніж 10 календарних днів - покупець додатково до пені, визначеної у п. 7.3 сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від загальної суми заборгованості.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар понад 10 днів, а тому вимога позивача про стягнення з ТОВ СКЛ Агро штрафу у розмірі 36 000,00грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 30% річних у розмірі 10 356,16грн та інфляційні втрати у розмірі 1 620,00грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Так, п. 7.6 Договору встановлено, що за порушення грошового зобов'язання покупець зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30% річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 30% річних у розмірі 10 356,16грн (а.с.24)за період 01.11.2017-09.01.2018 та інфляційних втрат у розмірі 1 620,00грн (а.с. 25), за період 01.11.2017-30.11.2017 суд вважає їх правильними обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Окрім цього, ТОВ Седна-Агро просить стягнути з відповідача 12 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката Кушніра Сергія Володимировича, що були сплачені останнім за представництво у суді за відповідним позовом.

Судом встановлено, що Кушнір С.В. є адвокатом та має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №345 від 19.10.2009. Факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт №1, платіжним дорученням №586 від 01.02.2018 про оплату 12 000,00грн за договором №1 про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді від 02.01.2018 (а.с. 33, 44-49, 63).

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у порядку ст. 162 ГПК України позивачем був наданий попередній розрахунок суми судових витрат, зокрема, на правничу допомогу адвоката Кушніра С.В., яка складає 12 000,00грн.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме, на професійну правничу допомогу, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Крім того, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 42, 123, 129, 194-221, 233, 237, 240, ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СКЛ Агро (08666, Київська обл., Васильківський район, с.Соколівка, вул. Шевченка, 69, ідентифікаційний код 40741464) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю Седна-Агро (19100, Черкаська обл., Монастирищенський район, м. Монастирище, вул. Соборна, 3, ідентифікаційний код 33143734) 180 000,00грн (сто вісімдесят тисяч грн 00 коп) - основного боргу, 9 576,86грн (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість грн. 86 коп) - пені, 36 000,00грн (тридцять шість тисяч грн. 00 коп) - 20% штрафу, 10 356,16грн (десять тисяч триста п'ятдесят шість грн, 16 коп) - 30 % річних, 1 620,00грн (одна тисяча шістсот двадцять грн. 00 коп) - інфляційних втрат, 3 563,30грн (три тисячі п'ятсот шістдесят три грн, 30 коп) - судового збору, 12 000,00грн (дванадцять тисяч грн. 00 коп) - витрат на правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зазначене рішення може бути оскаржене у порядку визначеному ГПК України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.03.2018.