Рішення

від 28.02.2018 по справі 908/2550/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/168/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018 Справа № 908/2550/17

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцький Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, директор, наказ № 15 від 17.02.2017, протокол № 7 від 17.02.2017, Виписка з ЄДР від 28.02.2017;

Від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносіті ЗП» , м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД-КОНСАЛТ ЕКСПРЕС» , м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 5000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносіті ЗП» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД-КОНСАЛТ ЕКСПРЕС» про стягнення передоплати у розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами: 16.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Техносіті ЗП» (позивачем у справі) платіжним дорученням № 537 було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД-КОНСАЛТ ЕКСПРЕС» 5 000,00 грн. у якості оплати за вантажні перевезення автотранспортом згідно рахунка № 226 від 16.12.2016. Відповідно до рахунка на оплату виданого ТОВ «БІЛД-КОНСАЛТ ЕКСПРЕС» , оплаті підлягали послуги з вантажного перевезення автотранспортом м. Запоріжжя - м. Маріуполь. Окремий письмовий договір сторонами не укладався. Послуги з перевезення, які обумовлені рахунком № 226 від 16.12.2016 та відповідно оплачені не надавались, акт приймання-передачі наданих послуг не складався. Позивачем було надіслано відповідачу лист - вимогу про повернення раніше оплачених коштів в 7-и денний строк. Відповідач відповіді на дану вимогу не надав, кошти не повернув. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 638, 905, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 4 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача передоплату у розмірі 5 000,00 грн.

14.12.2017 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/168/17 та призначено розгляд справи на 17.01.2018 о 10 год. 30 хв.

15.01.2018 року господарським судом Запорізької області сторонам направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи призначеного на 17.01.2018 о 10 год. 30 хв. та повідомлено, що наступне судове засідання відбудеться 31.01.2018 о 10 год. 00 хв.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Враховуючи, що у даній справі вже порушено провадження у справі за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла станом на день надходження позову до суду, а саме 14.12.2017 та суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне почати підготовче провадження в рамках загального позовного провадження.

Враховуючи викладене, 31.01.2018 судом проведено підготовче засідання.

Позивач у судовому засіданні 31.01.2018 надав суду супровідним листом копії: акту звірки взаєморозрахунків від 08.02.2017, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.02.2017, наказу № 15 від 17.02.2017 про призначення директора; протоколу № 7 від 17.02.2017.

Документи надані позивачем долучено до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 31.01.2018 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду від 14.12.2017 не виконав.

Ухвалою від 31.01.2018 підготовче засідання відкладено до 21.02.2018 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 21.02.2018 підготовче засідання відкладено до 28.02.2018 о 11 год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2018 заявив письмове клопотання про закриття підготовчого провадження та переход до розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, яке судом задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2018 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 28.02.2018 втретє не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суду невідомо.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомленні про вручення відповідачу поштових відправлень, а саме: ухвали суду від 14.12.2017, повідомлення від 15.01.2018, ухвал суду від 31.01.2018 та 21.02.2018.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань, та те, що відповідач не скористався своїм правом на участь в розгляді даної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Техносіті ЗП» (позивачем у справі) та ТОВ «БІЛД-КОНСАЛТ ЕКСПРЕС» (відповідачем у справі) досягнуто усної домовленості щодо надання останнім послуг з вантажного перевезення автотранспортом м. Запоріжжя - м. Маріуполь.

Відповідачем на підставі попередньої усної домовленості з позивачем, 16.12.2016 виставлено рахунок на оплату послуг з вантажних перевезень автотранспортом м. Запоріжжя - м. Маріуполь № 226 від 16.12.2016 (а.с. 8).

16.12.2016 року позивач платіжним дорученням № 537 сплатив на користь відповідача 5000,00 грн. у якості оплати за вантажні перевезення автотранспортом згідно рахунка № 226 від 16.12.2016 виставленого відповідачем (а.с. 9). У призначені платежу зазначено: за вантажні перевезення автотранспортом, згідно рах. № 226 від 16.12.2016.

У зв'язку з тим, що послуги з перевезення які обумовлені в рахунку від 16.12.2016 та оплачені відповідно до платіжного доручення 16.12.2016 на суму 5000,00 грн. відповідачем позивачу не надані, позивач зазначає, що відповідачем набуті грошові кошти без достатньої правової підстави, стягнення яких є предметом розгляду по даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчиняться усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як вже було зазначено вище, на підставі виставленого рахунку № 226 від 16.12.2016 року позивачем було сплачено 5000,00 грн. платіжним дорученням № 537 від 16.12.2016 року за вантажне перевезення.

Тобто, фактично сторонами було укладено усний правочин на надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 04.12.2017 направив на адресу відповідача лист-вимогу в якому зазначив, що послуги по перевезенню вантажу за якими було сплачено 5000,00 грн. станом на 04.12.2017 року не надано, в зв'язку з чим просив відповідача повернути зазначені грошові кошти в 7- семиденний строк на вказані в даному листі-вимозі реквізити (а.с. 10-11). Докази направлення відповідачу даного листа-вимоги наявні в матеріалах справи (а.с.12).

Відповідач відповіді на отриману вимогу не надав, кошти не повернув.

Відповідно до ч. 2, 6, 7 та 8 ст. 222 Господарського кодексу України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити. При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

Відповідач відповіді на претензію позивача не надав, грошові кошти сплачені позивачем за вантажні перевезення у розмірі 5000,00 грн. не повернув.

Крім того, в матеріалах справи наявний двосторонньо підписаний акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем на суму 5000,00 грн. Тобто відповідачем сума не заперечується.

Відповідач своїм правом на участь у судових засіданнях та надання відзиву та/або письмових пояснень не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносіті ЗП» є законними, обґрунтованими та задовольняються судом повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарсько процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процессуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД-КОНСАЛТ ЕКСПРЕС» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, оф. 229; код ЄДРПОУ 34909966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносіті ЗП» (69035, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 40281796) грошові кошти в сумі 5 000 грн. 00коп. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп. (тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.03.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Топчій