Рішення

від 28.02.2018 по справі 910/430/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 28.02.2018Справа №  910/430/18 Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Князьков В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ-КБ”, м.Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД”, м.Київ про стягнення 75 377,02 грн. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ-КБ” (надалі – позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” (надалі – відповідач) про стягнення 75 377,02 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання охоронних послуг №107 від 23.08.2017 в частині здійснення оплати за надані позивачем послуги в період з вересня 2017 по листопад 2017 на суму 66  466,80  грн., що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних. Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини 1 статті  250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2017 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив. Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав. При цьому, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим судом про відкриття провадження у справі №910/430/18, виходячи з наступного. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч.  6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За приписами частини 1 статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, з метою повідомлення відповідача   про відкриття провадження у справі №910/430/18 та необхідність подання відзиву на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.01.2018 була направлена судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04060, м.Київ, вулиця Максима Берлінського, 20, оф.4. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана ухвала отримана відповідачем 22.01.2018. Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше  наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для  доступу  до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний  державний  реєстр судових рішень - автоматизована  система  збирання,  зберігання,  захисту,  обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові  рішення,  внесені  до  Реєстру,  є  відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу  на   офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.01.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва - ВСТАНОВИВ: Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. 23.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ-КБ” (надалі – виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” (надалі – замовник) укладено договір про надання охоронних послуг №107, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по охороні громадського порядку, захисту від протиправних посягань та забезпеченню перепускного режиму, цілісного і недоторканості майна, що розташоване на території будівельного майданчику (комплексу) за адресою: проспект Академіка Глушкова, 1 (надалі – об'єкт). Відповідно до п.п. 1.2., 1.4. договору №107 від 23.08.2017 охорону об'єкта здійснює цілодобово фізична охорона, 1 пост, 3 чол. 1/2. Згідно з пунктом 2.1 договору вартість наданих послуг виконавця за цим договором визначена сторонами на підставі протоколу погодження договірної ціни. Протоколом погодження договірної ціни від 23.08.2017 (додаток №2 до договору №107 від 23.08.2017) сторони дійшли згоди щодо договірної ціни за надані виконавцем послуги охорони в сумі 26  946,00 грн.   Пунктом 2.2 договору №107 сторони погодили, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником щомісячно за фактично надані послуги з охорони в попередньому місяці, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставлених рахунків протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг. Акт наданих послуг складається, підписується та передається виконавцем для підписання замовником (п. 2.3 договору №107 від 23.08.2017). Пунктом 5.5 договору №107 сторони погодили, що у разі порушення замовником термінів оплати, відповідно до умов даного договору він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором №107 від 23.08.2017, позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов'язання за цим договором, проте відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасного здійснення оплати за надані послуги в повному обсязі за період з серпня по листопад 2017 року. У зв'язку з цим, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ-КБ” становить 66 466,80 грн. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №107 від 23.08.2017 між позивачем та відповідачем було підписано акти надання послуг №649 від 31.08.2017 за період з 23.08.2017 по 31.08.2017 на суму 9  387,64 грн, №686 від 30.09.2017 за вересень 2017 на суму 26  946,00 грн., №824 від 31.10.2017 за жовтень 2017 на суму 26  946,00 грн. При цьому, акт наданих послуг №933 від 14.11.2017 за період з 01.11.2017 по 14.11.2017 на суму 12 574,80  грн. відповідач не підписав. Разом з цим, у наявному в матеріалах справи гарантійному листі від 15.11.2017 (арк.справи 23) відповідач відповідно до договору №107 від 23.08.2017 гарантував повну оплату за наданні послуги за рахунками №624, 625, 627, 636 на суму 66  466,80 грн. до 15.12.2017 року включно. Тим самим відповідач підтвердив наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” заборгованості за договором №107 в сумі 66 466,80  грн. за період з серпня по листопад 2017. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Пунктом 2.2 договору №107 від 23.08.2017 сторони погодили, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником щомісячно за фактично надані послуги з охорони в попередньому місяці, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставлених рахунків протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до умов п. 2.2 договору та вимог ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був оплатити надані послуги за актами: -          №649 від 31.08.2017 у строк до 05.09.2017 (02.09.2017 та 03.09.2017 – вихідні дні); -          №686 від 30.09.2017 у строк до 04.10.2017 (01.10.2017 – вихідний день); -          №824 від 31.10.2017 у строк до 03.11.2017; -          №933 від 14.11.2017 у строк до 17.11.2017. Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №107 від 23.08.2017 та гарантійним листом від 15.11.2017 зобов'язання не виконав, надані позивачем охоронні послуги у розмірі 66 466,80 грн. не оплатив. Таким чином, враховуючи, що відповідач не заперечив та не спростував факт порушення взятих на себе грошових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг №107 від 23.08.2017 в сумі 66 466,80  грн. підлягають задоволенню. Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача станом на 15.12.2017 нарахованої на суму 66 466,80 грн. пені у розмірі 5 545,00 грн. Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання). За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За приписами п.5.5 договору №107 від 23.08.2017 у разі порушення замовником термінів оплати, відповідно до умов даного договору він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати. Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С – сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д – кількість днів прострочення). У п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що з огляду на вимоги Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Як встановлено вище, відповідно до умов п. 2.2 договору та вимог ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був оплатити надані послуги за актами: -№649 від 31.08.2017 у строк до 05.09.2017 (02.09.2017 та 03.09.2017 – вихідні дні); -№686 від 30.09.2017 у строк до 04.10.2017 (01.10.2017 – вихідний день); -№824 від 31.10.2017 у строк до 03.11.2017; -№933 від 14.11.2017 у строк до 17.11.2017. Враховуючи визначений договором строк оплати за надані охоронні послуги та визначений позивач період нарахування пені (до 15.12.2017), останній мав право нарахувати пеню у загальному розмірі 3  175,42 грн., зокрема, за актами: -№649 від 31.08.2017 за період з 06.09.2017 по 15.12.2017 у розмірі 675,14 грн.; -№686 від 30.09.2017 за період з 05.10.2017 по 15.12.2017 у розмірі 1  402,67 грн.; -№824 від 31.10.2017 за період з 04.11.2017 по 15.12.2017 у розмірі 837,17 грн.; -№933 від 14.11.2017 за період з 18.11.2017 по 15.12.2017 у розмірі 260,44 грн. Таким чином, вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ-КБ” пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 3  175,42 грн. Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати наданих послуг позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України також звернувся до суду з вимогою про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” 3% річних в сумі 573,62 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 791,60 грн. Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: сума санкцій = С х 3 х Д : 365 : 100, (де С – сума заборгованості, Д – кількість днів прострочення). Проте, перевіривши розрахунок, судом встановлено, що загальна сума 3% річних становить 359,35 грн., а саме за актами надання послуг: -№649 від 31.08.2017 за період з 06.09.2017 по 15.12.2017 у розмірі 77,93 грн.; -№686 від 30.09.2017 за період з 05.10.2017 по 15.12.2017 у розмірі 159,46 грн.; -№824 від 31.10.2017 за період з 04.11.2017 по 15.12.2017 у розмірі 93,02 грн.; -№933 від 14.11.2017 за період з 18.11.2017 по 15.12.2017 у розмірі 28,94 грн. Внаслідок чого, вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 359,35 грн. Одночасно, сукупний індекс інфляції розраховується за формулою: ИИс = (ИИ1:100) х (ИИ2:100) х (ИИ3:100) х ... (ИИZ:100), (де ИИ-1 - індекс інфляції за первий місяць прострочення, ИИ-2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення, ......, ИИ-Z - індекс інфляції за останній місяць прострочення). Згідно листа №62-97р від 03.04.1997р. Верховного Суду України „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” індекс інфляції розраховується на місяць. При цьому, індекс інфляції за місяць, в якому виникло право вимоги, береться до уваги лише у разі, якщо право вимоги виникло в першій половині відповідного місяця, а індекс інфляції за місяць, в якому зобов'язання припинилося, береться до уваги лише в разі, коли зобов'язання припинилося в другій половині місяця. Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що сума інфляційних втрат становить 1  201,16 грн., а саме за актами надання послуг: -№649 від 31.08.2017 за період з 06.09.2017 по 15.12.2017 у розмірі 389,87 грн.; -№686 від 30.09.2017 за період з 05.10.2017 по 15.12.2017 у розмірі 568,78 грн.; -№824 від 31.10.2017 за період з 04.11.2017 по 15.12.2017 у розмірі 242,51 грн.; -№933 від 14.11.2017 за період з 18.11.2017 по 15.12.2017 – інфляційні втрати не нараховуються. Таким чином, вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 1  201,16 грн. У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ-КБ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” про стягнення 75 377,02 грн. задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-ЛЕНД” (04060, м.Київ, вулиця Максима Берлінського, будинок 20, офіс 4; ідентифікаційний код 35789169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ-КБ” (02121, м.Київ, провулок Диканський, будинок 9; ідентифікаційний код 37961573) заборгованість у розмірі 66  466 (шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 80 коп., пеню в сумі 3  175 (три тисячі сто сімдесят п'ять) грн. 42 коп., 3% річних в сумі 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн. 35 коп., інфляційні втрати в сумі 1  201 (одна тисяча двісті одна) грн. 16 коп.; судовий збір в сумі 1  664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 39 коп. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Згідно з пунктом    17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                       В.В. Князьков