Ухвала

від 07.03.2018 по справі 910/20004/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 07.03.2018Справа №910/20004/13 За заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 у справі №910/20004/13 у справі за позовом Регіонального відділення Фонду  державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Барс Ентерпрайз"                 про стягнення 10 606,31 грн. Суддя  Борисенко І.І.                                                                                             Представники: без виклику сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Барс Ентерпрайз” на користь Державного бюджету суму основної заборгованості 9    899,43 грн., 4,92 грн. інфляції, 404,98 грн. пені, 296,98 грн. штрафу, а всього 10606,31 грн. заборгованості за договором оренди № 3772 нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.12.2006р. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі № 910/20004/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Барс Ентерпрайз” (03150, м. Київ, вул. Боженко, 127, код ЄДРПОУ 21519137) до Державного бюджету України : одержувач – УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва, код 37995466, банк одержувача –ГУ ДКСУ у м.Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна суму боргу в розмірі 9    899 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 43 коп., індекс інфляції в розмірі 4 (чотири) грн.. 92 коп., штрафу в розмірі 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 98 коп., пеню в розмірі 404 (чотириста чотири) грн. 98 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Барс Ентерпрайз” (03150, м. Київ, вул. Боженко, 127, код ЄДРПОУ 21519137) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву (01032, м.Київ, б.Т.Шевченко,50-Г, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 19030825, МФО 820019, р/р 35219022000034) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. 09.01.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013, яке набрало законної сили 09.01.2014 видано наказ. 27.02.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву надійшла заява про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. Суд розглянувши заяву дійшов до висновку про наявність підстав для видачі дубліката наказу від 09.01.2014, виходячи з наступного. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. За приписами статей 4-5 статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Згідно із мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави. Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі “Шмалько проти України” (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина “судового розгляду”. У рішенні від 17.05.2005 по справі “Чіжов проти України” (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України наказ Господарського суду виданий 09.01.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва, яке набрало законної сили 09.01.2014 є обов'язковим до виконання та має бути виконаним. Проте, на теперішній час рішення суду у справі №910/20004/13 не виконано. 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. Відповідно до п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017р., у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Як встановлено судом, на виконанні у Голосіївському районному відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу №910/20004/13 від 09.01.2014 виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Барс Ентерпрайз» заборгованості у розмірі 10 606,31 грн. на користь Державного бюджету України. 03.08.2015 за вих. № 30-10/7949 заявник звернувся до Відділу з заявою про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом наказу для початку примусового виконання рішення. 21.04.2016, 05.10.2016, 06.06.2017, 07.09.2017 за вих. №№ 30-10/4508, 30-10/10478, 30-10/6078, 30-10/9473 заявник на адресу Відділу надсилав запити про хід виконання виконавчого провадження, але відповіді не отримував. В ході проведення виконавчих дій та згідно автоматизованої системи виконавчого провадження, державним виконавцем, керуючись п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» 08.04.2015 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, однак на адресу РВ ФДМУ по м. Києву оригінал виконавчого документа не надходив. 05.12.2017 за вих. №30-10/12743 РВ ФДМУ по м. Києву на направило на адресу Відділу заяву з проханням надати довідку про втрату оригіналу вищезазначеного наказу. 02.02.2018 на адресу РВ ФДМУ по м. Києву надійшла довідка про втрату оригіналу виконавчого документа. Отже, оригінал наказу від 09.01.2014 №910/20004/13 в ході проведення виконавчих дій було втрачено Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві. Строк пред'явлення наказу від 09.01.2014 №910/20004/13 до виконання визначено до 09.01.2015. Як було зазначено раніше, 08.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Відповідно до ст. 23 Закону України «Пров виконавче провадження» (в редакції станом на час повернення виконавчого провадження) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 23 Закону України «Пров виконавче провадження» (в редакції станом на час повернення виконавчого провадження) після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції) у разі припинення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його припинення, а в разі припинення виконавчого провадження у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Відповідно до п. 5 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Частиною 1 cт. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції після 05.10.2016) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відтак, строк пред'явлення наказу від 09.01.2014 №910/20004/13 до виконання, станом на час розгляду заяви про видачу дубліката наказу, відповідно до п. 5 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» та ч.1 ст. 12 вказаного закону, не сплив. Враховуючи викладені обставини, заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про видачу дублікату наказу від 09.01.2014 у справі №910/20004/13  підлягає задоволенню. У зв'язку з тим, що судом встановлено, що строк пред'явлення наказу до виконання, станом на час розгляду заяви про видачу дубліката наказу, відповідно до п. 5 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» та ч.1 ст. 12 вказаного закону, не сплив, підстав для поновлення вказаного строку пред'явлення наказу до виконання немає. У зв'язку з чим, суд відмовляє в частині задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. Керуючись п.19.44 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147-VІІІ, суд, УХВАЛИВ: Заяву Регіонального відділення Фонду  державного майна України по м. Києву про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 у справі №910/20004/13 задовольнити частково. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 у справі №910/20004/13. У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання відмовити. Суддя                                                                                                               І.І.Борисенко