ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/99/18
категорія 6.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Біляченко Д.О.,
за участю:
представника позивача Білоуса Р.А.,
представника відповідача Горкуші М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир 57" до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомир 57" звернулось до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із позовом, в якому просить:
- визнати незаконними дії Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельних ділянок: площею 1,3062 га, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:05:027:0044, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57; площею 0,4238 га, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:05:027:0045, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57, а саме: незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306;
- зобов'язати Міськрайонне управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок: площею 1,3062 га, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:05:027:0044, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57; площею 0,4238 га, кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:05:027:0045, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57, застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений п. 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався до відповідача з приводу отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136300:05:027:0044, 1810136300:05:027:0045, які розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57. Вказує, що з наданих відповідачем витягів стало відомо, що розраховуючи нормативно-грошову вартість земельних ділянок відповідач не виконав вимоги рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, у частині застосування обмежених значень коефіцієнту Км2.
Наголошує, що такі дії відповідача щодо невиконання п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які належать позивачу на праві власності, є протиправними.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи, у строк та в порядку, визначеному ст. 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судовий розгляд справи призначено на 20.02.2018 о 11:20.
Судовий розгляд справи, призначений на 20.02.2018 о 11:20 було відкладено у зв'язку із клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначене на 27.02.2018 на 09:40, яке у зв"язку із неявкою представників сторін було відкладено на 02.03.2018 року об 11:00 годині.
В судове засідання призначене на 02.03.2018 об 11:00 прибули представник позивача та представник відповідача.
Предаставник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 20.02.2018 (а.с. 22-25).
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 10 червня 2015 року 47 сесією VI скликання Житомирської міської ради прийнято рішення №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" (далі - Рішення №931).
Згідно із п.1 Рішення №931 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира. Затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у м. Житомирі 249 грн.80 коп. (п.2 Рішення №931). Введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб'єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 (п.3 Рішення №931).
Відповідно до пункту 4 Рішення №931 умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативно грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі, а саме, вирішено:
- обмежити застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306;
- обмежити застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому, "1" - це визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира.
Користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016 (п.6 Рішення №931).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач звертався до Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з листами про надання витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, з урахуванням рішення міської ради : земельних ділянок площею 1,3062 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0044 та площею 0,4238 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0045, які розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57.
19 грудня 2017 року позивач отримав витяги з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок №1168/0/213-17 від 19.12.2017 та №1169/0/213-17 від 19.12.2017 (а.с.7,8).
Як встановлено з витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки №1168/0/213-17 від 19.12.2017 при розрахунку нормативно-грошової вартості орендованої позивачем земельної ділянки площею 1,3062 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0044, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 2,526, а сукупний коефіцієнт Км3 у розмірі 1,710 (а.с. 7).
З витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки №1168/0/213-17 від 19.12.2017 слідує, що при розрахунку нормативно-грошової вартості орендованої позивачем земельної ділянки площею 0,4238 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0045, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 1,710. (а.с. 8).
Вважаючи, що відповідачем протиправно при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не застосовувало п.4 вищевказаного рішення Житомирської міської ради, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Пунктами 289.1, 289.2, 289.3 статті 289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до ст. 5, 13 Закону №1378-IV, ст. 201 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 №2768-III обов'язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яка визначає мету, функції грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, інформаційну базу для грошової оцінки земель, порядок її проведення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (далі Методика №213).
Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 (далі - Порядок).
Згідно пункту 1.4. Порядку, інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.
Відповідно до розділу "III. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Методики №213, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за відповідною формулою з урахуванням окрім інших величин, величин зазначених коефіцієнтів Км2 і Км3.
Дана норма кореспондується з пунктом 3.6 Порядку, яким передбачено, що Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою :Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
Згідно п.3.10 Порядку для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Враховуючи наведені норми права, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, враховуються, окрім інших, відповідні показники коефіцієнту Км2 (коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів) та коефіцієнту Км3 (коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території).
При цьому, Таблиця 1.6 до вказаного Порядку містить Граничні (максимальні і мінімальні) значення коефіцієнтів, які враховують ступінь містобудівної цінності території в межах населених пунктів (Км2). В даній таблиці прямо зазначено, що для населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 500 (тис. чол.), до яких загально відомо відноситься місто Житомир, максимальні значення коефіцієнту Км2 визначено в межах 3,0 - 3,5, а мінімальне значення цього ж коефіцієнту Км2 визначено 0,30.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частиною першою статті 23 Закону №1378-IV передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону №1378-IV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Як встановлено судом, рішенням Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі обмежено застосування цього коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306 (підпункт 4.1 пункту 4 Рішення №931).
Пунктом 10 Рішення №931 відповідача зобов'язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира.
Разом з тим, відповідачем при надані позивачу витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, не було враховано обмеження в застосуванні коефіцієнту Км2, що встановлені п.4 Рішення № 931.
Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР, далі - Закон №280/97-ВР).
Відповідно до ч.1 ст.73 Закону №280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Суд зазначає, що рішення 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради №931 від 10.02.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" в силу наведених положень є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.
З врахуванням викладеного, твердження відповідача, викладені у відзиві на адміністративний позов, про те, що видача витягів належить виключно до повноважень Держгеокадастру, які надаються з технічної документації про нормативну грошову оцінку на території м. Житомира, розробленої у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому застосування при цьому будь-яких інших нормативних чи ненормативних актів не передбачено, є помилковими.
Суд також критично ставиться до доводів відповідача, що вибраний позивачем спосіб захисту порушеного права є втручанням у дискреційні повноваження державного органу та зазначає наступне.
Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути запити позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності запитів вимогам законодавства - надати витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд.
Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах в даному випадку не є дискреційними, а державний орган порушує покладені на нього обов'язки.
Крім того, виключність повноважень, з огляду на положення статей 55, 124 Конституції та статті 2 КАС України, жодним чином не впливає на можливість оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності у порядку адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Отже, аналіз наведених норм дає колегії суддів підстави для висновку, що кожному гарантується право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений повноваженнями, зокрема, щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, або ж прийняти рішення, і це прямо вбачається з пункту 2 частини 4 статті 105 та пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.
У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями пункту 2 частини 4 статті 105, пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів суд зазначає, що відповідач при виготовленні витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок №1168/0/213-17 від 19.12.2017 та №1169/0/213-17 від 19.12.2017 діяв в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 №931 при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельних ділянок: площею 1,3062 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0044 та площею 0,4238 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0045, які розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57 - підлягають задоволенню.
Враховуючи встановлені судом обставини, з метою відновленого порушення права позивача та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Міськрайонне управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 1,3062 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0044 та площею 0,4238 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0045, які розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57 застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, який передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015.
Покладення такого обов'язку не є втручанням суду у дискреційні повноваження Міськрайонного. управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірність дій щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 №931 при наданні витягів із нормативної грошової оцінки земельних ділянок №1168/0/213-17 від 19.12.2017 та №1169/0/213-17 від 19.12.2017, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир 57" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир 57" (вул. Ватутіна, 57, Житомир, 10029. Код ЄДРПОУ 020273345) до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. М.Бердичівська, 17-в, Житомир, 10014. Код ЄДРПОУ 39765513) про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 №931 при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельних ділянок: площею 1,3062 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0044 та площею 0,4238 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0045, які розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57.
Зобов'язати Міськрайонне управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 1,3062 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0044 та площею 0,4238 га, кадастровий номер земельної ділянки №1810136300:05:027:0045, які розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 57 застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, який передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.Г. Попова
Повне судове рішення складене: 07 березня 2018 року.
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2018 |
Оприлюднено | 13.03.2018 |
Номер документу | 72645526 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні