Рішення

від 12.03.2018 по справі 826/6182/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2018 року № 826/6182/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Кафе Італія доКиївської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 08.12.2015 №100250001/2015/000068/2 та картки відмови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс Кафе Італія (надалі - позивач, ТОВ Сервіс Кафе Італія ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Київська міська митниця ДФС України), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 08.12.2015 №100250001/2015/000068/2 та картки відмови.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 відкрито провадження у справі.

У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Враховуючи зазначене, ухвалою Суду від 10.05.2017 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.06.2017.

Розгляд справи відкладався, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом, на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів, прийнято протиправне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що призвело до збільшення їх митної вартості.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на положення Митного кодексу України та неподання декларантом усіх необхідних документів для визначення числового значення складових митної вартості товару.

Суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів, а повний текст рішення виготовлений у відповідності до п. 10 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2015 ТОВ Сервіс Кафе Італія подана електронна митна декларація №100250001/2015/016389 на товар: кава смажена з кофеїном в зернах для використання в торгових автоматах:

- gimoka rosso - 2592 кг/ в зернах, пакети по 1000 г, арт. CT1ESERGB10001T/;

- gimoka rosso gran bar - 2592 кг/ в зернах, пакети по 1000 г, арт. CT1ESERGR10001T/;

- оrо gran festa - 2592 кг/ в зернах, пакети по 1000 г, арт. CT1ESERGO10001T/;

- gimoka oro special bar - 6336 кг/мелена, пакети по 3000 г, арт. СТ1ESERGO30001C/;

- gimoka gran gusto - 2400 кг/мелена, пакети по 250 г, apт.CT1ESERGRO250IT/;

- gran festa gimoka - 3600 кг/мелена, пакети по 250 г, apт.CT1ESERGOO250IT/;

Митну вартість вказаного вище товару (далі - товар, кава) декларантом визначено за ціною договору.

Між фірмою Gimoka s.r.l. (Італія) (продавець) та ТОВ Сервіс Кафе Італія (покупець) укладено контракт купівлі-продажу від 27.07.2015 №1, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець приймає і оплачує товар в порядку та на умовах, передбачених контрактом. Під товаром сторони розуміють каву в асортименті, супутню продукцію: чашки та іншу продукцію, що реалізується продавцем, згідно прас листом.

Згідно пункту 4 Контракту загальна сума контракту дорівнює вартості товару, поставленого покупцю продавцем. Умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури з моменту відправки товару.

Під час проведення митного оформлення товару з метою підтвердження заявленої митної вартості позивачем до ВМД №100250001/2015/016389 подано наступні документи:

- додаток №1 до контракту купівлі-продажу з ексклюзивними правами №1 від 27.07.2015;

- додаток №3 до контракту купівлі-продажу з ексклюзивними правами №1 від 27.07.2015;

- інвойс фірми Gimoka s.r.l. від 02.12.2015 №7266/2015;

- статут ТОВ Сервіс Кафе Італія ;

- прас-лист виробника від 01.11.2015 з перекладом;

- прас-лист виробника, завірений 08.09.2015 Торгово-промисловою палатою Італійської Республіки;

- пакувальний лист фірми Gimoka s.r.l. від 02.12.2015 №8582;

- сертифікат походження товару №Т/0496367;

- CMR №0830572 від 02.12.2015;

- договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні №TZ10/02 від 10.02.2015 та додаткові угоди до договору №1 від 13.02.2015, №2 від 07.07.2015, №3 від 07.09.2015;

- книжка МДП (Carnet TIR) №XВ.76984761;

- довідка про транспортні витрати від 07.12.2015 №789;

- рахунок-фактура від 07.12.2015 №3441;

- заявка на перевозку товару від 24.11.2015;

- лист фірми Gimoka s.r.l. №б/н від 10.09.2015 про маркування (з перекладом)

- ліцензія ексклюзивної дистрибуції фірми Gimoka s.r.l. №б/н від 01.01.2015 (з перекладом);

- лист фірми Gimoka s.r.l. №б/н від 22.07.2015 (з перекладом);

- лист фірми фірми Gruppo Gimoka s.r.l. від 02.11.2015 про перейменування (з перекладом);

- витяг з інтернет-сайту щодо біржових котирувань кави за вересень;

- витяг з інтернет-сайту щодо біржових котирувань кави за листопад;

- висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи від 18.02.2015;

- висновок Київської Торгово-промислової палати №Ц-1312 від 07.12.2015;

- видаткові накладні;

- митна декларація країни відправлення 15ITQXJO10056573E5.

Відповідачем розглянуто вказані документи та надіслано повідомлення, за змістом якого митну вартість не може бути визнано за основним методом, зокрема: надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості, а саме відомостей про чисельні значення щодо вартості пакування та маркування. Декларантом не надано документу, в якому вказано умови оплати. .

Позивачем після отримання зазначеного повідомлення надіслано митному органу інформацію щодо біржових котирувань кави за грудень 2015 року та переклад інвойсу.

08.12.2015 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000068/2, яким відповідач визначив митну вартість товару у бік її збільшення за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, обставинами прийняття рішення стало наступне: документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, документи, що підтверджують чисельне значення вартості витрат на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням відсутні.

Декларанту було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких встановлений частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу цих товарів; інші документи за бажанням декларанта. Крім того, митницею вказано, що документами, які містять інформацію про вартість товару належить: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до рахунка-фактури. Декларантом не надано документів, що визначають складову митної вартості на навантаження та обробку товарів тощо.

Додатково позивачем було надано витяг з інтернет-сайту щодо біржових котирувань кави за січень 2015 року та переклад інвойсу від 02.12.2015 №7266/2015.

За результатами перевірки митної декларації, відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 08.12.2015 №100250001/2015/00169.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (стаття 58 Митного кодексу України).

Як встановлено статтею 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно приписів ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вичерпний перелік документів, якіми декларант підтверджує митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, у частині третій наведеної норми передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені вище.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано додаткові документи, проте відповідачем відкориговано митну вартість товару за резервним методом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що у постанові від 02.06.2015 № 21-498а15 Верховний Суд України висловив позицію, суть якої полягає в тому, що …митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. .

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять: умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ Про зовнішньоекономічну діяльність суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у контракті купівлі-продажу узгодив із своїм контрагентом, що загальна сума цього контракту дорівнює вартості товару, поставленого покупцю продавцем. Умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури з моменту відправки товару. Умови поставки - EX WORKS. Товар приймається покупцем на території України згідно інвойсів або проформ-інвойсів, які супроводжують товарну партію. Товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування.

В пункті 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України визначено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, належать транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до частини першої статті 335 Митного кодексу України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні).

Згідно із статтею 6 Закону України Про транзит вантажів , транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою АТА (Carnet ATA).

У разі транзиту вантажів автомобільним транспортом до органів доходів і зборів подається вантажна митна декларація (ВМД) або книжка МДП (Carnet TIR).

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд встановив, що умовами контракту купівлі - продажу встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах EX WORKS.

Згідно з правилами Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) в редакції 2000 року вбачається, що термін EXW (EX WORKS) - "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Умовами Контракту не передбачено покладення на продавця обов'язку щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження несе покупець (позивач), а дані витрати не включені у ціну товару.

Матеріалами справи підтверджується, що в підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу міжнародну автомобільну накладну (CMR); книжку МДП (Carnet TIR); документ, що підтверджує вартість перевезення товару, а також додатково калькуляцію до довідки про транспортні витрати та договори на перевезення.

Таким чином доводи відповідача щодо відсутності вартості транспортних послуг, послуг навантаження та розвантаження, оброблення товару при визначенні митної вартості товару (кави) визнаються судом необґрунтованими.

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у наданих документах відсутні числові значення складових митної вартості, а саме: відсутня інформація щодо включення у ціну товару вартості пакування, маркування, оскільки на товарі містяться додаткові паперові стікери з перекладом на українську мову та не відомо, чи включена їх вартість до ціни товару.

В пункті 3 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів зазначено, що маркування - усі слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду харчових продуктів.

Отже, під маркуванням слід розуміти усі позначення, які знаходяться на упаковці товару тощо.

Як вбачається з умов контракту купівлі - продажу, товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування, тобто ціна за пакування та маркування вже включена у ціну імпортованого товару, а тому твердження відповідача є безпідставними.

Крім того, відповідачем зазначено, що наданий прайс-лист виробника адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто, зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, що робить неможливим його використання для підтвердження митної вартості, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ.

Крім того, суд звертає увагу, що національне та міжнародне законодавство не містить конкретних вимог, яким повинен відповідати прайс-лист, крім того, митні органи не уповноважені встановлювати вимоги щодо заповнення прайс-листів.

Додатково суд звертає увагу, що прайс-лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів та визначені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

В частині сьомій статті 54 Митного кодексу України зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд встановив, що матеріалами справи спростовуються твердження відповідача, що надані позивачем документи до митного оформлення не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та зроблено висновок щодо заниження митної вартості товару.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 08.12.2015 №100250001/2015/000068/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 08.12.2015 №100250001/2015/00169.

Стягнути судові витрати в сумі 3273,51 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 51 коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Кафе Італія (код ЄДРПОУ 37859138, 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України , із урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя П.О. Григорович