Рішення

від 06.03.2018 по справі 905/2755/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.2018р. Справа №905/2755/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ, код ЄДРПОУ 20077720

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Донінформцентр , м.Донецьк, код ЄДРПОУ 36982723

про стягнення 222079,89 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

Справа розглядалась за правилами загального позовного провадження

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - гол. юрисконс.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Донінформцентр , м.Донецьк про стягнення боргу в загальній сумі 222079,89 грн, у тому числі: основного боргу в сумі 107846,86 грн, пені - 26610,92 грн, 3% річних - 8921,69 грн, інфляційних втрат - 78700,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №885/14-БО-7 від 26.12.2013р. купівлі-продажу природного газу, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків.

Відповідач в судові засідання 16.01.2018р., 13.02.2018р., 06.03.2018р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, витребуваних судом документів не представив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи оголошення з офіційного веб-порталу Судова влада України ( dn.arbitr.gov.ua) , у розділі Новини та події суду про дату та час судових засідань у справі №905/2755/17, призначених на 16.01.2018р., 13.02.2018р., 06.03.2018р.

Як визначено у ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 26.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Донінформцентр (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №885/14-БО-7, згідно з п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

За правилами п.2.1 договору №885/14-БО-7 від 26.12.2013р. продавець передає покупцеві з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. газ обсягом до 38,5 тис. куб. м (січень - 8,0, лютий - 9,0, березень - 6,0, квітень - 1,5, жовтень - 3,0, листопад - 5,0, грудень - 6,0).

За змістом п.5.2 укладеного сторонами правочину до сплати за 1000 куб. м природного газу належить 3823,78 грн, крім того ПДВ - 17% - 650,04 грн, всього з ПДВ - 4473,82 грн.

Ціна на газ змінювалась.

Відповідно до п.11 договору №885/14-БО-7 від 26.12.2013р. останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору №885/14-БО-7 від 26.12.2013р. позивачем та відповідачем було підписано наступні акти приймання-передачі природного газу:

- б/н від 31.01.2014р. у січні 2014 року на суму 24732,99 грн,

- б/н від 28.02.2014р. у лютому 2014 року на суму 20244,96 грн,

- б/н від 31.03.2014р. у березні 2014 року на суму 15123,59 грн,

- б/н від 30.04.2014р. у квітні 2014 року на суму 7081,27 грн,

- б/н від 31.10.2014р. у жовтні 2014 року на суму 17455,85 грн,

- б/н від 30.11.2014р. у листопаді 2014 року на суму 41417,77 грн,

- б/н від 31.12.2014р. у грудні 2014 року на суму 48973,21 грн.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу у розмірі 107846,86 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п.6.1 договору №885/14-БО-7 від 26.12.2013р. остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відтак, зобов'язання з оплати газу, мали бути виконані наступним чином:

- за поставкою січня 2014 року на суму 24732,99 грн - 14.02.2014р. включно,

- за поставкою лютого 2014 року на суму 20244,96 грн - 14.03.2014р. включно,

- за поставкою березня 2014 року на суму 15123,59 грн - 14.04.2014р. включно,

- за поставкою квітня 2014 року на суму 7081,27 грн - 14.05.2014р. включно,

- за поставкою жовтня 2014 року на суму 17455,85 грн - 14.11.2014р. включно,

- за поставкою листопада 2014 року на суму 41417,77 грн - 15.12.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку (14.12.2014р.) припадав на вихідний день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України),

- за поставкою грудня 2014 року на суму 48973,21 грн - 14.01.2015р. включно.

Як вказує позивач, відповідач розрахувався за отриманий газ частково. За змістом позовної заяви, станом на день подачі позову розмір основного боргу відповідача складав 107846,86 грн. У довідці Сальдо, підприємство Донінформцентр , з 01.01.2014р. по 31.08.2017р. зазначено про заборгованість відповідача в сумі 107846,86 грн, у довідці Операції по підприємству Донінформцентр , з 01.01.2014р. по 31.08.2017р. відображено оплати на суму 67182,78 грн.

Ухвалами господарського суду від 01.12.2017р., 16.01.2018р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).

Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив, наявність заборгованості в сумі 107846,86 грн не спростував.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №885/14-БО-7 від 26.12.2013р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Донінформцентр про стягнення 107846,86 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.7.2 договору №885/14-БО-7 від 26.12.2013р., у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення пеню на загальну суму 26610,92 грн, а саме:

- 9,94 грн за період з 18.02.2014р. по 07.04.2014р. (поставка січня 2014 року на суму 24732,99 грн),

- 151,42 грн за період з 18.03.2014р. по 07.04.2014р. (поставка лютого 2014 року на суму 20244,96 грн),

- 3708,29 грн за період з 18.11.2014р. по 17.05.2015р. (поставка жовтня 2014 року на суму 17455,85 грн),

- 9847,22 грн за період з 15.12.2014р. по 14.06.2015р. (поставка листопада 2014 року на суму 41417,77 грн),

- 12894,04 грн за період з 15.01.2015р. по 14.07.2015р. (поставка грудня 2014 року на суму 48973,21 грн).

Здійснивши перевірку розрахунку пені, з урахуванням того, що у день оплати пеня не нараховується, суд дійшов висновку, що сума пені за простроченими зобов'язання відповідача по оплаті газу, який було поставлено у січні, лютому, жовтні, листопаді, грудні 2014 року (в межах визначених позивачем періодів) становить 26521,74 грн.

Крім того, добуток сум пені, нарахованої за зобов'язаннями січня, лютого, жовтня, листопада, грудня 2014 року, на одну копійку менше, ніж визначено позивачем у підсумку.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 8921,69 грн, а саме:

- 2,29 грн за період з 18.02.2014р. по 07.04.2014р. (поставка січня 2014 року на суму 24732,99 грн),

- 34,94 грн за період з 18.03.2014р. по 07.04.2014р. (поставка лютого 2014 року на суму 20244,96 грн),

- 1490,68 грн за період з 18.11.2014р. по 22.09.2017р. (поставка жовтня 2014 року на суму 17455,85 грн),

- 3445,05 грн за період з 15.12.2014р. по 22.09.2017р. (поставка листопада 2014 року на суму 41417,77 грн),

- 3948,72 грн за період з 15.01.2015р. по 22.09.2017р. (поставка грудня 2014 року на суму 48973,21 грн).

За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням того, що у день фактичної оплати відсотки річних не нараховуються, сума 3% річних за простроченими зобов'язаннями відповідача дорівнює 8918,28 грн.

Разом з цим, добуток сум відсотків річних, нарахованих за зобов'язаннями січня, лютого, жовтня, листопада, грудня 2014 року, на одну копійку менше, ніж визначено позивачем у підсумку.

Крім того, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 78700,42 грн, а саме:

- 544,13 грн за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. (поставка січня 2014 року на суму 24732,99 грн),

- 13828,63 грн за період з 01.12.2014р. по 31.08.2017р. (поставка жовтня 2014 року на суму 17455,85 грн),

- 30649,39 грн за період з 01.01.2015р. по 31.08.2017р. (поставка листопада 2014 року на суму 41417,77 грн),

- 33678,27 грн за період з 01.02.2015р. по 31.08.2017р. (поставка грудня 2014 року на суму 48973,21 грн).

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд зазначає про наступне:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

За висновками суду, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних збитків, вказаних правил враховано не було, що призвело до безпідставного збільшення інфляційної складової боргу.

Зокрема, нарахування інфляційних втрат за зобов'язаннями січня 2014 року за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. позивач здійснив виходячи з суми заборгованості у розмірі 24732,99 грн. Проте, з урахуванням здійсненої відповідачем 04.02.2014р. за цією поставкою оплатою на суму 24163,24 грн, заборгованість відповідача становила 569,75 грн, яка і є базою для нарахування інфляційних у березні 2014 року.

За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача належить інфляційна складова боргу у розмірі 78168,82 грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних збитків, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені, процентів річних, інфляційної складової боргу підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 26521,74 грн, 8918,28 грн, 78168,82 грн.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 3331,20 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам. Одночасно, виходячи з того, що за подання розглядуваної позовної заяви позивач на підставі платіжного доручення №5007875 від 21.11.2017р. сплатив судові витрати у більшому розмірі ніж передбачено діючим законодавством, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не позбавлено права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення збору у переплаченому розмірі на підставі ст.7 Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Донінформцентр , м.Донецьк про стягнення боргу в загальній сумі 222079,89 грн, у тому числі: основного боргу в сумі 107846,86 грн, пені - 26610,92 грн, 3% річних - 8921,69 грн, інфляційних втрат - 78700,42 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Донінформцентр (83086, м.Донецьк, ОСОБА_2, буд.7, код ЄДРПОУ 36982723) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в сумі 107846,86 грн, пеню - 26521,74 грн, 3% річних - 8918,28 грн, інфляційні втрати - 78168,82 грн, а також судовий збір у розмірі 3321,84 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця