Рішення

від 26.02.2018 по справі 916/2655/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2655/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача - Сабова І.О. по довіреності

від відповідача - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного виробниче унітарного підприємство "ДубКОМ" (225007, Республіка Білорусь, Брестська область, Брестський район, д. М. Радванічі, вул. Радянська, буд. 60, обліковий номер платника податків: 290484654) до Приватного підприємства "КАСКАД-СТРОЙ" (65029, Україна, м. Одеса, провулок Маланова, буд. 8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 33720346) про розірвання договору та стягнення 8592,94 Євро, що еквівалентно 269 488, 26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче унітарне підприємство "ДубКОМ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про Приватного підприємства "КАСКАД-СТРОЙ" про розірвання договору та стягнення 8592,94 Євро, що еквівалентно 269 488, 26 грн. за порушення відповідачем умов договору №31/03/17 від 31.03.2017

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2655/17.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2017 відкладено розгляд справи та призначено розгляд на 18.12.2017.

У зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII господарським судом Одеської області постановлено ухвалу від 18.12.2017 р. про розгляд даної справи № 916/2655/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. При цьому вказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 15 січня 2018 р.

03.01.2018року позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог. Заява обґрунтована, відповідає вимогам діючого законодавства тому прийнята судом, залучена до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2018року відкладено підготовче засідання на 31 січня 2018року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2018року закрито підготовче провадження у справі № 916/2655/17 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "26" лютого 2018 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „за закінченням терміну зберігання". Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

31 березня 2017 року між ПП Каскад-Строй (Продавець) та ПВУП ДубКом (Покупець) був укладений договір №31/03/17, відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товарів загальною вартістю 50 000 Євро (п'ятдесят тисяч евро), а позивач зобов'язаний прийняти товар та оплатити його у термін, вказаний у договорі.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що строк виготовлення товару 30 днів з моменту здійснення позивачем передоплати.

Сторони підписали специфікацію до договору №31/03/17, яка є додатком №1 до договору.

За фактом виставлення інвойсу, який був виданий ПП Каскад- Строй та на виконання умов укладеного договору, у відповідності до н. 7.1. договору ПВУП ДубКом сплатило на розрахунковий рахунок ПП Каскад-Строй передплату в загальному розмірі 7100 Євро двома платежами: 5 600 Євро (платіжне доручення М2 від 17 квітня 2017 року на суму 5 600 Євро додаємо); 1 500 Євро (платіжне доручення М3 від 15 травня 2017року на суму 1 500 Євро додаємо).

Сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.09.2017 р. згідно договору №31/03/17 відповідно якому сальдо складає 7100 Євро.

Загальна сума, що була сплачена ПВУП ДубКом за договором №31/03/17 на умовах попередньої оплати, склала 7100 Євро.

Як зазначає позивач, відповідачем не був переданий товар згідно умов договору, тобто істотно порушені умови договору, ПВУП ДубКом направило відповідачу письмову претензію за №11 від 11 липня 2017 року, з вимогою у строк не пізніше ніж до 31 липня 2017 року перерахувати суму передплати 7 100 Євро на розрахунковий рахунок позивача. Однак, після направлення претензії ніяких дій з боку відповідача на повернення коштів здійснено не було.

Відповідно до п.8.4. договору №31/03/17 в разі затримки продавцем відвантаження частково сплаченої на умовах даного договору партії товару понад погоджений сторонами строк, він сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості оплаченого та не відвантаженого в строк товару за кожен день прострочення, але не більше 20% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси ПВУП ДубКом , позивач звернувся до суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення позивних вимог), згідно якої просить суд розірвати договір №31/03/17 від 31 березня 2017 року, що укладений між Приватним підприємством Каскад-Строй та Приватним виробничим унітарним підприємством ДубКом та стягнути з відповідача 7100,00 Євро, що еквівалентно 222 667, 29грн. - попередньої оплати, 1420,00 Євро, що еквівалентно 44 533 грн. 45коп. - пені, вартість сплаченого судового збору в розмірі 180,28 Євро, що еквівалентно 5 653,7грн..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Застосування частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, як підстави розірвання договору на вимогу однієї сторони передбачає не лише сам по собі факт порушення умов договору другою стороною, а й обов'язкову наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Абзац другий частини 2 статті 651 названого Кодексу визначає, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Оце оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду.

Як встановлено судом у цій справі, метою оспорюваного договору є поставка товару після здіснення позивачем предоплати.

У відповідності до н. 7.1. договору ПВУП ДубКом сплатило на розрахунковий рахунок ПП Каскад-Строй передплату в загальному розмірі 7100 Євро двома платежами: 5 600 Євро (платіжне доручення М2 від 17 квітня 2017 року на суму 5 600 Євро); 1 500 Євро (платіжне доручення М3 від 15 травня 2017року на суму 1 500 Євро).

Відповідач не виконав свої зобов'язання по договору, а саме не поставив товар чим допустив істотне порушення договору тому суд задовольняє вимоги позивача щодо розірвання договору №31/03/17 від 31 березня 2017 року, що укладений між Приватним підприємством Каскад-Строй та Приватним виробничим унітарним підприємством ДубКом .

Також, судом встановлено наявність перерахування позивачем попередньої оплати в сумі 7100Євро за товар, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення 7100Євро, що еквівалентно 222 667 грн. 29коп. підлягає судом задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором 1420,00 Євро, що еквівалентно 44 533 грн. 45коп. пені.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.8.4. договору №31/03/17 в разі затримки продавцем відвантаження частково сплаченої на умовах даного договору партії товару понад погоджений сторонами строк, він сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості оплаченого та не відвантаженого в строк товару за кожен день прострочення, але не більше 20% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо поставки товару, на підставі п.п. 8.4. договору відповідачу позивачем нарахована пеня у розмірі 1420,00 Євро, що еквівалентно 44 533 грн. 45коп. пені.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного виробниче унітарного підприємство "ДубКОМ" до Приватного підприємства "КАСКАД-СТРОЙ" про розірвання договору та стягнення 8520 Євро, що еквівалентно 267 200,74грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Розірвати Договір №31/03/17 від 31 березня 2017 року, що укладений між Приватним підприємством Каскад-Строй (65029, Україна, м. Одеса, провулок Маланова, буд. 8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 33720346) та Приватним виробничим унітарним підприємством ДубКом (225007, Республіка Білорусь, Брестська область, Брестський район, д. М. Радванічі, вул. Радянська, буд. 60, обліковий номер платника податків: 290484654).

3 . Стягнути з Приватного підприємства Каскад-Строй (65029, Україна, м. Одеса, провулок Маланова, буд. 8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 33720346) на користь Приватного виробничого унітарного підприємства ДубКом (225007, Республіка Білорусь, Брестська область, Брестський район, д. М. Радванічі, вул. Радянська, буд. 60, обліковий номер платника податків: 290484654): 7100,00 ( сім тисяч сто) Євро, що еквівалентно 222 667(двісті двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім грн.) 29коп. попередньої оплати, 1420,00 (одна тисяча чотириста двадцять) Євро, що еквівалентно 44 533 (сорок чотири тисячі п'ятсот тридцять три грн.) 45коп. пені, вартість сплаченого судового збору в розмірі 180,28 Євро (сто вісімдесят Євро, 28 євроцентів), що еквівалентно 5 653,7грн. (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят три грн. 70коп.).

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 12 березня 2018 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов