Постанова

від 12.03.2018 по справі 417/5217/18

МАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 417/5217/18

Провадження № 3/417/37/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р. смт Марківка Луганської області

Суддя Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., розглянувши адміністративну справу за протоколами про вчинення адміністративного правопорушення серії БР №096455 від 12.02.2018 та серії АА №561967 від 19.02.2018, та додані до них матеріали, що надійшли з СРПП Марківського ВП ГУ НП в Луганської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 А, Марківського району, Луганської області, якому роз'яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП , та ст. 10 , 63 Конституції України ,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 року о 20 годині 30 хвилин по пров.Південний в смт Марківка Луганської області інспектор СРПП Марківського ВП ГУНП в Луганській області майор поліції ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення серії БР №096455 за ч.1 ст.130 КупАП відносно ОСОБА_1.

Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення 12.02.2018 о 19 годині 51 хвилин по пров. Південний смт Марківка, Марківського району, Луганської області ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET NIVA, державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини та інше). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив ст.15 Закону України Про дорожній рух , та п.2.5 Правил дорожнього руху , за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП .

19.02.2018 року поліцейський СРПП Марківського ВП ГУНП в Луганській області сержант поліції ОСОБА_3 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АА №561967 за ст.185 КупАП відносно ОСОБА_1.

Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення 12.02.2018 року о 19 годині 50 хвилин за адресою: Луганська область, Марківського району, смт Марківка ОСОБА_1 не виконав законну вимогу поліцейського, а саме припинити свої протиправні дії, що виражалися у висловлюванні нецензурною лайкою на адресу поліцейських, чим порушив вимоги ст.185 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, йому було роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.10,63 Конституції України, ст.268 КУпАП, свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, визнав повністю та пояснив, що дійсно виражався нецензурною лайкою на адресу поліцейського, так як відносно нього було складено адміністративний протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння з яким він був не згоден, так як спиртні напої в цей день не вживав.

Щодо вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, категорично заперечував свою вину, транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не керував.

27.02.2018 року постановою Марківського районного суду Луганської області адміністративні протоколи були об'єднані в одне провадження, згідно з положеннями ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а отже зазначені справи підлягають об'єднанню в одне провадження з присвоєнням номеру провадження.

У відповідності до вимог ст.ст. 245 , 251 , 252 , 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з п.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 ч.1 КУпАП , адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП , доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1, у вчиненні правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП підтверджується сукупністю доказів зібраних у справі та перевірених судом, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 096455 від 12.12.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1, 12.02.2018 року, о 19.51 год., керував автомобілем CHEVROLET NIVA, державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини та інше). Від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку відмовився. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП .

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №561967, відповідно до якого ОСОБА_1 12 лютого 2018 року, о 19.50 год., за адресою Луганська область, Марківський район, смт Марківка, пров.Південний не виконав законну вимогу поліцейського. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП .

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5;

- висновком від 14.02.2018 року про результати розгляду звернення поліцейського СРПП сержанта поліції ОСОБА_6

Згідно вимог ст.14 Закону України Про дорожній рух та п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону та п. 1.9 передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п.1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії АВЕ №095795 від 27.03.1993 року(а.с.3).

Розділом 2 Правил дорожнього руху передбачено обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів, так п.п а п.2.9 вказаних Правил водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за не виконання законної вимоги поліцейського, яка виразилась у припиненні своєї протиправної дії у висловлюванні нецензурною лайкою на адресу поліцейських.

Таким чином у судовому засіданні достеменно встановлено, що водій ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення відповідальність за які передбачена ст.185, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Із вчинених ОСОБА_1 правопорушень більш тяжким є правопорушення за ст.185 КУпАП, оскільки його санкція передбачає адміністративний арешт, який установлюється і застосовується лише у виняткових випадках, санкції ч.1 ст. 130 КУпАП в прівнянні з ст.185 КУпАП є більш м'якими, оскільки вони не передбачають адміністративного арешту.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1, слід призначити стягнення у вигляді адміністративного арешту, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Що стосується положень ст.326 КУпАП, якою передбачено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Частиною 1 ст.294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу.

Проте, рішенням Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 30 жовтня 2014 року по справі Швидка проти України (Заява № 17888/12), яке, окрім іншого, розглядалося в аспекті можливості оскарження рішення суду по справі про адміністративне правопорушення, яким було призначено стягнення у вигляді адміністративного арешту, і ефективності застосування рішення апеляційного суду, в разі скасування рішення місцевого суду, було визначено таке.

1. Кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку. Здійснення цього права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом.

2. Із цього права можуть поширюватися винятки для передбачених законом незначних правопорушень або коли відповідну особу судив у першій інстанції найвищий суд, або коли її було визнано винною і засуджено після оскарження виправдувального вироку.

53. Суд зазначає, що апеляційна скарга заявниці на постанову від 30 серпня 2011 року, подана того ж дня, не зупиняла виконання судового рішення, а накладене стягнення було застосовано невідкладно. Це було зроблено відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким передбачено невідкладне виконання постанови лише, якщо вона стосується позбавлення волі. Якщо б покарання було іншим, рішення суду першої інстанції набрало б законної сили лише за відсутності апеляційної скарги упродовж встановленого законодавством строку або якщо б апеляційний суд залишив його без змін. Проте у цій справі перегляд судом апеляційної інстанції відбувся після того, як заявниця відбула у повному обсязі призначене судом першої інстанції покарання. Суд вважає незрозумілим, як такий перегляд на цій стадії міг ефективно виправити недоліки рішення суду нижчої інстанції.

54. Суд не оминає увагою той факт, що якби апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції, то заявниця могла вимагати на цій підставі виплати їй відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Проте такий ретроспективний та виключно компенсаторний засіб юридичного захисту не можна вважати заміною права на перегляд, закріпленого у статті 2 Протоколу №7. Інше рішення суперечитиме усталеному принципові практики Суду, згідно з яким Конвенція покликана гарантувати не якісь теоретичні або ілюзорні права, а права, які є ефективними на практиці (див., mutatis mutandis, вищезазначене рішення у справі Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland), п. 24, та рішення у справі ОСОБА_8 проти Іспанії (Garciia Manibardo v. Spain), заява № 38695/97, п. 43, ECHR 2000 II).

55. З огляду на вищевикладене Суд констатує, що у цій справі було порушення статті 2 Протоколу №7

Таким чином, з метою недопущення порушення прав і свобод особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та якій обрано захід стягнення у вигляді адміністративного арешту, з урахуванням практики ЕСПЛ, суд вважає, що виконання зазначеної постанови слід допустити через десять днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення .

На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 36,122-4,124,130 ч.4, 221, 284, 285, 289, 294, 299, 326 КУпАП, -

постановив :

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.185, ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в вигляді аміністративного арешту строком на 1 (одну) добу.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 352 гривень 40 копійок на р/р 31212206700188 , МФО 804013, код ЕДРПОУ 05381372, код класифікації доходів 22030101 одержувач: УДКСУ у Марківському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, прокурором, потерпілим, протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд Луганської області.

Виконання зазначеної постанови допустити через десять днів з дня її винесення. В разі оскарження після відповідного рішення апеляційного суду.

Строк адміністративного арешту відраховувати з моменту затримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суддя : А.Е. Дідоренко