Рішення

від 06.03.2018 по справі 922/9/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2018 р.Справа № 922/9/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичу А.Й.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Сервіс Комплект", м. Черкаси до Приватного підприємства "Діокс", м. Харків про стягнення коштів в сумі 111807,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сервіс Комплект" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Діокс" (відповідач) про стягнення з відповідача суми боргу за договором поставки №34 від 04.01.2016 року в розмірі 111807,00 грн. Витрати по сплаті судового збору позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.2017 року позовну заяву Приватного підприємства "Сервіс Комплект" залишено без руху, установлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.01.2018 року позивачем, на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 03.01.2018 року, надані докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу: 61124, м. Харків, проспект Гагаріна, 176, кв. 8 та докази доплати судового збору у розмірі 0,10 грн. на належні реквізити.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та визначено, що розгляд справи буде здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

13.02.2018 року позивач через канцелярію суду надав розрахунок ціни позову та додаткові докази поставки товару та його оплати відповідачем (вх.№№ 4114, 4156), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

15.02.2018 року відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 4402), в якому зазначив, що має намір спростувати доводи позивача та подати письмовий відзив.

Враховуючи викладене, беручи до уваги подання відповідачем клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 4402 від 15.02.2018 року), суд ухвалою від 16.02.2018 року призначив розгляд справи в судовому засідання на 26.02.2018 року. Цією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2018 року розгляд справи відкладено на 06.03.2018 року на 11:30 год., для надання відповідачу можливості спростувати доводи позивача та подати відзив на позов.

Відповідач у встановлений судом строк письмовий відзив не надав, причини ненадання відзиву не вказав, про порушення провадження у справі та необхідність надання відзиву був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду ухвали про відкриття провадження у даній справі з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання". Вказану ухвалу було направлено на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Приватного підприємства "Діокс" є: м. Харків, пр. Гагаріна, 176, кв. 8.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони про розгляд даної справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що норми статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлюють принципи диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, беручи до уваги приписи статті 129 Конституції України, які визначають одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами, на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04 січня 2016 року між Приватним підприємством "Сервіс Комплект" (позивач, Постачальник) та Приватним підприємством "Діокс" (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 34 (далі - Договір; а.с. 11-14), відповідно до умов якого (п. 1.1), Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця двоокис вуглецю рідкий (ДСТУ 4817:2007), в подальшому продукцію, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості, строки та за цінами, зазначеними в цьому Договорі.

Ціна за одиницю продукції встановлюється договірна, заздалегідь узгоджується та вказується в рахунках, що виставляються Постачальником на кожну партію продукції (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна кількість продукції, що поставляється по даному Договору, складається з кількості продукції, що постачається по всіх видаткових, накладних, оформлених до цього Договору.

В п. 3.5 Договору закріплено, що приймання продукції за кількістю і якістю проводиться в Порядку і терміни встановлені законодавством та ГОСТом, технічними умовами та чинними інструкціям Держарбітражу СРСР "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6" від 15.06.1965 року та "Про порядок прийманні продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7" від 25.04.1966 року.

Під час прийому продукції представник Постачальника має право перевірити кількість продукції на предмет відповідальності вимірюванню (п. 3.6 Договору).

Поставка продукції здійснюється автотранспортом та за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно правил "ІНКОТЕРМС-2010", у відповідності з погодженим графіком поставок (п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 4.9 Договору, датою поставки та переходом права власності на продукцію вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що за весь час господарських відносин між сторонами, позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 456417,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи:

- № 1042 від 11.11.2015 року на суму 30030,00 грн.;

- № 1065 від 19.11.2015 року на суму 28280,00 грн.;

- № 1107 від 30.11.2015 року на суму 32690,00 грн.;

- № 1135 від 10.12.2015 року на суму 40740,00 грн.;

- № 1223 від 29.12.2015 року на суму 27650,00 грн.;

- № 38 від 20.01.2016 року на суму 72975,00 грн.;

- № 196 від 25.02.2016 року на суму 28350,00 грн.;

- № 238 від 09.03.2016 року на суму 27300,00 грн.;

- № 268 від 20.03.2016 року на суму 86490,00 грн.;

- № 447 від 29.04.2016 року на суму 13356,00 грн.;

- № 592 від 01.06.2016 року на суму 38976,00 грн.;

- № 672 від 18.06.2016 року на суму 29580,00 грн.

Вищезазначені видаткові накладні були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Повноваження представника відповідача на отримання від позивача продукції підтверджуються довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 1 від 04.01.2016 року та № 2 від 01.02.2016 року (а.с. 21-22).

Сторони домовились (п. 5.1 Договору), що розрахунки за продукцію, що поставляється за даним Договором, Покупець здійснює в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на умовах оплати на протязі 5 (п'яти) банківських діб з моменту відвантаження продукції.

В свою чергу, відповідач частково оплатив отриману від позивача продукцію на загальну суму 344610,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи:

- від 23.11.2015 року на суму 30030,00 грн.;

- від 30.11.2015 року на суму 28280,00 грн.;

- від 18.12.2015 року на суму 32690,00 грн.;

- від 12.01.2016 року на суму 47740,00 грн.;

- від 02.02.2016 року на суму 17500,00 грн.;

- від 24.02.2016 року на суму 30000,00 грн.;

- від 03.03.2016 року на суму 14000,00 грн.;

- від 15.03.2016 року на суму 13300,00 грн.;

- від 22.03.2016 року на суму 86490,00 грн.;

- від 27.04.2016 року на суму 15000,00 грн.;

- від 16.06.2016 року на суму 15000,00 грн.;

- від 17.06.2017 року на суму 14580,00 грн.

01 липня 2017 року позивачем була направлена відповідачу претензія (вих. № 13 від 20.06.2017 року) цінним листом з описом, з вимогою в порядку ст.530 ЦК України сплатити борг в сумі 111807,00 грн. До вказаної претензії був доданий акт звірки взаєморозрахунків сторін у 2-х примірниках.

03 листопада 2017 року позивачем була направлена відповідачу повторна претензія (вих. № 249 від 02.11.2017 року) цінним листом з описом, з вимогою в порядку ст.530 ЦК України сплатити борг в сумі 111 807,00 грн. До вказаної претензії був доданий акт звіт взаєморозрахунків сторін у 2-х примірниках за період з 01.01.2016 року до 02.11.2017 року, з якого вбачається сума заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 111807,00 грн., а також початкове сальдо сторін станом на 01.01.2016 року в сумі 68390 грн.

Втім відповідач ніяким чином на вказані претензії не відреагував, заборгованість не сплатив.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент пред'явлення цього позову складає 111807,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з умов Договору (п. 5.1), сторони визначили, що розрахунки за продукцію, що поставляється за Договором, Покупець здійснює в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на умовах оплати на протязі 5 (п'яти) банківських діб з моменту відвантаження продукції.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 111807,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язань за Договором щодо оплати поставленої позивачем продукції.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем у порядку ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надано суду доказів сплати суми заборгованості у розмірі 111807,00 грн. за Договором та не спростовано обставин, що викладені у позовній заяві.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що матеріали справи підтверджують несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу за Договором в сумі 111807,85 грн. є правомірними, обґрунтованими, у зв'язку із чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Діокс" (61124, м. Харків, пр-т Гагаріна, 176, кв. 8, ідентифікаційний код 32399051) на користь Приватного підприємства "Сервіс-Комплект" (18016, м. Черкаси, вул. Горького, 62/1, ідентифікаційний код 30598966) заборгованість в сумі 111807,00 грн. та судовий збір в сумі 1677,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.03.2018 р.

Суддя О.В. Смірнова