Рішення

від 06.03.2018 по справі 910/23187/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2018Справа № 910/23187/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карат-Рейд" простягнення 32 957 грн 42 коп. Представникине викликались,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-Рейд" про стягнення 32 957 грн 42 коп. заборгованості за договором оренди нежилих приміщень № б/н від 12.06.2017, в тому числі: 30 959 грн 34 коп. заборгованості по орендним та комунальним платежам та 1 998 грн 08 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору оренди нежилих приміщень № б/н від 12.06.2017 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього за період з червня по грудень 2017 року виникла заборгованість по орендним та комунальним платежам у розмірі 30 959 грн 34 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нарахована 1 998 грн 08 коп. пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/23187/17, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

11.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

Станом на 06.03.2018 відповідачем вимог ухвали суду від 22.12.2017, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу від 22.12.2017 було отримано 11.01.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 42414330.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2017 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карат-Рейд" (орендар за договором) укладено договір оренди нежилих приміщень № б/н (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окремо визначене майно - частину нежилих приміщень загальною площею 25,5 кв.м (кімната № 5), що розташовані на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ. пр-т. Перемоги, 67, для розміщення офісу.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 договору орендодавець передає орендарю об'єкт оренди за актом приймання-передачі. В акті приймання-передачі сторони зазначають склад об'єкту оренди, його стан на момент передачі у користування та інше. Орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди.

Орендна плата за користування одним квадратним метром об'єкту оренди з урахуванням її індексації становить 180 грн 00 коп., в тому числі податок на додану вартість у сумі 30 грн 00 коп., всього за один місяць оренди 4 590 грн 00 коп. з ПДВ (пункт 4.1. договору).

У відповідності до пункту 4.2 договору нарахування орендодавцем орендної плати за цим договором здійснюється з дня прийняття орендарем об'єкту оренди за актом приймання-передачі. Нарахування орендодавцем орендної плати за цим договором припиняється з дня наступного за днем повернення орендарем об'єкту орендодавцю та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Пунктами 4.4 та 4.5 договору визначено, що протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору та надання орендодавцем відповідного рахунку орендар зобов'язується сплатити орендну плату за перший місяць користування об'єктом оренди. Починаючи з другого календарного місяця користування об'єктом оренди, орендар здійснює повну оплату орендної плати за місяць.

Відповідно до пункту 4.6. договору орендна плата (пункт 4.1. цього договору) нараховується та сплачується орендарем на підставі рахунків орендодавця щомісячно шляхом переказу коштів на рахунок орендодавця: рахунок № 32074104701026 в Національному банку України, код ЄДРПОУ 09322299, МФО 300001 - до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця оренди. У разі прострочення внесення орендної плати понад 10 (десять) календарних днів, орендар з наступного місяця, що слідує за розрахунковим, сплачує орендну плату за майбутній період за 2 (два) місяці оренди. Акт наданих послуг з оренди підписується орендарем та орендодавцем щомісячно в останній день розрахункового місяця оренди. Не укладання сторонами за будь-яких причин акта наданих послуг не перешкоджає подальшій оренді та не є підставою вважати, що послуги надані орендодавцем не в повному обсязі

Згідно з пунктами 4.8 та 4.9 договору експлуатаційні витрати орендодавця та вартість комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія, тощо) не включаються до орендної плати та відшкодовуються орендарем орендодавцю окремо, відповідно до виставлених орендодавцем рахунків пропорційно займаній орендарем площі, у триденний строк з дня отримання орендарем таких рахунків, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди. Орендар відшкодовує вартість комунальних послуг, відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних та інших витрат які споживає в об'єкті оренди, на підставі окремого рахунку наданого орендодавцем.

Пунктами 4.11 договору сторонами погоджено, що рахунки на оплату платежів, передбачених цим договором, формуються орендодавцем та сплачуються орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця кожного календарного місяця в національній валюті України. Орендар зобов'язаний щомісячно, до настання дати сплати відповідних платежів за цим договором, одержати у представника орендодавця відповідні рахунки на сплату передбачених цим договором платежів.

Рахунки на оплату орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг надаються орендарю/його представнику під підпис на їх копіях із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка отримує такі рахунки. Неотримання орендарем рахунків від орендодавця не є підставою для звільнення від сплати орендної плати/інших платежів чи їх затримання (пункт 4.14 договору).

Згідно з пунктом 7.3.17 договору орендар зобов'язаний протягом 10-ти календарних днів від дати отримання від орендодавця акту наданих послуг повернути його представнику орендодавця з підписом уповноваженої особи орендаря та печаткою (за наявності). У разі несвоєчасного повернення такого акту, акт вважається підписаним орендарем, а послуги вважаються наданими в повному обсязі.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору оренди нежилих приміщень № б/н від 12.06.2017 відповідно до акту приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв в платне строкове користування частину нежилих приміщень загальною площею 25.5 (кімната № 5), що розташовані на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ. пр-т. Перемоги, 67.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору оренди нежилих приміщень № б/н від 12.06.2017 орендодавцем були виставлені рахунки на оплату орендних платежів, відшкодування витрат по електроенергії та відшкодування витрат за фізичну охорону, систем спостереження та сигналізації (на підставі договору про надання послуг з фізичної охорони об'єктів № 10/01-2017 Ф від 10.04.2017, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Домініон") за період з червня по грудень 2017 року.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору оренди нежилих приміщень № б/н від 12.06.2017 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендних платежів за період з червня по грудень 2017 року у розмірі 27 505 грн 25 коп., щодо оплати витрат по електроенергії за період з червня по жовтень 2017 року у розмірі 275 грн 89 коп. та щодо оплати витрат на фізичну охорону та систем спостереження за період з червня по жовтень 2017 року у розмірі 3 086 грн 40 коп., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 30 959 грн 34 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів, витрат по електроенергії та витрат на фізичну охорону та систем спостереження на суму 30 959 грн 34 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів, витрат по електроенергії та витрат на фізичну охорону та систем спостереження за договором оренди нежилих приміщень № б/н від 12.06.2017 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором за період з червня по грудень 2017 на суму 30 959 грн 34 коп., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 998 грн 08 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 11.07.2017 по 13.12.2017.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 8.2 договору сторонами визначено, що у випадку несвоєчасної сплати платежів відповідно до умов цього договору орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення за весь період заборгованості до моменту її погашення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 8.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за оренди нежилих приміщень № б/н від 12.06.2017, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 998 грн 08 коп. пені, нарахованої за загальний період прострочення з 11.07.2017 по 13.12.2017, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-Трейд" (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний код 38490758) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 18/24, ідентифікаційний код 09322299) заборгованість у розмірі 30 959 (тридцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 34 коп., пеню в розмірі 1 998 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім) грн 08 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б. Плотницька