Рішення

від 27.02.2018 по справі 915/1288/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Справа № 915/1288/17

м. Миколаїв

За позовом: Кривоозерського районного центру зайнятості (55104, Миколаївська область, смт. Криве Озеро, вул. Центральна, 48А; ідентифікаційний код 20883450)

до відповідача: Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Енергобудівників, 5; ідентифікаційний код 39555695)

про: стягнення 41635,90 грн.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Гільова М.В. - за довіреністю № 01-30 від 05.01.2018,

від відповідача: Болдуреску О.В. - за довіреністю № 15/14-09-10-10 від 07.02.2018.

Суть спору:

Позивач 30 листопада 2017 року звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 03-5210 від 27.11.2017 про стягнення з Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області незаконно виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_4 у сумі 41635,90 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: матеріалів позивача по наданню статусу безробітної ОСОБА_4; витягу з наказів позивача; наказу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївської області № 77-о від 17.10.2017; постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі № 479/432/16-а; довідок позивача про розмір допомоги по безробіттю та про суму доходу ОСОБА_4; претензії № 03-4906/16 від 23.10.2017 про повернення коштів; норм статей 8, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та мотивовані тим, що станом на день звернення до суду сума незаконно виплаченого забезпечення залишається не відшкодованою відповідачем.

Відповідач відзив на позов не надав, вимоги судових ухвал не виконав. Водночас, у судовому засіданні усно на позов заперечує, просить суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на важкий фінансовий стан установи та на помилковість висновків Одеського апеляційного адміністративного суду, викладених в постанові від 12.09.2017 у справі № 479/432/26-а.

23.02.2017 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н і б/д (вх. № 2461/18) про зупинення провадження по даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до винесення рішення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду по справі № 479/432/16-а, яке, як вважає відповідач, має істотне значення для вирішення справи № 915/1288/17 по суті.

Представник позивача усно висловив заперечення на заявлене клопотання та звернувся до суду з проханням відмовити у його задоволенні.

За наслідками розгляду наведеного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з викладених підстав, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Так, приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: - об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Оскільки зібрані докази по даній господарській справі дозволяють суду встановити та надати оцінку обставинам справи, які виступають предметом судового розгляду, то об'єктивна неможливість розгляду справи № 915/1288/17 відсутня.

27.02.2018 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі № 479/432/16-а позов ОСОБА_4 було задоволено; визнано наказ Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області № 101-0 від 11 травня 2016 року про звільнення ОСОБА_4 з посади головного державного інспектора Кривоозерського відділення у зв'язку з реорганізацією на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України - незаконним та скасовано його; поновлено ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора Кривоозерського відділення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївської області з 11 травня 2016 року; стягнуто з Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївської області на користь ОСОБА_4 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі з 11 травня 2016 року по 27 червня 2017 року 49578 грн. 60 коп. з відрахуванням прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Наведеному факту передували такі події:

З метою реалізації права на соціальний захист, 13.06.2016 громадянка ОСОБА_4 звернулася до Кривоозерського РЦЗ як особа, що шукає роботу, так як 11.05.2016 ОСОБА_4 було звільнено з посади головного державного інспектора Кривоозерського відділення Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області у зв'язку реорганізацією на підставі п. 1.ст. 40 КЗпП України, згідно наказу Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області від 25.02.2016 № 114 Про реорганізацію Первомайської ОДПІ .

13.06.2016 ОСОБА_4 була написана заява про надання їй статусу безробітного, відповідно до вимог ч. 1 ст.43 Закону України Про зайнятість населення , і 13.04.2017 ОСОБА_4 була написана заява про надання їй статус безробітного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення .

З 13.06.2016 по 29.03.2017 і з 13.04.2017 по 29.06.2017 ОСОБА_4 перебувала на обліку як безробітна особа та отримувала допомогу по безробіттю відповідно до Закону України Про зайнятість населення , Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Під час перебування на обліку ОСОБА_4 звернулась до Кривоозерського районного суду з позовною заявою про поновлення па роботі, наслідком чого стало прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 12.09.2017.

У подальшому, відповідно до наказу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївської області № 77-о від 17.10.2017 було скасовано наказ про звільнення ОСОБА_4 - головного державного інспектора Кривоозерського відділення Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївської області від 11.05.2016 № 101-0 та поновлено на роботі з 11 травня 2016 року ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора Кривоозерського відділення Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївської області.

24.10.2017 Кривоозерський районий центр зайнятості направив відповідачу претензію № 03-4906/16 від 23.10.2017 про повернення виплаченого забезпечення у зв'язку із поновленням безробітного (ОСОБА_4) на роботі за рішенням суду в розмірі 41635,90 грн.

Однак, вказана претензія була залишена інспекцією без належного реагування.

Згідно довідок Кривоозерського районного центру зайнятості від 23.10.2017, ОСОБА_4 за період з 13 червня 2016 року по 29 березня 2017 року отримала допомогу по безробіттю в розмірі 33803,10 грн., а за період з 13 квітня 2017 року по 29 червня 2017 року - в розмірі 7832,80 грн.

У зв'язку з неповерненням відповідачем Кривоозерському районному центру зайнятості коштів у встановлений строк, позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з відповідною позовною заявою.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Предметом даного спору виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача 41635,90 грн., які були виплачені працівнику останнього як допомога по безробіттю; підставою - застосування позивачем норм статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" як наслідок неповернення відповідачем у добровільному порядку виплачених коштів.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов наступних висновків.

Правові фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності" роботодавець - це юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа-підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Крім того, термін "роботодавці" визначено у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно з яким роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, ключовою ознакою роботодавця в правовідносинах, що виникають у зв'язку із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, в тому числі на випадок безробіття, є самостійне ведення таким суб'єктом розрахунків із застрахованими особами та виплата ним грошового забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що призначення, звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_4 здійснювалось безпосередньо Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області, що по відношенню до ОСОБА_4 є роботодавцем в розумінні ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому на нього покладено обов'язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Слід зауважити, що правова природа сплачених ОСОБА_4 спірних коштів згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є відмінною від коштів, стягнутих за судовим рішенням.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів повернення відповідачем спірних коштів позивачу, станом на час прийняття рішення судом, сторонами не надано.

Беручи до уваги наведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим вирішив позов задовольнити.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Енергобудівників, 5; ідентифікаційний код 39555695) на користь Кривоозерського районного центру зайнятості (55104, Миколаївська область, смт. Криве Озеро, вул. Центральна, 48А; ідентифікаційний код 20883450) незаконно виплачену допомогу по безробіттю ОСОБА_4 у сумі 41635,90 грн.

3. Стягнути з Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Енергобудівників, 5; ідентифікаційний код 39555695) в дохід Державного бюджету України 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 12 березня 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова