Рішення

від 01.03.2018 по справі 904/10458/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018Справа № 904/10458/17

За позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Первоцвіт";

до Дочірнього підприємства "Агролайт";

про стягнення 39 193,13 грн.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Шутенко А. О., представник, довіреність № 1 від 26.01.2018 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Первоцвіт" звернувся з позовом до дочірнього підприємства "Агролайт" про стягнення заборгованості у сумі 39193,13 грн, з яких: 30248,21 грн - основна заборгованість, 3558,52 грн - пеня, 1041,69 грн - 3% річних, 4406,86 грн - інфляційні нарахування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 року відкрито провадження у справі № 904/10458/17 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 01.03.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 904/10458/17 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 27.02.2018 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Між СОК ПЕРВОЦВІТ (продавець) та ДП АГРОЛАЙТ (покупець) було укладено Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) №72 від 02.06.2015 року.

За умовами договору позивач зобов'язався передавати у власність відповідача молочну сировину (молоко коров'яче, сире, незбиране), а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати молоко на умовах та в порядку визначеному цим договором.

Відповідно до п.7.2. строк даного логовору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. даного Договору та діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Оскыльки між позивачем та відповідачем не було укладено додаткових угод до договору стосовно припинення терміну його дії та у порядку визначеному пунктом 7.4., термін дії договору був продовжений сторонами строком на 1 рік.

На виконання умов договору позивачем з червня 2015 року по грудень 2016 року здійснювалася поставка молочної сировини. Поставлений товар був отриманий відповідачем без зауважень та претензій щодо якості та кількості, що підтверджується товарно-транспортними накладними за період з 01.10.2016 року по 16.11.2016 року.

Однак, відповідач в порушення договірних умов, не здійснив повну оплату отриманого за період з жовтня 2016 року по листопад 2016 року, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом не день розгляду справи становить 30 248,21 гривень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 30 248,21 грн. підлягають задоволенню.

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись пунктом 4.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 3 558,52 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки тлатежу .

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 3 558,52 грн. за визначений позивачем період.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4 406,86 грн. інфляційних втрат та 1 041,69 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 1 041,69 грн. та 4 406,86 грн. відповідно за визначений позивачем період.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Агролайт" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, код ЄДРПОУ 34010320) на користь Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Первоцвіт" (53812, Дніпропетровська область, Апостолівський район, село Володимирівка, вул. Горького, буд. 107, код ЄДРПОУ 36725001) 30 248 (тридцять тисяч двісті сорок вісім) грн. 21 коп. заборгованості, 3 558 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 52 коп. пені, 4 406 (чотири тисячі чотириста шість) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 1 041 (одна тисяча сорок одна) грн. 69 коп. трьох процентів річних та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 12.03.2018 р.