Ухвала

від 02.03.2018 по справі 428/1762/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/1762/18 1-кс/428/984/2018

Провадження № 11-сс/782/66/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника власників майна

ОСОБА_6 , ТОВ «Марія», ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

розглянувши 02 березня 2018 року в м. Сєвєродонецьку у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ «Марія» на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 лютого 2018 року

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: автомобіль КРАЗ, д.н. НОМЕР_1 ; 8 металевих труб діаметром приблизно 600 мм та довжиною приблизно 3-4 м; гусеничний екскаватор «САТ», які вилучені 15.02.2018 під час проведення огляду місця події поблизу території «Содового заводу».

У клопотанні слідчого зазначено, що в провадженні СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що від директора ЛКСП «Лисичанськводоканал» ОСОБА_9 надійшла заява про те, що 15.02.2018 невстановлені особи, перебуваючи в районі «Содового заводу», таємно, шляхом вільного доступу, намагались здійснити крадіжку металевих труб, які знаходяться на балансі ЛКСП «Лисичанськводоканал», тим самим спричинивши матеріальну шкоду.

В цей же день був проведений огляд місця події поблизу території «Содового заводу», а саме водоводу «Лісова дача 1-2 підйом», виявлено та вилучено зазначене майно, яке після вилучення передані на відповідальне зберігання директору ЛКСП «Лисичанськводоканал».

Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчим доведена необхідність арешту тимчасово вилученого майна, а також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а саме: попередження можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження цього майна. У клопотанні слідчого наведено достатньо розумних підозр вважати, що вилучені під час проведення огляду місця події металеві труби та транспортні засоби є доказом злочину, що вони зберегли на собі його сліди, а тому слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, прийняв за необхідне накласти арешт на: автомобіль КРАЗ, який належить ТОВ «Марія»; 8 металевих труб діаметром приблизно 600 мм та довжиною приблизно 3-4 м; гусеничний екскаватор «САТ», який належить ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі представник власників майна просить скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту та повернення майна власникам: ОСОБА_7 , ТОВ «Марія», ОСОБА_6 . Зазначає, що ОСОБА_6 є власником ділянки трубопроводу зворотного водопостачання, який проходить між підвалом «Пд» нульової насосної станції за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 98 та комплексом будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із труб діаметром від 200 мм до 1200 мм. В середині 2017 року ОСОБА_6 вирішив демонтувати вищезазначене майно, для цього він уклав договір на виконання підрядних робіт від 02.08.2017 з ТОВ «Ентранс». 12.02.2018 ТОВ «Ентранс» поновив земляні роботи з демонтажу трубопроводів на цьому об`єкті. Для виконання вказаних робіт ТОВ «Ентранс» уклало цивільно-правові договори про надання автопослуг із ТОВ «Марія» та ОСОБА_7 . Вказує, що підозра ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ «Марія» не оголошено, їх причетність до вчинення кримінального правопорушення не встановлено. Не доведено неправомірність господарської діяльності зазначених осіб, обґрунтованість та потребу перебування вказаного майна у органу досудового розслідування. На його думку, в порушення вимог ч. 4 ст. 172 КПК України слідчий суддя безпідставно проігнорував його клопотання про допит свідків та дослідити матеріали технологічних карт «Лисичанського содового заводу» із зазначенням трубопроводів із прив`язками до місцевості, що мають значення для вирішення питання про арешт майна. Вказує про неспіврозмірність обмеження права власності ОСОБА_7 та ТОВ «Марія». В порушення ч. 4 ст. 173 КПК України при задоволенні клопотання слідчий суддя застосував найбільш обтяжливий спосіб арешту майна, який призвів до зупинення та надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ОСОБА_7 та ТОВ «Марія» і ці наслідки, які суттєво позначаються на інтересах вказаних осіб.

При апеляційному розгляді, висловлюючи доводи за апеляційною скаргою:

- представник власника майна, підтримав її вимоги, пославшись на доводи, які в ній викладені;

- прокурор, заперечував проти задоволення її вимог, пославшись на законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Колегія суддів вважає, що, виходячи з вимог ст. 370 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про арешт майна повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя не дотримався цих вимог закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення, за ухвалою слідчого судді або суду, права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів частково погоджується з доводами клопотання слідчого про необхідність накладення арешту на металеві труби в кількості 8 штук, оскільки вони є предметом, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Доводи представника власника майно щодо законності дій ОСОБА_6 , належності йому цього спірного майна повинні бути предметом перевірки під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

При цьому колегія суддів вважає, що вимоги слідчого про необхідні накладення арешту на автомобіль КРАЗ та гусеничний екскаватор «САТ», які є знаряддями злочину, є необґрунтованими.

У матеріалах, доданих до клопотання слідчого про накладення арешту майна, відсутні відомості про те, що автомобіль КРАЗ та гусеничний екскаватор «САТ» зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також слідчим чи прокурором не вказано про причетність до кримінально протиправних дій власників цього майна - ОСОБА_7 та ТОВ «Марія». Стороною обвинувачення не надано доказів, які б могли підтвердити те, що власники майна знали чи могли знати про їх незаконне використання.

За таких обставин відсутні підстави для накладення арешту майна з метою збереження речових доказів - автомобіля КРАЗ та гусеничного екскаватора «САТ».

З урахуванням матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що відсутня необхідність такого ступеню втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, що не враховано слідчим суддею.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційні доводи є частково обґрунтованими, ухвала слідчого судді, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, необхідно скасувати та постанови нову ухвалу, якою клопотання слідчого про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 170-173,407, 409, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ «Марія» задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 лютого 2018 року скасувати.

Клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП України в Луганській області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арешт на 8 металевих труб діаметром приблизно 600 мм та довжиною приблизно 3-4 м, заборонивши розпоряджатися та користуватися ними.

Виконання ухвали покласти на посадових осіб Сєвєродонецького ВП ГУНП України в Луганській області.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2