Ухвала

від 05.03.2018 по справі 569/2333/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за клопотанням заступника начальника слідчого відділу Рівненського відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області ОСОБА_4 (далі-слідчий) від 15 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України у рамках об`єднаного кримінального провадження №12017180010004803 (відомості до ЄРДР внесені 17 липня 2017 року) відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.4 ст.190 КК України;

За участі:

секретаря с/з ОСОБА_10

прокурора ОСОБА_11

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_12 ;

за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2018 року;

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_5 фактично просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді особистого зобов`язання.

Захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_12 , у поданій апеляційній скарзі також ставиться питання про скасування ухвали та постановлення нової судом апеляційної інстанції та про застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язку носити електронний засіб контролю.

Згідно оскаржуваної ухвали задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб та строк тримання під вартою визначено рахувати з моменту затримання, тобто з 19-ї год. 10 хв. 14 лютого 2018 року до 19-ї год. 10 хв. 16 квітня 2018 року. Одночасно слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив розмір застави - 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1057200 (один мільйон п`ятдесят сім тисяч двісті) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області ДКУ у Рівненській області (37315038010559, банк отримувача - Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988) та роз`яснено підозрюваному ОСОБА_5 порядок внесення застави, вказано обов`язки, які будуть покладені на підозрюваного та встановлено строк дії цих обов`язків до 19-ї год. 10 хв. 16 квітня 2018 року (у разі внесення застави підозрюваним).

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що у ході з`ясування обставин, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 було встановлено, що останній не має постійного джерела заробітку, що вказує на відсутність у підозрюваного стримуючих чинників особистісно-соціального характеру, а тому існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання процесуальних обов`язків, тобто наявний ризик, зазначений у п.4 ч.1ст.177 КПК України. Крім того, слідчий суддя враховував, що розміром майнової шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_5 та іншими відносно потерпілих, є сума, що становить особливо великий розмір1096058 (один мільйон дев`яносто шість тисяч п`ятдесят вісім) грн., яка є невідшкодована та вказані обставини цілком підтверджуються відповідними, зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема показаннями потерпілих та іншими речовими доказами. Що стосується висловленого клопотання сторони захисту у ході розгляду клопотання слідчого, то даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя не встановив.

Обгрунтовуючи вимоги скарги на ухвалу, підозрюваний ОСОБА_5 посилається на факт необгрунтованого внесення клопотання слідчим щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього. Зазначає, що усі перелічені у клопотанні ризики, визначені у ст.177 КПК України, про можливе вчинення ним дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, не підтверджені жодними доказами та є голослівними.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_12 порушує питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , незважаючи на оголошену підозру у вчиненні тяжкого злочину, а постановлену слідчим суддею ухвалу незаконною та не досить обгрунтованою. Вказує, що ухвала також постановлена із грубим порушенням права підозрюваного на захист, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Між тим, стверджує, що такі характеризуючі дані його підзахисного, зокрема наявність постійного місця проживання, факт того, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працює приватним підприємцем, тобто має постійне джерело доходу, по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні має малолітнього сина та матір, свідчать про хибний висновок суду щодо обрання нейсуворішого запобіжного заходу відносно нього та надають підстави застосувати домашній арешт.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_12 які повністю підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, обравши більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного; пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг підозрюваного та захисника ОСОБА_12 судом апеляційної інстанції та висловив прохання про залишення без змін ухвали слідчого судді; перевіривши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Згідно ч.3 ст.28 КК України, злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

17 липня 2017 року, за фактом встановлених даних щодо діяльності, пов`язаної із незаконним заволодінням чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах організованою групою у складі осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області до ЄРДР було внесено відомості за №12017180010004803 та розпочато досудове розслідування.

У результаті проведення слідчих і розшукових дій, зокрема й негласних слідчих дій було встановлено, що у період з 2014 року по січень 2018 року, ОСОБА_5 , маючи умисел на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах на свою користь, на користь співучасників та третіх осіб, на постійній основі, шляхом обману та зловживання довірою громадян, володіючи організаторськими здібностями, розробив план готування і вчинення злочинів, а саме заволодіння грошовими коштами фізичних осіб шляхом шахрайства, попередньо організувавши стійке об`єднання до якого залучив як виконавців: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб для вчинення злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Згідно розробленого організатором ОСОБА_5 та схваленого виконавцями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочинного плану, невстановлені на даний час досудовим слідством особи, за допомогою телефонного зв`язку пропонували потерпілим придбати неіснуючі лікарські засоби, які нібито здійснюють лікування різноманітних захворювань, у тому числі тяжких та невиліковних і для досягнення цього злочинного плану ОСОБА_5 заздалегідь поклав ідею фіктивного представництва ТОВ «Міжнародний оздоровчий центр «Здоров`я», ЄДРПОУ 41284117, юридична адреса м. Київ, вул.Л.Руденко, 6-а, офіс 601 та ТОВ «Медичний центр Параскеви», ЄДРПОУ 36417058, юридична адреса м. Львів, вул. Заводська,7, до яких не мав жодного відношення.

Злочинна діяльність ОСОБА_5 та учасників організованої злочинної групи полягала також у безпосередньому обмані потерпілих шляхом повідомлення їм завідомо неправдивих даних про діяльність в Україні медичних закладів та іноземних лікарів, а також учасники групи вдавали з себе іноземних лікарів, проводили вигадані процедури діагностик організму і лікування нібито за допомогою супутникового зв`язку та вигадуючи тяжкі захворювання, здійснювали на осіб психологічний вплив, чим схиляли останніх до придбання за значні суми коштів дешевих біологічно активних добавок під виглядом коштовних лікарських засобів іноземного виробництва, які мали б здійснювати лікування різноманітних захворювань, а також сприяли у забезпеченні та розповсюдженні реклами діяльності організованої злочинної групи під видом легальної діяльності з надання медичних послуг.

14 лютого 2018 року ОСОБА_5 було затримано, в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 КК України у м.Київ та 15 лютого 2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, у ході задоволення клопотання слідчого та застосовуючи найсуворіший запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_5 , враховував те, що врученння йому підозри відбулось відповідно до вимогст.278 КПК України, що підтверджується, як наявними письмовими доказами так і відеофіксацією вручення підозри 15 лютого 2018 року об 11-й год. 45 хв..

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст.176 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Колегія суддів, за винятком уже врахованих фактичних обставин справи та обгрунтованої підозри, оголошеної ОСОБА_5 , враховує, що злочинна діяльність підозрюваного була пов`язана з єдиним злочинним планом організації та заснування стійкої злочинної групи з розподілом усіх дій, які ОСОБА_5 вважав за необхідне провести для досягнення мети злочинного плану, а тому в даному кримінальному провадженні є високий ризик впливу саме з його боку на свідків та потерпілих по справі, кількість яких у даному кримінальному провадженні є досить чималою та наявність ризику з його боку знищити або ж спотворити будь-які із речей чи документів, що мають значення для з`ясування фактичних обставин справи, у разі його перебування на волі під час досудового розслідування.

Обгрунтована підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_5 , обґрунтовується відомостями у процесуальних документах, що зібрані під час досудового слідства, виявлених згідно тимчасового доступу до документів ТОВ «Лайфселл», а саме трафіків мобільних терміналів користувачів 17 абонентів; протоколом огляду інтернет-ресурсів, які здійснюють продаж та рекламу препарату «Артрілайф»; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 та сукупністю складених протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які слідчий суддя покладав в основу наявності підстав вважати, що ОСОБА_5 причетний до вчинення даного злочину.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , прокурор та слідчий довели у суді першої інстанції про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 КК України, та про наявність існування ризиків, які дали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу.

За роз`ясненнями п.п. 3, 13постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства»(зі змінами і доповненнями, внесенимипостановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10тавід 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов`язків, і його належної поведінки; обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

У даному кримінальному провадженні перебування підозрюваного ОСОБА_5 під вартою повністю є таким, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, його ролі у складі злочинної групи, всупереч доводам захисника останнього адвоката ОСОБА_12 про доцільність застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підставі позитивних характеризуючих його даних.

Доводи захисника ОСОБА_12 про те, що твердження слідчого та прокурора про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є припущеннями та не підтверджуються матеріалами справи, а ухвала слідчого судді порушує право на захист підозрюваного, яке ще було порушене під час його затримання у м.Київ, не грунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Вимогу підозрюваного ОСОБА_5 в апеляційній скарзі про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно нього, суд апеляційної інстанції визнає необгрунтованою, оскільки підстав для можливості обрання йому саме такого запобіжного заходу, не має.

Доводи захисника-адвоката ОСОБА_14 , які він покладає в основу скасування, обраного його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, наявність сина на утриманні та матері пенсійного віку, колегія суддів також розцінює критично.

А тому, під час розгляду клопотання слідчого слідчий суддя дотримався вимог ст.ст. 178, 183, 194 КПК України та прийняв законне і обґрунтоване рішення, як того вимагає ст.370 КПК України, та підстав для скасування його ухвали, колегія суддів не вбачає, що є підставою для залишення ухвали без змін, в порядку п.1 ч.3 ст.407 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у рамках об`єднаного кримінального провадження №12017180010004803 за ч.3 ст.27 ч.4 ст.190 КК України - залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_12 - без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3