Рішення

від 28.02.2018 по справі 912/3842/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 рокуСправа № 912/3842/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3842/17

за позовом Приватного підприємства "Агро-Стандарт", м. Дніпро

до відповідача Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)", с. Інгульське, Устинівський район, Кіровоградська область

про стягнення 58 234,81 грн

Представники сторін в засіданні суду участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Агро-Стандарт" (далі - ПП "Агро-Стандарт", позивач) до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (далі - ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)", відповідач) про стягнення 46 673,17 грн основного боргу, 14,61 грн 0,1% пені згідно договору, 9 334,58 грн штрафу, 1 483,45 грн інфляційних втрат, 729,00 грн 5% річних, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 25/13 від 09.02.2017 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою від 02.01.2018 господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрив провадження у справі № 912/3842/17, підготовче засідання призначив на 23.01.2018.

Господарський суд ухвалою від 23.01.2018 відклав підготовче засідання у справі на 09.02.2018.

Ухвалою від 09.02.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.02.2018.

20.02.2018 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні 28.02.2018 не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 78).

Згідно з частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 28.02.2018 за відсутності представників сторін.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2017 між Приватним підприємством "Агро-Стандарт" (Продавець) та Державним підприємства "Сільськогосподарським підприємством державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 25/13 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець приймає і оплачує Товар - запасні частини до тракторів, вантажних автомобілів та іншій сільськогосподарській техніці на умовах, вказаних в цьому Договорі, в асортименті і кількості, згідно накладних на відвантаження товару, що є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 29-31).

Загальна сума Договору складає 100 000 грн з ПДВ (п. 3.1. Договору).

Розрахунок за Товар за цим Договором робиться Покупцем шляхом оплати на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше, ніж через 30 днів з моменту здачі товару (підписання накладних на відвантаження товару) відповідно до цін, вказаних у накладних (п. 4.1. Договору).

Пунктами 5.2.-5.4. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату Товару згідно з умовами п. 4.1. цього Договору, Покупець виплачує пеню у розмірі 0,1% від суми неоплаченої накладної за кожен день прострочки; інфляційні збитки, а також 5% річних.

За затримку оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, згідно з умовами п. 4.1. цього Договору, Покупець виплачує Продавцеві штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Термін дії Договору встановлюється з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2017 р (п. 6.1. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем здійснено поставку відповідачу Товару на загальну суму 49 874,99 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 315/13 від 10.02.2017 на суму 1 570,37 грн, № 451/13 від 22.05.2017 на суму 1 631,45 грн, № 482/13 від 12.06.2017 на суму 3 610,16 грн, № 493/13 від 26.06.2017 на суму 5 162,33 грн, № 554/13 від 26.07.2017 на суму 5 155,74 грн, № 553/13 від 26.07.2017 на суму 9 450,00 грн, № 524/13 від 31.07.2017 на суму 14 707,94 грн, № 581/13 від 28.08.2017 на суму 8 587,00 грн та довіреностями на отримання цінностей (а.с. 32-46).

Однак, як повідомляє позивач, відповідач за отриманий Товар розрахувався не в повному обсязі.

Відповідачем здійснено оплату вартості отриманого товару в загальній сумі 3201,82 грн згідно платіжних доручень від 10.02.2017 № 13 на суму 1570,37 грн та від 21.06.2017 № 428 на суму 1631,45 грн (а.с.47-48).

Таким чином, основна заборгованість Відповідача за отримані запчастини на момент подання позову складає 46 673,17 грн.

Наявність вказаної заборгованості у розмірі 46 673,17 грн відповідачем не заперечено.

Таким чином, зобов'язання відповідача з оплати вартості поставленого Товару є невиконаним.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставлених запчастин, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша ст. 662), натомість покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем Товару за Договором купівлі-продажу.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 46 673,17 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем докази погашення заборгованості за отриманий товар господарському суду не надані.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також приписи ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги ПП "Агро-Стандарт" про стягнення з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" боргу в сумі 46 673,17 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем були порушені умови Договору щодо вчасної оплати поставленої продукції, у зв'язку з чим позивачем були нараховані відповідачу 5% річних, інфляційні втрати, пеня та 20% штрафу за порушення умов Договору.

