Рішення

від 12.03.2018 по справі 523/3743/17

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/3743/17

Провадження №2/523/1871/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді - Бузовського В.В.,

при секретарі - Петровської О.П.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Єргієва Д.І.,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Одеської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок , третя особа ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-

встановив:

ОСОБА_4, звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з Одеської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок (далі Товариство ) матеріальну шкоду заподіяну йому працівником Товариства ОСОБА_5, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) в розмірі 536 846,41 грн., та моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн. В обгрунтування заяви посилався на те, що ОСОБА_5, перебуваючи в трудових відносинах з Товариством керував автомобілем НОМЕР_1, що належить на праві власності Товариству , порушив Правила дорожнього руху (далі ПДР), що призвело до заносу автомобіля на смугу зустрічного руху де сталося перекидання автомобіля. Він, в цей час, був пасажиром згаданого автомобіля. У результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення. Наслідком ДТП стало отримання тяжких тілесних ушкоджень, тривале лікування в тому числі і за кордоном, на що ним було витрачено 536 846,41 грн. Враховуючи тяжкі фізичні страждання, тривале лікування, отримання першої групи інвалідності, що призвели до руйнування звичного образу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя оцінив розмір заподіяної йому моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 грн.

Від представника позивача ОСОБА_1, надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 201), із зазначенням про зменшення розміру позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди до 700 000,00 грн.

Разом із тим, заява в частині зменшення розміру позовних вимог повернута позивачу, оскільки подана з порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, а саме заява про збільшення або зменшення розміру позовних вимог подається до закінчення підготовчого засідання.

Від представника Товариства Єргієва Д.І., надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 202).

Третя особа ОСОБА_5, в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 198), причини неявки не повідомляв, будь яких заяв від третьої особи не надходило.

Від представника третьої особи ОСОБА_3, надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що він перебуває в іншому судовому засіданні, а третя особа ОСОБА_5, якого він представляє не може з'явитися за станом здоров'я (а.с. 200).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: - неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд не приймає до уваги заяву ОСОБА_3, про неможливість явки в судове засідання, оскільки до заяви не надано жодного документу на підтвердження обставин викладених в заяві. Отже, суд приходить до висновку про те, що третя особа та його представник не з'явилися в судове засідання без поважних причин з метою затягування розгляду справи та винесення судового рішення по суті спору та за таких обставин вважає за необхідне розглядати справу за відсутності такого учасника справи.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 20.03.2017р., було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно Товариства (а.с. 106).

З 31.08.2017р., по 19.12.2017р., справа перебувала в апеляційному суді Одеської області за апеляційною скаргою ОСОБА_5, на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі (апеляційне провадження а.с. 157-180).

Рішення ухвалено за відсутності учасників справи (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що ОСОБА_5, перебуваючи в трудових відносинах з Товариством в якому працює водієм з 1996 року, під час виконання трудових обов'язків, керуючи 07.12.2014р., автомобілем НОМЕР_2, що належить на праві власності Товариству , близько о 21.50 годині рухаючись на 45+931м автошляху Кіровоград-Полтава, зі сторони м. Кіровоград в напрямку м. Первомайськ Миколаївської області, порушив ПДР, а саме п.п.1.5, 2.3 (б, д), 12.1 не врахував погодні умови (обледеніння), дорожню обстановку, швидкість руху, не впорався з керуванням, не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, у результаті чого допустив занос автомобіля з наступним виїздом на смугу зустрічного руху де в подальшому сталося перекидання транспортного засобу. Під час ДТП в автомобілі перебували двоє пасажирів ОСОБА_4, і ОСОБА_6

Зазначені обставини встановлені вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25.11.2015р., що набрав законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 12.05.2016р., (а.с. 8-21), згідно до якого ОСОБА_5, був визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України та засуджений до чотирьох років позбавлення волі.

В силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У результаті ДТП ОСОБА_4, отримав чисельні тілесні ушкодження, а саме закриту сполучену травму голови, тулубу та кінцівок, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку із забоями м'яких тканин голови, закритої травми грудної клітини у вигляді переломів 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва з утворенням пневмогемотораксу, забій лівої легені з колапсом його базальних сегментів, емфіземой середостіння м'яких тканин лівої половини грудної клітини, лівого надпліччя, шиї, закритої травми черева у вигляді травматичного розриву селезінки з внутрішньочеревним крововиливом об'ємом 500 мл, наслідком чого стало її хірургічне видалення, закритого перелому велико-стегнової та мало-стегнової кісток лівої голені, закритого перелому плечової та променевої кісток лівого передпліччя, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 980 від 19.05.2015р. також встановлено, що ОСОБА_4, після отримання зазначених вище травм проходив лікування в Кіровоградській обласній лікарні з 08.11.2014р., по 11.12.2014р., в Міській клінічній лікарні № 11 з 12.12.2014р., по 26.12.2014р., в Одеській обласній клінічній лікарні з 21.01.2015р., по 30.01.2015р., проходив курс реабілітації в санаторіях, виїжджав до місця проведення судових засідань по кримінальному провадженю на що ним загалом було витрачено 98 987,97 грн., в тому числі: на придбання ліків 23 344,00 грн., на проведення МРТ і КАТЕ 6 050,00 грн., необхідна швидка допомога що надавалася 15, 22, 25 та 26.12.2014р., на суму 3 100,00 грн., на придбання пластин (медичних конструкцій) 35 542,35 грн., курс реабілітації в санаторіях Клінічний санаторій ім. Пірогова , Куяльник на суму 14 400,00 грн., на проведення масажів 12 000,00 грн., на пересилання документів по кримінальному провадженню 817,00 грн., витрати на пальне на переїзди з Одеси до Новоукраїнки у судові засідання склала 3 734,62 грн., що підтверджується історіями хвороби, лікарськими призначеннями, рахунками, квитанціями (а.с. 57-96).

Судом не приймаються до уваги докази на підтвердження проведення лікування в клініці HELIOS в м. Берлін, Німеччина, та витрати на суму 12 552,08 Євро, оскільки з наданих до суду діагнозу та історії хвороби проведеного лікування в приватній клініці, вбачається не лікування ОСОБА_4, після отриманих в наслідок ДТП травм, а виправлення недостатнього та (або) невірного лікування в лікарняних закладах України, тобто проведення повторних операцій на тих самих місцях, які оперувалися раніше. Тобто позивачем не доведено та не надано доказів безпосереднього причинного зв'язку між отриманими травмами при ДТП та лікуванням саме в Німеччині. Крім того, ОСОБА_4, при розгляді судом кримінального провадження, при допиті його як потерпілого, особисто зазначив, що при лікуванні в Україні йому не надали належної допомоги, а тільки нашкодили.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В силу ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст. 1187 ЦК України, Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що порушення Правил дорожнього руху третьою особою ОСОБА_5, знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку з спричиненням матеріальної шкоди ОСОБА_4, та з урахуванням того, що ОСОБА_5, завдав шкоди під час виконання трудових обов'язків, з Підприємства на користь ОСОБА_4,, підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі встановленому судом та підтвердженому належними доказами позивачем в сумі 98 987,97 грн.

В частині завдання ОСОБА_4, моральної шкоди суд виходить з наступного. В наслідок ДТП ОСОБА_4, отримав тяжкі тілесні ушкодження - перелам ребер, видалення селезінки, що підтверджує факт заподіяння позивачеві тривалих фізичних страждань, також позивач тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах. В наслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4, встановлено першу групу інвалідності Б безстроково із зазначенням про потребу в сторонньому догляді за ним (а.с. 97). Наслідком ДТП стало неможливість виконання роботи яку він виконував, налагоджений ритм життя було повністю зруйновано, та будь які додаткові зусилля не зможуть відновити попередній стан ні здоров'я ні укладу життя. Всі заощадження були витрачені на лікування, а у зв'язку із встановленням інвалідності та неможливості обходити себе самостійно ОСОБА_4, був змушений вийти на пенсію по інвалідності. Крім того, на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, що призводить ще до більшого душевного страждання та хвилювань за подальше життя дітей.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, при визначені розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

Завдання моральної шкоди ОСОБА_4, знайшло своє підтвердження при розгляді справи в повному обсязі. З урахуванням принципу розумності та справедливості, а також враховуючи бажання самим позивачем зменшити суму розміру моральної шкоди, суд вважає, що стягненню з Підприємства на користь ОСОБА_4, підлягає моральна шкода в розмірі 600 000,00 грн.

В силу ст. 141 ЦПК України з Одеської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме за вимогу майнового характеру (матеріальна шкода) в розмірі 1 600,00 грн., та за вимогу немайнового характеру (моральна шкода) в розмірі 1 600,00 грн. Оплата судового збору здійснюється за кожну вимогу окремим платіжним документом за наступними реквізитами : ГУДКУ в Одеській області (Суворовський р-н м. Одеси), поточний рахунок: 31214206700009, Код отримувача (код ЄДРПОУ) 38016923, код банку отримувача (МФО) 828011, Банк отримувача ГУДКУ в Одеській області, Код класифікації бюджету: 22030101.

З іншими вимогами, або з інших підстав ОСОБА_4, до суду не звертався.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-89, 264-268 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Одеської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок , третя особа ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з Одеської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок (ЄДРПОУ 03928381, МФО 326845, м. Одеса вул. Степова, 58) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3, АДРЕСА_1) матеріальну шкоду заподіяну дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 98 987 (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 97 коп.

Стягнути з Одеської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок (ЄДРПОУ 03928381, МФО 326845, м. Одеса вул. Степова, 58) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3, АДРЕСА_1) моральну шкоду в розмірі 600 000 (шістсот тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Одеської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок (ЄДРПОУ 03928381, МФО 326845, м. Одеса вул. Степова, 58) на користь держави судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 1 600,00 грн.

Стягнути Стягнути з Одеської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок (ЄДРПОУ 03928381, МФО 326845, м. Одеса вул. Степова, 58) на користь держави судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 1 600,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.03.2018 року.

Суддя: