Рішення

від 06.03.2018 по справі 805/4626/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 р. Справа№805/4626/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецькій окружний адміністративний суду у складі: Шинкарьової І.В., при секретарі судового засідання Хавалджи В.О., розглянувши в адміністративний позов за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області до Державного підприємства Антрацит в особі Відокремленого підрозділу Антрацитівський ремонтно-механічний завод про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області звернулось до суду з позовом до Державного підприєиства "Антрацит" в особі Відокремленого підрозділу "Антрацитівський ремонтно-механічний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат та доставку пенсій призначених відповідно до п. "б-з" ст.13 Закону України від 05.11.2011 № 1788 "Про пенсійне забезпечення" (за списком №2) за період жовтень-листопад 2017 в сумі - 20 322, 27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на адресу відповідача ним були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період жовтень-листопад 2017 року. Відповідно до вказаних розрахунків загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем за списком №2 складає 20322,27 грн.

Також позивач вказує на те, що відповідач не сплатив суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у встановлений законодавством строк, внаслідок чого утворилась заборгованість за період жовтень-листопад 2017 року у розмірі 20322,27 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з Державного підприємства Антрацит в особі Відокремленого підрозділу Антрацитівський ремонтно-механічний завод заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період жовтень-листопад 2017 року за списком №2 в сумі 20322,27 грн.

Ухвалою від 26 грудня 2017 року судом було відкрито провадження та призначено справу до попереднього судового засідання на 23 січня 2018 року.

23 січня 2018 року представник позивача надав до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду клопотання про відкладення розгляду справи до 20 лютого 2018 року.

20 лютого 2018 року через відділ діловодства та документообігу суду від представника позивача надійшло клопотання про уточнення до адміністративного позову, обґрунтовані тим, що докази нарахування та виплати пільгових пенсій за спірний період за списком №2 по деяким пенсіонерам відповідача - відсутні у позивача, отже просить суд стягнути з Державного підприємства Антрацит в особі Відокремленого підрозділу Антрацитівський ремонтно-механічний завод про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період жовтень-листопад 2017 року за списком №2 в сумі 4602,74 грн.

Ухвалою від 20 лютого 2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 березня 2018 року.

06 березня 2018 року представник позивача з'явився, наполягав на задоволені позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, будь - якої заяви чи відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки у довідці про причину повернення поштового відправлення з повісток з штриховим кодовим ідентифікатором 8412200464287, 8412200763837, 8412200920312, в якості причини повернення зазначено "за закінченням терміну зберігання".

На підставі частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи - 26402960, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 58).

ОСОБА_2, ОСОБА_3 перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримують пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за списком №2, що підтверджено протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу, виданими відповідачем довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), в яких передбачені відомості по спецстажу (а.с. 104-105, 106-108).

У період жовтень-листопад 2017 року органи Пенсійного фонду України здійснювали нарахування та виплату пенсії зазначеним вище особам, про що свідчать довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії(а.с. 15, 25), банківські виписки (а.с. 102, 103)

Впродовж спірного періоду територіальні органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної колишнім працівникам відповідача відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах згідно з п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а позивач надсилав їх на адресу страхувальника рекомендованою поштовою кореспонденцією (а.с. 6-25).

Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду України, не здійснив.

Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 виникла заборгованість за період жовтень-листопад 2017 року за списком №2 в сумі 4602,74 грн.

Наявність у відповідача заборгованості, стягнення якої є предметом спору, підтверджена даними картки особового рахунку страхувальника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 (а.с.54-57).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення "Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, обов'язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

Страхувальниками, відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкції №21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктами 6.7 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд зазначає, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією №21-1 не передбачено обов'язкове узгодження органами Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій із підприємствами та організаціями (платниками).

Відповідач у порушення вищезазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, позивачу у встановлені строки не вносив.

Суд зазначає, що розрахунки Пенсійного фонду щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, відповідачем не оскаржені (доказів протилежного суду не надано), тому вони є обов'язковими для виконання.

З огляду на ту обставину, що позивачем підтверджено факт понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у загальному розмірі 4602,74 грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 189, 194, 205, 241-243, 245, 246, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області до Державного підприємства Антрацит в особі Відокремленого підрозділу Антрацитівський ремонтно-механічний завод про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період жовтень-листопад 2017 року за списком №2 в сумі 4602,74 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Антрацит в особі Відокремленого підрозділу Антрацитівський ремонтно-механічний завод (код ЄДРПОУ 26402960, юридична адреса: вул. Машинобудівників, 60/24, Дружківка, Донецька область, 84200) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області (код ЄДРПОУ 23179481, юридична адреса: 84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 40) заборгованість із сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №2 у сумі 4602 (Чотири тисячi шiстсот двi) грн. 74 коп.

Повний текст рішення складений та підписаний 12 березня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шинкарьова І.В.