АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2018 року
м. Харків
справа № 619/1543/17-ц
провадження № 22ц/790/1894/18
Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),
суддів - Кіся П.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Баранкової В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,
відповідачі - Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, Харківська обласна державна адміністрація
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року в складі судді Жорняк О.М.,
в с т а н о в и в:
У травні 2017 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права користування в порядку спадкування за законом.
Позов мотивовано тим, що 24 квітня 2009 року між Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для товарного риборозведення загальною площею 9,1424 га, в тому числі під водою 4,8626 га, під гідротехнічними спорудами 0,5618 га, під сіножаттями 3,7180 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, який 28 травня 2009 року зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040969300028 в Харківській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України із земельних ресурсів .
Зазначила, що згідно з пунктами 8, 15-17 вказаного договору, договір укладено строком на 50 років та в оренду ОСОБА_5 передано земельну ділянку для проведення діяльності щодо здійснення товарного риборозведення на ній.
Відповідно до пункту 40 зазначеного договору смерть фізичної особи - орендаря є, зокрема, підставою для зміни умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.
Зазначила, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є вона, його дружина, його повнолітній син ОСОБА_6 та неповнолітній син ОСОБА_2, які на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем за однією адресою.
З метою прийняття спадщини вона із дотриманням шестимісячного строку 09 вересня 2016 року звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка здійснила реєстрацію спадкової справи за № 59473488. ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини.
Зазначила, що 17 серпня 2016 року на особистому прийомі спадкоємці звернулися до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та 13 вересня 2016 року звернулися із письмовою заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду у зв'язку із смертю орендаря та необхідністю переоформлення права оренди вказаної земельної ділянки за його спадкоємцями (правонаступниками), шляхом укладення додаткового договору про зміну сторони зобов'язання. Однак, у задоволенні вказаних звернень їм відмовлено.
Постановою приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області від 18 травня 2017 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки, як зазначено в постанові, існують неоднозначні положення в договорі оренди землі від 24 квітня 2009 року, які неможливо тлумачити однозначно.
Вважала, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 входить право оренди земельної ділянки водного фонду для товарного риборозведення загальною площею 9,1424 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.
Вказала, що спірний договір оренди земельної ділянки не містить прямої заборони на перехід права на оренду в порядку спадкування.
Просила визнати за нею та ОСОБА_2 в рівних частках по ? за кожним право спільного користування (оренди) на земельну ділянку водного фонду для товарного риборозведення, загальною площею 9,1424 га, в тому числі під водою 4,8626 га, під гідротехнічними спорудами 0,5618 га, під сіножаттями 3,7180 га, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та має кадастровий номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5; судові витрати покласти на відповідачів.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - задоволено, визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по ? за кожним право спільного користування (оренди) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку водного фонду для товарного риборозведення, загальною площею 9,1424 га, в тому числі під водою 4,8626 га, під гідротехнічними спорудами 0,5618 га, під сіножаттями 3,7180 га, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та має кадастровий номер НОМЕР_1.
Не погоджуючись з рішенням суду Харківська обласна державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України Про аквакультуру , відповідно до якого повноваження щодо розпорядження землями водного фонду із земель державної власності здійснює Харківська обласна державна адміністрація; що спірний договір оренди у відповідності до вимог чинного законодавства припинив свою дію, а новий договір, який є єдиною підставою виникнення права оренди у спадкоємця між позивачем та розпорядником спірної земельної ділянки не укладався; що чинне законодавство регулює порядок переходу права власності, а не права оренди, яке є самостійним відокремленим майновим правом, а у померлого не було права власності на земельну ділянку водного фонду, вона перебувала у нього в користуванні на умовах оренди; що договір оренди припиняється внаслідок смерті фізичної особи-орендаря.
05 березня 2018 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 через свого представника подала відзив на апеляційну скаргу, в якому погодилася з рішенням суду та вважала апеляційну скаргу необґрунтованою. Вважала, що суд надав належну оцінку доказам у справі і як доводи відзиву виклала позовні вимоги.
05 березня 2018 року Друга Дергачівська районна державна адміністрація надала заяву про підтримання апеляційної скарги, в якій вважала, що визнання за позивачами права оренди є неправомірною та суперечить вимогам чинного законодавства.