Так, позивач нарахував:

- на суму боргу 3610,16 грн за період з 11.07.2017 по 18.12.2017 - 5% річних в сумі 79,00 грн; пеню в сумі 1,58 грн, інфляційні в розмірі 120,11 грн; 20% штрафу в розмірі 722,00 грн;

- на суму боргу 5162,33 грн за період з 25.07.2017 по 18.12.2017 - 5% річних в сумі 104,00 грн; пеню в сумі 2,09 грн; інфляційні в розмірі 171,74 грн; 20% штрафу в розмірі 1032,46 грн;

- на суму боргу 5155,74 грн за період з 25.08.2017 по 18.12.2017 - 5% річних в сумі 81,00 грн; пеню в сумі 1,62 грн; інфляційні в розмірі 160,88 грн; 20% штрафу в розмірі 1031,14 грн;

- на суму 9450,00 грн за період з 25.08.2017 по 18.12.2017 - 5% річних в сумі 148,00 грн; пеню в сумі 2,97 грн; інфляційні в розмірі 294,91 грн; 20% штрафу в розмірі 1890,00 грн;

- на суму 14707,04 грн за період з 30.08.2017 по 18.12.2017 - 5% річних в сумі 221,00 грн; пеню в сумі 4,43 грн; інфляційні в розмірі 458,97 грн; штраф в розмірі 2941,58 грн;

- на суму 8587,00 грн за період з 27.09.2017 по 18.12.2017 - 5% річних в сумі 96,00 грн; пеню в сумі 1,92 грн; інфляційні в розмірі 276,84 грн; штраф у розмірі 1717,40 грн.

Розглядаючи вказані вимоги, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 850-р "Про перенесення робочих днів у 2017 році" робочий день з п'ятниці 25 серпня перенесено на суботу 19 серпня.

Національний банк України також повідомив про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та банківської системи України у зв'язку з перенесенням робочих днів у 2017 році, зокрема дні роботи системи електронних платежів Національного банку України переносяться з п'ятниці 25 серпня - на суботу 19 серпня.

Отже, як слідує із наданого позивачем розрахунку, останній неправильно визначив початок періоду з якого розпочинається прострочення платежу, враховуючи п. 4.1. Договору, яким визначено строк оплати товару, та дати поставки товару на спірну суму 46 673,17 грн:

12.06.2017 на суму 3 610,16 грн,

26.06.2017 на суму 5 162,33 грн,

26.07.2017 на суму 5 155,74 грн,

26.07.2017 на суму 9 450,00 грн,

31.07.2017 на суму 14 707,94 грн,

28.08.2017 на суму 8 587,00 грн, тому господарський суд приходить до наступного висновку щодо строків з яких обчислюється прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором:

з суми боргу 3 610,16 грн з 13.07.2017;

з суми боргу 5 162,33 грн з 27.07.2017;

з суми боргу 5 155,74 грн з 29.08.2017;

з суми боргу 9 450,00 грн з 29.08.2017;

з суми боргу 14 707,94 грн з 31.08.2017;

з суми боргу 8 587,00 грн з 28.09.2017.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником, зокрема, процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.

Зі змісту листа Верховного Суду України №62-97р. від 03.04.1997 Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ слідує, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

З огляду на вимоги ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Як зазначено в пункті 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи положення листа Верховного Суду України №62-97 від 03.04.1997 та розрахунок позивача, застосовуючи визначений судом строк з якого обчислюється прострочення виконання відповідачем зобов'язання, господарський суд за допомогою програми "ЛІГА ЗАКОН" здійснив власний розрахунок інфляційних втрат в межах розрахунку позивача:

- за період з 13.07.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 3 610,16 грн сума інфляційних втрат становить 191,32 грн (а не 120,11 грн);

- за період з 27.07.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 5 162,33 грн сума інфляційних втрат становить 262,73 грн (а не 171,74 грн);

- за період з 29.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 5 155,74 грн сума інфляційних втрат становить 267,82 грн (а не 160,88 грн);

- за період з 29.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 9 450,00 грн сума інфляційних втрат становить 490,88 грн (а не 294,91 грн);

- за період з 31.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 14 707,94 грн сума інфляційних втрат становить 764,01 грн (а не 458,97 грн);

- за період з 28.09.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 8 587,00 грн сума інфляційних втрат становить 268,94 грн (а не 276,84 грн).

Однак, позивач просить стягнути інфляційні втрати в сумі, що є меншою від правильно розрахованої суми (по сумі заборгованості в розмірі 8587,00 грн позивачем нараховано інфляційні більше ніж має бути), а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 1 475,55 грн, а саме:

- за період з 13.07.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 3 610,16 грн в сумі 120,11 грн;

- за період з 27.07.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 5 162,33 грн в сумі 171,74 грн;

- за період з 29.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 5 155,74 грн в сумі 160,88 грн;

- за період з 29.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 9 450,00 грн в сумі 294,91 грн;

- за період з 31.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 14 707,94 грн в сумі 458,97 грн;

- за період з 28.09.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 8 587,00 грн в сумі 268,94 грн.

У задоволенні позову в іншій частині стягнення інфляційних втрат господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Як слідує із наданого позивачем розрахунку 5% річних, останній здійснює їх нарахування без врахування строків виконання зобов'язань встановлених п. 4.1. Договору та вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача, є правильним наступний розрахунок 5% річних:

- за період з 13.07.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 3 610,16 грн 5% річних підлягають стягненню в сумі 78,63 грн;

- за період з 27.07.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 5 162,33 грн 5% річних підлягають стягненню в сумі 102,54 грн;

- за період з 29.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 5 155,74 грн 5% річних підлягають стягненню в сумі 79,10 грн;

- за період з 29.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 9 450,00 грн 5% річних підлягають стягненню в сумі 144,99 грн;

- за період з 31.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 14 707,94 грн 5% річних становлять 221,63 грн;

- за період з 28.09.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 8 587,00 грн 5% річних становлять 96,46 грн.

Всього до стягнення підлягають 5% річних в сумі 722,26 грн, враховуючи позовні вимоги позивача. У задоволенні позову в іншій частині стягнення річних господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

В силу вимог частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Сторонами в п.п. 5.2., 5.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату Товару згідно з умовами п. 4.1. цього Договору, Покупець виплачує пеню у розмірі 0,1% від суми неоплаченої накладної за кожен день прострочки.

За затримку оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, згідно з умовами п. 4.1. цього Договору, Покупець виплачує Продавцеві штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно ч. 6 ст. 231 та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором; платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно поданого розрахунку позивач нараховує відповідачу пеню в загальному розмірі 14,61 грн та 9 334,58 грн 20% штрафу.

Розрахунок позивача в частині стягнення 20% штрафу в розмірі 9 334,58 грн, відповідає умовам Договору, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак, як слідує із наданого позивачем розрахунку пені, останній не врахував положень ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Крім того, пеня може бути стягнута лише у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Правильним розрахунком пені з врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України та з врахуванням строків виконання зобов'язань погоджених у п. 4.1. Договору є:

- за період з 13.07.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 3 610,16 грн пеня становить 404,44 грн;

- за період з 27.07.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 5 162,33 грн пеня становить 528,82 грн;

- за період з 29.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 5 155,74 грн пеня становить 411,61 грн;

- за період з 29.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 9 450,00 грн пеня становить 754,45 грн;

- за період з 31.08.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 14 707,94 грн пеня становить 1 154,07 грн;

- за період з 28.09.2017 по 18.12.2017 на суму боргу 8 587,00 грн пеня становить 509,10 грн.

Разом з тим, позивач просить стягнути пеню в розмірі 14,61 грн, що є меншою від правильно розрахованої суми, а тому позовні вимоги є правомірними щодо стягнення зазначеної позивачем пені в загальному розмірі 14,61 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПП "Агро-Стандарт" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" підлягають частковому задоволенню на суму 58 220,17 грн з яких: 46 673,17 грн основного боргу, 14,61 грн пені, 9 334,58 грн штрафу, 1475,55 грн інфляційних втрат та 722,26 5% річних. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, вул. Центральна, буд. 5, ідентифікаційний код 08680264) на користь Приватного підприємства "Агро-Стандарт" (49000, м. Дніпро, вул. Мосаковського, 8/2, ідентифікаційний код 32448449) 46 673,17 грн основного боргу, 14,61 грн пені, 9 334,58 грн штрафу, 1475,55 грн інфляційних втрат та 722,26 5% річних, а також 1 600,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.03.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.