Рішення

від 01.03.2018 по справі 819/2117/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2117/17

01 березня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представники відповідача Шимчук С.М., Цирук О.С.

третя особа ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_5, комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Центр), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_5, Тернопільської комунальної міської лікарні №2, в якій просив зобов'язати Центр скасувати (анулювати) довідку від 16.03.2016 року № 123 про проходження навчання (курсу підготовки) кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, яка видана ОСОБА_5 у тому, що вона з 09 по 12 березня 2016 року пройшла курс підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі загальним обсягом 8 занять (40 год.) під керівництвом начальника відділу організаційно-правової та кадрової роботи Центру Цирук О.С. та рекомендована для включення до єдиного банку даних потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Центром безпідставно складено довідку від 16.03.2016 року № 123 про проходження навчання (курсу підготовки) кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, видану ОСОБА_5 Остання з 09 по 12 березня 2016 року пройшла курс підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі загальним обсягом 8 занять (40 год.) під керівництвом начальника відділу організаційно-правової та кадрової роботи Центру Цирук О.С. та рекомендована для включення до єдиного банку даних потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів. Проте, 11.03.2016 року молодша медична сестра хірургічного відділення Тернопільської комунальної міської лікарні №2 ОСОБА_5 працювала згідно графіка роботи, а відтак оскаржувана довідка про проходження нею навчання (курсу підготовки) є протиправно та підлягаю скасуванню. Вказана дана довідка була використана для встановлення рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.04.2016 року № 296 опіки над малолітньою дитиною ОСОБА_6, яка є донькою позивача.

Ухвалою суду від 07.12.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 26.12.2017.

Ухвалою суду від 26.12.2017 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, допущено заміну третьої особи Тернопільської комунальної міської лікарні №2 її правонаступником - комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2" (далі - лікарня №2). Витребувано у відповідача і третіх осіб письмові докази для огляду та в належним чином засвідчених копіях для приєднання до матеріалів справи.

В судових засіданнях, призначених на 26.01.2018 року та на 19.02.2018 року, відповідно до приписів ст.223 КАС України розгляд справи було відкладено та оголошено перерву.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві, відповіді на відзив (а.с.139), поясненнях (а.с.143-148), додаткових поясненнях (а.с.171-179), та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав викладених у відзиві (а.с.92-98), повідомивши наступне. В період з 09 по 12 березня 2016 року Центром було організовано та проведено тренінгові навчання з підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники та прийомні батьки. За поданням служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради від 25.02.2016 року №360/04-24 ОСОБА_5 була включена до складу тренінгової групи. Остання відповідально поставилась до навчання і була присутня на заняттях 09, 10 та 12 березня 2016 року. У зв'язку з роботою у денну змінну, 11.03.2016 року ОСОБА_5 була відсутня на тренінгу, однак мала змогу самостійно опрацювати теми та з'ясувати незрозумілі питання під час додаткового заняття - 14.03.2016 року. Переконавшись, що ОСОБА_5 свого рішення щодо встановлення опіки над дитиною, позбавленою батьківського піклування, не змінила, усвідомлює всі труднощі, які можуть виникати в процесі виховання дитини, готова до співпраці із спеціалістами служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, а також враховуючи те що під час навчання вона показала себе як рішуча, наполеглива, активна, відповідальна, Центром було прийнято рішення видати довідку про проходження навчання (курсу підготовки) кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та рекомендувати її для включення до єдиного банку даних потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

З огляду на викладене, вважають, що оскаржувана довідка винесена правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просили у задоволені позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Притримується тієї ж позиції, що і відповідач, просила відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Додатково відмітила, що позивач фактично здійснює перевірку її особистого життя шляхом оскарження довідки, яка його не стосуються.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився, 21.12.2017 року надав заяву, у якій просив розглядати справу без участі представника виконавчого комітету Тернопільської міської ради за наявними матеріалами (а.с.42).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, лікарні №2, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 КАС України. Разом з тим, у попередніх судових засіданнях, представник повідомила, що ОСОБА_5 11.03.2016 року була присутня на робочому місць протягом дня, надавши відповідні докази (а.с. 59-60).

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання без поважних причин представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, лікарні №2 та наявності заяви про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради, розгляд справи здійснено за даної явки сторін на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних міркувань.

Судом встановлено, що Центр 06.05.1994 року зареєстровано як юридичну особу згідно відомостей у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.70-71).

Згідно п.2-4 Положення про Центр, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13.11.2013 року №544-од (зі змінами) Центр належить до мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей, та молоді Міністерства соціальної політики України.

Центр утворюються, реорганізується та ліквідовується обласною державною адміністрацією і належить до сфери її управління.

Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, іншими нормативно-правовими актами з питань сімї, дітей та молоді, а також цим положенням (а.с.99-103).

Відповідно до Положення про Центр, наказом від 01.03.2016 року №12-од "Про підготовку кандидатів у прийомні батьки, опікуни, піклувальники": начальнику відділу організаційно-правової та кадрової роботи Цирук О.С. організувати та провести з 09 по 12 березня 2016 року навчання для кандидатів у прийомні батьки, опікуни, піклувальники із Збаразького, Чортківського, Шумського районів та міста Тернопіль. За результатами проведеного навчання підготувати довідки про проходження курсу підготовки кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі та рекомендації про включення до банку даних прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників (а.с.122).

На підставі подання служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради від 25.02.2016 року №360/04-24 на проведення навчання кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі (а.с.181-182), що надійшло 01.03.2016 року до Центру згідно журналу обліку вхідної кореспонденції (а.с.187-188) ОСОБА_5 включено до складу навчальної групи.

Навчання проводилось у аудиторії №36 Тернопільського регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій відповідно до письмового звернення Центру від 01.03.2016 року № 95 (а.с.105).

Наказом Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту від 24.04.2009 року №1357 затверджено Програму підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки та батьки-вихователі, обсяг якої складає 30 год. та 2 год. залік (а.с.107-113).

Як слідує з пояснень представника відповідача виклад матеріалу здійснювався не лише у лекційній формі, а й тренінгу (а.с.123-136), тому курс підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки та батьки-вихователі складав 40 год. ОСОБА_5 була присутня на заняттях 09, 10 та 12 березня 2016 року. У зв'язку з роботою у денну змінну 11.03.2016 року, що підтверджується відомостями табеля робочого часу на молодший медичний персонал в хірургічному відділенні лікарні №2 за березень 2016 року (а.с.59-60), ОСОБА_5 була відсутня в цей день на тренінгу, однак мала змогу самостійно опрацювати теми та з'ясувати незрозумілі питання під час додаткового заняття - 14.03.2016 року.

За результатами навчання Центром прийнято рішення видати ОСОБА_5 довідку від 16.03.2016 року № 123 про проходження навчання (курсу підготовки) кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, що вона з 09 по 12 березня 2016 року пройшла курс підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі загальним обсягом 8 занять (40 год.) під керівництвом начальника відділу організаційно-правової та кадрової роботи Центру Цирук О.С. та рекомендована для включення до єдиного банку даних потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (а.с.20).

Відповідно до відомостей журналу реєстрації вихідної кореспонденції вказана довідка 16.03.2016 року була надана службі у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради (а.с.183-185), про що також зазначено в листі від 15.02.2018 року № 435/04-24.2 (а.с.151).

У свою чергу комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради прийнято рішення від 25.03.2016 року №92 "Про надання малолітній дитині ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, соціального статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлення опіки та призначення над нею опікуна ОСОБА_5." (а.с.186).

За результатами розгляду заяви від 14.03.2016 року та відповідних документів вказаних в інформаційній картці встановлення опіки, піклування над дитиною (а.с. 64-65), серед яких і довідка від 16.03.2016 року № 123 про проходження навчання (курсу підготовки), рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.04.2016 року №296 "Про надання соціального статусу, встановлення опіки над малолітньою дитиною", зокрема, призначено ОСОБА_5 опікуном малолітньої дитини ОСОБА_6, для захисту її прав та інтересів (а.с.15).

Також, на розгляді у службі у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради знаходилось також звернення позивача щодо встановлення опіки над малолітньою дитиною ОСОБА_6, проте рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08.04.2016 року №109, визнано недоцільним призначення ОСОБА_1 опікуном малолітній дитині ОСОБА_6 (а.с.14).

Вирішуючи справу, суд враховує наступні норми діючого законодавства.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6 КАС України в редакції діючій на час звернення до суду).

Так, ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, позивач звертається до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносинах. При цьому, дійсне (фактичне) порушення відповідачем своїх прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. З необхідністю захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень і визначено завдання адміністративного судочинства.

Право на судовий захист, гарантоване Конституцією України, закріплене ст.5 КАС України, має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, суд повинен встановити, що оскаржуваними рішеннями чи діями суб'єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "прав" має один і той же зміст.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявнику.

Аналогічна правова позиція з цього приводу висловлена Верховним судом України в постанові від 11.04.2017 по справі № 800/340/16.

Суд вважає за необхідне наголосити, що предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про зобов'язання Центр скасувати (анулювати) довідку від 16.03.2016 року № 123 про проходження навчання (курсу підготовки), видану саме ОСОБА_5

Позивач фактично оскаржує довідку, яка породжує права й обов'язки тільки тих суб'єктів, яким її адресовано. Як встановлено судом, довідка від 16.03.2016 року № 123 є реалізованою та вичерпала свою дію.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорювання останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого, крім ОСОБА_5, в тому числі і ОСОБА_1, прав чи обов'язків у зв'язку із видачею оскаржуваної довідки, не породжує для останнього і права на захист.

Твердження позивача на порушення його прав є необгрунтованим, оскільки оскаржувана довідка не стосується його безпосередньо. Більше того наявність такої довідки, не змінювала прав та обов'язків позивача чи неповнолітньої ОСОБА_6. Права та обов'язки ОСОБА_5 щодо ОСОБА_6 були надані лише рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.04.2016 року №296 "Про надання соціального статусу, встановлення опіки над малолітньою дитиною", про що достеменно відомо позивачу.

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання і інші документи відповідно до вимог п.40 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866.

Поданні ОСОБА_5 документи для прийняття рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.04.2016 року №296 "Про надання соціального статусу, встановлення опіки над малолітньою дитиною", зокрема, довідки від 16.03.2016 року №123, довідки про доходи, довідок нарколога і психолога, довідки про наявність чи відсутність судимості, не створюють порушення прав позивача окремо, а відповідно вказані документи не підлягають перевірці судом щодо правомірності їх видання суб'єктами владних повноважень за позовом ОСОБА_1.

У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення має тягнути за собою відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Проте позивачем не надано обґрунтувань того, що обраний ним спосіб захисту є ефективним та спрямованим на відновлення його порушених прав.

Отже, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відсутність порушення суб'єктивного права позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог до Центру.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: 47707, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Тернопільського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 46008, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Шпитальна, будинок 7, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14046247), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради (місцезнаходження: 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Листопадова, будинок 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04058344), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2), комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" (місцезнаходження: 46023, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Р.Купчинського, будинок 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05497361) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 березня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.