В судове засідання учасники справи не з'явилися. Матеріали справи містять відомості про вручення учасникам справи судових повісток.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вимог закону та обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації необхідно задовольнити, рішення суду - скасувати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір оренди земельної ділянки не містить прямої заборони переходу права на оренду в порядку спадкування, тому спадкоємці орендаря можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки в судовому порядку, при цьому вжито всі заходи досудового врегулювання спору. Проте, з таким висновком суду повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 квітня 2009 року між Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для товарного риборозведення загальною площею 9,1424 га, в тому числі під водою 4,8626 га, під гідротехнічними спорудами 0,5618 га, під сіножаттями 3,7180 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, який 28 травня 2009 року зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040969300028 в Харківській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України із земельних ресурсів .
Згідно з пунктами 8, 15-17 вказаного договору, договір укладено строком на 50 років та в оренду ОСОБА_5 передано земельну ділянку для товарного риборозведення. Цільове призначення земельної ділянки - землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, код цільового використання 2.1. Умови збереження стану об'єкта оренди - використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Пунктом 40 вказаного договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також смерть фізичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що виконавчим комітетом Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області видано свідоцтво про смерть від 02 червня 2016 року серія НОМЕР_2.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_1, його дружина, син ОСОБА_4 та неповнолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулася із заявою до приватного нотаріуса, яка здійснила реєстрацію спадкової справи за № 59473488 ОСОБА_1 09 вересня 2016 року.
ОСОБА_4 відмовився в порядку статті 1273 ЦК України від прийняття спадщини.
Постановою приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області від 18 травня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з протиріччям пунктів умов договору оренди щодо змін умов договору і припинення його дії, які неможливо тлумачити однозначно.
13 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області з заявою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 9,1424 га у зв'язку із смертю орендаря - ОСОБА_5 та необхідністю переоформлення права оренди вказаної земельної ділянки за його спадкоємцями (правонаступниками), шляхом укладення додаткового договору про заміну сторони зобов'язання.
У задоволенні вказаного звернення Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області відмовлено, оскільки відповідно до Закону України Про аквакультуру від 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження землями водного фонду із земель державної власності здійснює Харківська обласна державна адміністрація.
26 червня 2017 року та 14 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Харківської державної обласної адміністрації щодо заміни переукладення договору оренди землі та отримала письмову відповідь, де зазначено, що у разі надходження до Харківської державної обласної адміністрації відповідних документів з питання внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду від 24 квітня 2009 року, вони будуть розглянуті у встановленому законодавством порядку.
Статтею першою Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5 Закону України Про оренду землі ).
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону України Про оренду землі ).
Відповідно до вимог статті 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Статтею 31 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється, зокрема у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.
Статтею 32 Закону України Про оренду землі на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
За змістом частини першої статті 7 Закону Про оренду землі на час виникнення спірних правовідносин право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.
Отже, якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря після смерті останнього можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору.
Згідно роз'яснень, наданих в пункті 10 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Із пункту 40 вказаного договору вбачається, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також смерть фізичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 двічі зверталася до Харківської державної обласної адміністрації щодо переукладення договору оренди землі. Відповіді Харківської державної обласної адміністрації не містять відмови ОСОБА_1, а містять рекомендації щодо надання ОСОБА_1 відповідних документів, які будуть розглянуті у встановленому законодавством порядку.
Крім того, у зв'язку із смертю орендаря ОСОБА_5 договір оренди від 24 квітня 2009 року припинив свою дію. Іншого договору, який є підставою виникнення права оренди у спадкоємця, між позивачами та розпорядником спільної земельної ділянки Харківською обласною державною адміністрацією не укладено.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, порушивши норми процесуального права та неправильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов ОСОБА_1, не звернувши увагу на те, що права позивачів не порушено.
У зв'язку з чим відповідно до статті 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову позивачам.
Оскільки в задоволенні позову позивачам відмовлено, з ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, на користь Харківської обласної державної адміністрації відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно стягнути 1018, 68 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 2 ст. 374, ст. ст. 376, 381- 384, 389 ЦПК України
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації - задовольнити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної державної адміністрації 1018, 68 грн. судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В.Бурлака
Судді П.В. Кісь
В.Б.Яцина
Повний текст постанови складено 07 березня 2018 року.
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2018 |
Оприлюднено | 13.03.2018 |
Номер документу | 72656309 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Харківської області
Бурлака І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні